« 2019. № 2 (146)

Народознавчі зошити. 2019. № 2 (146). С. 510—520

УДК 378.4.096.011.3-057.4:93](477.83-25)
DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.02.510

ДО 80-РІЧЧЯ ПРОФЕСОРА ОКСАНИ ОМЕЛЯНІВНИ ФРАНКО. ЮВІЛЕЙНЕ СЛОВО

ШКРАБ’ЮК Петро

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-4310-4398

доктор історичних наук,

старший науковий співробітник,

в. о. завідувача відділу української літератури

Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича

НАН України,

вул. Козельницька, 4, Львів, Україна

Контакти: e-mail: petrotus@gmail.com

Анотація. В ювілейній статті, присвяченій вшануванню 80-річчя від дня народження визнаного українського історика, етнолога, архівіста, педагога вищої школи, відомого суспільно-громадського діяча, доктора історичних наук, професора кафедри етнології історичного факультету Львівського Національного університету ім. Івана Франка Оксани Омелянівни Франко, висвітлено основні етапи її життєвого шляху та подається загальна, доволі висока оцінка її науково-творчого доробку.

Одну половину шістдесятирічного трудового стажу О. Франко присвятила архівній справі, а його другу частину — викладацькій діяльності на науково-педагогічній ниві вищої освіти.

Як археограф вчена в співавторстві підготувала і видала низку видань, насамперед, варто згадати корпус документів і матеріалів «Кирило-мефодіївське товариство» у 3-х томах (Київ: «Наукова думка», 1990) та публікацію «О.Ф. Кістяківський. Щоденник (1874—1885)» у 2-х томах (Київ: «Наукова думка», 1994, 1995), які під загальною назвою серії праць із п’яти томів «Українське національне відродження в документах і мемуарах» (252 друковані аркуші) були у 1996 р. «номіновані» (почесно вийшли у фінал конкурсу) на здобуття Державної премії України в царині науки і техніки. У 1998 р. видання «О.Ф. Кістяківський. Щоденник (1874—1885)», в якому О. Франко була упорядником обох томів, було відзначено премією ім. Михайла Грушевського НАН України.

Ключові слова: 80-річний ювілей Оксани Франко, історія, етнологія, Федір Вовк, Вадим і Данило Щербаківські, Львівський Національний університет імені Івана Франка, Наукове товариство імені Шевченка, Музей-оселя родини Івана Франка в Калуші.

Надійшла 20.03.2019

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »