Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2019. № 2 (146)

Народознавчі зошити. 2019. № 2 (146). С. 437—471

УДК 398.4 (477.82/.84)
DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.02.437

ДЕМОНОЛОГІЯ БЕРЕЗНІВЩИНИ

ГАЛАЙЧУК Володимир

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-7780-5876

кандидат філологічних наук, доцент,

Львівський національний університет імені Івана Франка,

кафедра етнології,

вул. Університетська, 1, 79000, м. Львів, Україна

Контакти: e-mail: halay_czuk@ukr.net

Анотація. Демонологічні вірування та уявлення є однією з основних складових духовної культури народу. Тому з’ясування локальної специфіки окремих етнографічних районів у цьому контексті є на сьогодні доволі актуальним. У запропонованій розвідці автор ставить перед собою мету описати картину демонологічних уявлень Березнівщини, що є складовою Західного Полісся. Об’єктом дослідження є традиційна демонологія Березнівщини, а предметом — її персонажне наповнення, загальноукраїнські риси та локальна специфіка. Методологічною основою дослідження є принцип історизму та використання основних методів етнологічної науки. Традиційна демонологія Березнівщини ще не була предметом спеціальних досліджень. Цей аспект висвітлений у науковій літературі дуже скупо, відтак основою роботи є польові матеріали автора.

У статті комплексно висвітлено традиційні демонологічні уявлення та вірування Березнівщини. На основі головно польових матеріалів подано відомості про таких персонажів, як чорт, русалки, «безпірні покійники», домовик, про персоніфікації хвороб, про різні категорії чародіїв і «непростих» людей тощо.

Загалом у статті визначено, що палітру демонології Березнівщини, як і в усій Україні, формують поліваріантність віри у потойбічне існування душі й вірування про так звану «нечисту силу», які часто є генетично пов’язаними.

Ключові слова: демонологія, Березнівщина, Полісся, русалка, домовик, відьма, чорт, «безпірний покійник».

 

Надійшла 11.02.2019

Список використаних джерел

  1. [Мошковъ В.]. Село Большіе Цэпцэвичи. Матерьялы этнографическіе, собранные В. А. Мошковымъ и Л. М. Фельдманомъ во вторую экскурсію. ДАРО. Фонд 366, оп. 1, спр. 76: Этнографические материалы, собранные бароном Штейнгелем Ф. Р. для музея. Арк. 6—9.
  2. Пархоменко Т. Календарні звичаї та обряди Рівненщини. Рівне: Вид. Олег Зень, 2008. 198 с.
  3. Васюк О., Хурсяк Л. Лікувальні народні молитви і замовляння з сіл Балашівки та Яцькович Березнівського району Рівненської області. Міфологія і Фольклор. 2013. №1. С.111—115.
  4. Ковальчук Н. Звичай випроваджувати русалок: локальні форми та ареал поширення на території Полісся України і Білорусі. Народознавчі зошити. 2018. № 6. С. 1394—1412.
  5. Ніколаєва А. Народна медицина та ветеринарія на теренах Березнівського району Рівненської області. Літопис Березнівщини: наукові записки Березнівського районного краєзнавчого музею. Рівне: О. Зень, 2017. Вип. 3. С. 106—132.
  6. Галайчук В. Традиційні уявлення про вужа на Правобережному Поліссі. Наукові зошити історичного факультету Львівського університету. Львів, 2015. Вип.16. С.151—171.
  7. Галайчук В. Українська міфологія. Харків: Клуб Сімейного Дозвілля, 2016. 288 с.
  8. Народная демонология Полесья: публикации текстов в записях 80—90-х гг. ХХ века. Москва: Языки славянских культур, 2010. Т. 1: Люди со сверхъестес­твенными свойствами. 648c.
  9. Народная демонология Полесья: публикации текстов в записях 80—90-х гг. ХХ века. Москва: Рукописные памятники Древней Руси, 2012. Т.2: Демонологизация умерших людей. 800 c.
  10. Народная демонология Полесья: публикации текстов в записях 80—90-х гг. ХХ века. Москва: Издательский дом ЯСК, 2016. Т. 3: Мифологизация природных явлений и человеческих состояний. 832c.
  11. Архів ДНЦЗКСТК. Ф. Березне-2013. Од. зб. В. Галайчук.

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »