« 2017. № 6 (138)

Народознавчі зошити. 2017. № 6 (138). С. 1496—1502

УДК 7.03:745.51 (477.87)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2017.06.1496

Надійшла 16.11.2017

ДЕРЕВО, ЯКЕ ЄДНАЄ: НАРОДНІ МОТИВИ У ТВОРЧОСТІ МАЙСТРІВ ХУДОЖНЬОГО ДЕРЕВА смт ВЕЛИКОГО БИЧКОВА ТА смт ВИШКОВА

Козурак Микола Степанович, старший науковий співробітник

науково-дослідного сектора

Львівської національної академії мистецтв

вул. В. Кубійовича, 38, м. Львів, 79011, Україна;

Контакти: (032) 2761482 ; e-mail: niytochka@ukr.net

Анотація. Подаються нові дослідницькі матеріали про різьбярів Закарпаття, зібрані в експедиціях 2016—2017 рр., в ході яких були зафіксовані маловідомі, або й зовсім незнані імена народних майстрів. Зокрема, розглянута творчість низки майстрів­різьбярів у Великобичківському та Вишківському художніх осередках, висвітлені самобутній характер їхніх робіт і практики сучасного осмислення народних традицій.

 Ключові слова: різьбярство, народні традиції, пам’ятки, культурна спадщина.

Список використаних джерел

  1. Етногенез та етнічна історія населення Українських Карпат. — Т. ІІ. Етнологія та мистецтвознавство. — Львів  : Інститут народознавства НАН України, 2006. — 812 с.
  2. Рожко М. Заселеність Українських Карпат у княжий період (ІХ—ХІV ст.) / М. Рожко // Народознавчі зошити. — 1996. — Зош. 1 (7). — С. 46—47.
  3. Рожко М. Тустань — давньоруська наскельна фортеця / М. Рожко. — Київ : Наукова думка, 1996. — 240 с.
  4. Шандор Ф.. Обличчя Закарпаття / Ф. Шандор, Д. Да­ни­люк, С. Федака та ін. — Ужгород : б. в., 2001. — 75 с.

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »