« 2019. № 1 (145)

Народознавчі зошити. 2019. № 1 (145). С. 66—72

УДК 738.3.031.4.02:666.3-187](477.83-21)”19/20″
DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.01.066

ОСЕРЕДОК ГОНЧАРСТВА У ЧЕРВОНОГРАДІ — ВІДГОМІН МИНУЛОГО У СУЧАСНОМУ

МОТИЛЬ Романа

ORCID ID: http://orcid.org/0000-0001-6936-0328

кандидат мистецтвознавства,

доцент, старший науковий співробітник,

відділ народного мистецтва,

Інститут народознавства НАН України,

проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна

Контакти: e-mail: romana_motyl@ukr.net

Анотація. Димлена кераміка — один із найдавніших видів гончарства. На зламі ХХ—ХХІ ст. спостерігається відродження традицій цього ремесла в окремих гончарських осередках України. У статті розглядається період виникнення і становлення новоявленого гончарського осередку у містечку Червонограді, що на Львівщині. Проаналізовано типологію і художні особливості гончарних творів Оксани Мартинович (Смеречинської), Дмитра Каганюка, Оксани Іваницької, Софії Грибовської, Лідії та Андрія Уляницьких, Сергія Івашківа. З’ясовано, що виготовлення димлених виробів майстрами Червонограда свідчить про свідоме звернення до етноджерел, які надихають не лише до копіювання, а й до творчих інтерпретацій.

Ключові слова: Україна, Червоноград, димлена кераміка, гончарство, гончарний осередок, відродження традицій, майстер, гончарні вироби, творча інтерпретація.

Надійшла 28.12.2018

Список використаних джерел

  1. Лащук Ю.Ф. Украинская народная керамика ХІХ—ХХ ст.: автореф. дис. докт. искусствоведения: 17.00.06. Киев, 1971. С. 6.
  2. Пошивайло О. Гончарство як індикатор етносуспільних приорітетів. Український Керамологічний журнал. 2004. № 4. С. 7—14.
  3. Мотиль Р. До проблеми збереження Гаварецького осе­редку димленої кераміки. Український Керамологічний журнал. 2002. № 4. С. 68—69.
  4. Мотиль Р. Українська димлена кераміка ХІХ — початку ХХIст. Історія. Типологія. Художні особливості. Львів: Інститут народознавства НАН України. 208 с.
  5. Смеречинська-Мартинович Оксана. Кераміка. Графіка. Живопис: каталог (упорядник Зеновія Краковецька). Львів: Національна спілка майстрів народного мистецтва України. С. 1.

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »