Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2017. № 6 (138)

Народознавчі зошити. 2017. № 6 (138). С. 1496—1502

УДК 7.03:745.51 (477.87)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2017.06.1496

Надійшла 16.11.2017

ДЕРЕВО, ЯКЕ ЄДНАЄ: НАРОДНІ МОТИВИ У ТВОРЧОСТІ МАЙСТРІВ ХУДОЖНЬОГО ДЕРЕВА смт ВЕЛИКОГО БИЧКОВА ТА смт ВИШКОВА

Козурак Микола Степанович, старший науковий співробітник

науково-дослідного сектора

Львівської національної академії мистецтв

вул. В. Кубійовича, 38, м. Львів, 79011, Україна;

Контакти: (032) 2761482 ; e-mail: niytochka@ukr.net

Анотація. Подаються нові дослідницькі матеріали про різьбярів Закарпаття, зібрані в експедиціях 2016—2017 рр., в ході яких були зафіксовані маловідомі, або й зовсім незнані імена народних майстрів. Зокрема, розглянута творчість низки майстрів­різьбярів у Великобичківському та Вишківському художніх осередках, висвітлені самобутній характер їхніх робіт і практики сучасного осмислення народних традицій.

 Ключові слова: різьбярство, народні традиції, пам’ятки, культурна спадщина.

Список використаних джерел

  1. Етногенез та етнічна історія населення Українських Карпат. — Т. ІІ. Етнологія та мистецтвознавство. — Львів  : Інститут народознавства НАН України, 2006. — 812 с.
  2. Рожко М. Заселеність Українських Карпат у княжий період (ІХ—ХІV ст.) / М. Рожко // Народознавчі зошити. — 1996. — Зош. 1 (7). — С. 46—47.
  3. Рожко М. Тустань — давньоруська наскельна фортеця / М. Рожко. — Київ : Наукова думка, 1996. — 240 с.
  4. Шандор Ф.. Обличчя Закарпаття / Ф. Шандор, Д. Да­ни­люк, С. Федака та ін. — Ужгород : б. в., 2001. — 75 с.

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »