« 2019. № 2 (146)

Народознавчі зошити. 2019. № 2 (146). С. 503—509

УДК 036 “195/20”: [069: [929:821.161.2 Франко] (477.83-25)
DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.02.503

ПУТІВНИКИ ЛІТЕРАТУРНО-МЕМОРІАЛЬНИМ МУЗЕЄМ ІВАНА ФРАНКА У ЛЬВОВІ

МОВНА Маріанна

ORCID ID http://orcid.org/0000-0003-2473-6998

молодший науковий співробітник,

Львівська національна наукова бібліотека України

ім. В. Стефаника Національної академії наук України,

відділ наукової бібліографії,

вул. Стефаника, 2, 79000, м. Львів, Україна

Контакти: e-mail: mari3anna@ukr.net

Анотація. Вивчення історії путівників нашим містом загалом та його музейними осередками зокрема належить до маловисвітлених питань сучасного вітчизняного львовознавства.

Об’єктом нашої статті є путівники літературно-мемо­ріальним музеєм Івана Франка у Львові, що виходили упродовж 1956—2012 рр., а предметом — їх фактологічне наповнення — опис власне експозиційних залів з представленими там артефактами.

Смисловою домінантою радянського періоду було комуністичне ідеологічне засилля, що негативно вплинуло на фактологічне «обличчя» окремих видань, їх загальний науковий й пізнавальний рівень та ступінь відображення історичної дійсності. Український період цікавий появою нових повноцінних путівників як за подачею фактичного матеріалу, так і внутрішньою стилістикою, зокрема візуальних путівників із максимальною наповненістю ілюстраціями, що увібрали риси кращих європейських зразків.

Ключові слова: І. Франко, путівник, літературно-мемо­ріальний музей, експозиція, Львів.

Надійшла 12.02.2019

Список використаних джерел

  1. СтрутинськаМ. В музеї великого Каменяра. Література і мистецтво. 1940. №4. С. 32.
  2. Державний літературно-меморіальний музей Івана Франка у Львові: путівник. Львів: Кн.-журн. вид-во, 1956. 74с.
  3. Анотації по залах музею Івана Франка. Державний літературно-меморіальний музей І. Франка. Львів, 1958. 18с.
  4. Літературно-меморіальний музей Івана Франка у Львові: путівник. Львів: Кн.-журн. вид-во, 1962. 80с.
  5. Літературно-меморіальний музей Івана Франка у Львові: путівник. Львів: Каменяр, 1966. 22, [18]с.
  6. Герасимова О. Скарбниця духовної культури. Друг читача. 1967. 8 серп. С. 3. (Рец. на кн.: Літературно-меморіальний музей Івана Франка у Львові: (путівник). Львів: Каменяр, 1966 22, [18] с.).
  7. Літературно-меморіальний музей Івана Франка у Львові: путівник. 3-тєвид., допов. Львів: Каменяр, 1972. 118с.
  8. Литературно-мемориальный музей Ивана Франко во Львове: путеводитель. 4-еизд., перераб. Львов: Каменяр, 1975. 110с.
  9. Вальо М. Сторінками путівників та альбомів. Жовтень. 1976. №8. С.154—155.
  10. Бонь В. Будинок-музей Івана Франка у Львові: ілюстр. путівник по Львівському літературно-мемо­ріальному музею Івана Франка. Львів: Каменяр, 2008. 122 с.
  11. Горак Р. Дім на Софіївці: путівник по музею (Івана Франка у Львові). Харків: Майдан, 2010. 384с.
  12. Прийдімо до Франка: ілюстрований путівник по літературній експозиції Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка. Львів: Каменяр, 2011. 290 с.
  13. Львівський національний літературно-меморі­аль­ний музей Івана Франка: (буклет-путівник). Львів: Центр Європи, 2012. 15с.

читати публікацію»

Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »