« 2018. № 5 (143)

Народознавчі зошити. 2018. № 5 (143). С. 1320—1325

УДК 792.051:662.11

DOI https://doi.org/10.15407/nz2018.05.1320

Надійшла 15.08.2018

ВОГНЯНІ ЕФЕКТИ ЯК ЕЛЕМЕНТ ВІЗУАЛЬНОГО ОФОРМЛЕННЯ ПУБЛІЧНОГО ПРОСТОРУ

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-2665-390X

Юдова-Романова Катерина Володимирівна, кандидат мистецтвознавства,

докторант, доцент кафедра сценічного мистецтва

Київський національний університет культури і мистецтв

вулиця Євгена Коновальця, 36, Київ, 01601 Україна

Контакти: тел. 050-381-22-92, 044-528-34-97

e-mail: iudovakateryna@gmail.com

Анотація. Проаналізовано взаємозалежність змісту і форми в мистецтві візуального оформлення сценічного простору вогняними та піротехнічними засобами, охарактеризовано локації для проведення публічних заходів із використанням піротехніки. Визнано, що ритуальний вогонь є складовою протодизайну культових споруд давніх слов’ян. У купальських обрядах вогонь використовувався як ігровий реквізит, так і засіб дизайну публічного простору, в якому відбувалась сценічна обрядова дія. Вогонь купальського багаття можна трактувати як статичний предметно­вогняний засіб дизайну публічного простору, свічки на купальському гільці, у вінках­кошиках на воді, вогняні колеса — як рухомі флористично­вогняні засоби дизайну. Сучасні піротехнічні видовища сприяють популяризації публічного простору. Його архітектурно­просторові характеристики впливають на вибір постановниками варіанта конструювання сценічно­глядацького простору та на наповнення піротехнічного сценарію відповідними елементами.

Ключові слова: вогняні ефекти, піротехніка, публічний простір, піротехнічне мистецтво.

Список використаних джерел

  1. Аронов Л.М. Опыт постановки массового театрализованного представления на материале классической драматургии: Лекция / Л.М. Аронов ; Моск. гос. ун­т культуры. — Москва, 1998. — 18 с.
  2. Асеев Б.Н. Русский драматический театр от истоков до середины XVIII века: учеб. для студентов театр. ин­ов / Б.Н. Асеев. — Москва : Искусство, 1977. — 576 с. — (2­е изд., перераб. и доп.).
  3. Базанов В.В. Основные проблемы использования техники в совре­менном спектакле / В.В. Базанов // Сценическая техника и технология. — 1973. — № 2. — С. 15—18.
  4. Бахтин М.М. Собрание сочинений : в 7 т. — Т. 4 (2). Творчество Франсуа Рабле и народная культура средневековья и Ренессанса / Михаил Бахтин. — Москва  : Русские словари, 2010. — 752 с.
  5. Березкин В.И. Искусство сценографии мирового театра: Т. 1: От истоков до середины XX века / В.И. Березкин. — Москва, 2011. — 536 с.
  6. Бояджиев Г.Н. Театр эпохи становления и расцвета феодализма / Г.Н. Бояджиев // История западноевропейского театра. — Т. 1. — Москва : Искусство, 1956. — С. 7—119.
  7. Брабич В. Зрелища древнего мира / В. Брабич, Г. Плетнева. — Ленинград : Искусство, 1971. — 80 с.
  8. Брудный В.И. Обряды вчера и сегодня / Владимир Исаакович Брудный. — Москва : Наука, 1968. — 198 с.
  9. Буллер М.Ф. Промышленные взрывчатые вещества / М.Ф. Буллер. — Сумы : СумГУ, 2009. — 226 с.
  10. Вейцер Ю.И. Маскирующие дымы / Ю.И. Вейцер, Г.П. Лучинский. — Москва ; Ленинград : ГНТИХЛ, 1947. — 202 с.
  11. Демидов А.И. Введение в пиротехнику (пиротехнические составы) / А.И. Демидов. — Москва : Государственное военное издательство наркомата союза СССР, 1939. — 100 c.
  12. Дубин Б.В. Театральность в границах искусства и за его пределами / Б.В. Дубин // Символы — инсти­туты — исследования: Новые очерки социологии лите­ратуры. — Saarbrьcken : Lap Lambert Academic Publishing, 2013. — С. 123—134.
  13. Иванова Ю.И. Обрядовый огонь / Ю.И. Иванова // Календарные обычаи в странах зарубежной Ев­ропы: Исторические корни и развитие обычаев. — Москва : Наука, 1983. — С. 116—130.
  14. Иванова Ю.И. Следы солярного культа / Ю.И. Иванова // Календарные обычаи в странах зарубежной Европы: Исторические корни и развитие обычаев. — Москва : Наука, 1983. — С. 105—116.
  15. История зарубежного театра : в 3 ч. — Ч. 1. Театр Западной Европы / авт. В.В. Головня, Г.Н. Бояджиев, А.В. Бартошевич и др. — Москва : Просвещение, 1971. — 360 с.
  16. Макаров А. Потешные огни / Анатолий Николаевич Макаров // Малая энциклопедия киевской стари­ны — Киев : Довіра, 2005. — С. 374—375.
  17. Платов Г.А. Пиротехник. Искусство изготовления фейерверков / Г.А. Платов. — Москва : Эксмо, 2005. — 320 с.
  18. Плачинда С.П. Словник давньоукраїнської міфології / С.П. Плачинда. — Київ : Укр. письменник, 1993. — 63 с.
  19. Giesen B. Performance art / Bernhard Giesen // Social Performance. Symbolic Action, Cultural Pragmatics, and Ritual.— Cambridge : Cambridge University Press, 2006. — S. 315—325.
  20. Lehmann H.­T. Postdramatic Theatre / Hans­Thies Lehmann. — New York : Routledge, 2006. — 214 s.
  21. Калмановский Е. Природа театра и идея театральности / Евгений Калмановский // Петербургский теат­ральный журнал. — 1993. — № 1. — Режим доступу: http://ptj.spb.ru/archive/1/in­empyrean­1/priro­da­teatra­iideya­teatralnosti/.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »