Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2018. № 3 (141)

Народознавчі зошити. 2018. № 3 (141). С. 759–761

УДК 7.031.4.071.4М. Моздир:001.9:069]:726.82(477)”19/20

DOI https://doi.org/10.15407/nz2018.03.759

НАУКА ПАМ’ЯТІ: АВТОР ТА ІСТОРИЧНА ЕПОХА (ПРИСВЯТА МИКОЛІ МОЗДИРУ)

Яців Роман Миронович, кандидат мистецтвознавства, доцент, проректор з наукової роботи
Львівська національна академія мистецтв,
вул. Кубійовича, 38, 79011, м. Львів, Україна
Контакти: e-mail jaciv@ukr.net

Анотація. Розглядається широкий формат музейної, наукової та адміністративної діяльності Миколи Моздира (1928—2018) — відомого мистецтвознавця, педагога, організатора науки та педагога. Визначається роль культурно-мистецького середовища, в якому зрілішав дослідницький талант вченого, називаються ідейно-естетичні фактори формування його духовно-ціннісного імперативу. Спеціальна увага звертається на індивідуальних рисах характеру М. Моздира, його здібностях націлити колег на вирішення актуальних наукових задач в академічній гуманітарній науці. Розглядаються окремі наукові ідеї вченого, розкриті в його авторських монографіях, присвячених українській народній меморіальній скульптурі.

Ключові слова: Микола Моздир, народне мистецтво, мистецтвознавство, меморіальна пластика, ідеологія, музейна справа, тоталітарна епоха, культурні артефакти, ціннісний імператив.

Надійшла 05.06.2018

Список використаних джерел

1. Борисенко В. Альбом / В. Борисенко ; упоряд. М.І. Моздир. — Київ : Мистецтво, 1987. — 120 с. : іл. — (Худож. України).
2. Моздир М. Українська народна меморіальна скульптура / Микола Моздир. — Львів : Інститут народознавства НАН України, 2009. — 288 с. : іл.
3. Горинь Б. Не тільки про себе / Богдан Горинь. Режим доступу: http://www.vox-populi.com.ua/rubriki/hto-e-hto/netilkiprosebecastinaxivavtorgorinbogdan.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »