« 2018. № 5 (143)

Народознавчі зошити. 2018. № 5 (143). С. 1298—1307

УДК 766:7.012-027.3(477)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2018.05.1298

Надійшла 16.06.2018

НАРОДНИЙ ОРНАМЕНТ ЯК СИМВОЛ УКРАЇНСЬКОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ У ГРАФІЧНОМУ ДИЗАЙНІ УРСР ТА ДІАСПОРИ 1945—1989 рр.

ORCID ID https://orcid.org/0000-0002-8826-0135

Косів Василь Михайлович, кандидат мистецтвознавства, доцент

Львівська національна академія мистецтв,

кафедра графічного дизайну,

вул. Кубійовича, 38, 79011, м. Львів, Україна
Контакти: vasylkosiv@yahoo.com

Анотація. Порівнюючи приклади українського радянського плаката та обкладинок періодичних видань діаспори 1945—1989 рр., стаття з’ясовує особливості використання народного орнамента як засобу національної ідентифікації. Перебуваючи на всіх щаблях композиційної та комунікативної ієрархії, народний орнамент у творах графічного дизайну був одним з найбільш гнучких символів. Зосередженість авторів на невеликій кількості мотивів вишивки та розпису кристалізувала впізнаваність і розширила його семантичні можливості. Як наслідок, в радянській Україні та українській діаспорі використовувалися однакові орнаменти, вживалися аналогічні методи і засоби, при цьому конструювалися протилежні за ідеологією повідомлення.

Ключові слова: народний орнамент, графічний дизайн, українська ідентичність, радянська Україна, українська діаспора, плакат, обкладинки періодики.

Список використаних джерел

  1. ЦДАМЛМ України. — Ф. 581 Національна спілка художників України. — Оп. 1. — Спр. 764. Стенограмма от 3 декабря 1959 года Всесоюзного совещания по политическому плакату. — 124 арк.
  2. ЦДАМЛМ України. — Ф. 581 Національна спілка художників України. — Оп. 1. — Спр. 1396. Стенограмма от 12 января 1967 года обсуждения выставки политических плакатов. — 50 арк.
  3. ЦДАМЛМ України. — Ф. 986 Дирекція виставок Національної спілки художників України. — Оп. 1. — Спр. 125. 2-я Республиканская выставка плаката 18 апреля 1974 года. — 85 арк.
  4. Андрусів П. Мистецтво — найміцніша зброя / П. Андрусів // Мистецтво — найміцніша зброя. Статті, промови й огляди. — Ню-Йорк ; Париж ; Сидней ; Торонто : Наукове товариство ім. Шевченка, 1987. — С. 84—98.
  5. Андрусів П. Українська мистецька культура / П. Андрусів // Мистецтво — найміцніша зброя. Статті, промови й огляди. — Ню-Йорк ; Париж ; Сидней ; Торонто : Наукове товариство ім. Шевченка, 1987. — С. 3—32.
  6. Білоус Л. Брокарівська вишивка в українському народному вбранні другої половини ХІХ — початку ХХ століть / Людмила Білоус // Народний костюм як виразник національної ідентичності: зб. наук. пр. / Людмила Білоус. — Київ : ХІК, 2008. — С. 38—48.
  7. Гніздовський Я. Ще раз в справі панелю УВАН про мистецтво / Я. Гніздовський // Свобода. — 1977. — № 102. — С. 2.
  8. Історія українського мистецтва. — Київ : Наукова думка, 1967. — Т. 2. — 471 с.
  9. Косачева О. Украинский народный орнамент. Вы­шив­ки, ткани, писанки / О. Косачева. — Киев : С.В. Кульженко, 1876. — 23 с. : 31 таб.
  10. Мошинська О. Книга українських вишивок / О. Мошинська. — Клівленд : Хвилі Дністра, 1980. — 54 с.
  11. Петриківка. Альбом репродукцій із фондів Дніпропетровського художнього та історичного музеїв (Вступна стаття: Людмила Тверська). — Дніпропетровськ : Дніпрокнига, 2004. — 214 с.
  12. Петрова О. Про сприйняття народної спадщини професійним художником / О. Петрова // Мистецтвознавчі рефлексії. — Київ : Академія, 2004. — С. 13—21.
  13. Соловій Ю. Світ очима, примруженими від усмішки. Пам’яті Миколи Бутовича / Ю. Соловій // Про речі більші ніж зорі. — Мюнхен : Сучасність, 1978. — С. 105—113.
  14. Соловій Ю. Творча і піонерська праця Гніздовського. (З приводу виставки його дереворізів) / Ю. Соловій  // Про речі більші ніж зорі. — Мюнхен : Сучасність, 1978. — С. 62—69.

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »