« 2019. № 2 (146)

Народознавчі зошити. 2019. № 2 (146). С. 472—480

УДК 930.2:[37.014.011.3-051(47+57)”19″(093.2)
DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.02.472

«ДОКУМЕНТАЛЬНА ОПОВІДЬ» ПРО ПОВСЯКДЕННЯ РАДЯНСЬКИХ ВЧИТЕЛІВ

ГОДОВАНСЬКА Оксана

ORCID ID https://orcid.org/0000-0002-8297-2414

кандидат історичних наук,

старша наукова співробітниця,

відділ соціальної антропології,

Інститут народознавства

Національної академії наук України,

проспект Свободи, 15,79000, м. Львів, Україна

Контакти: е-mail: hodovanska@gmail.com

Анотація. Вивчення радянського повсякденного життя є одним з актуальних напрямів сучасної української гуманітаристики. Територіальна локалізація дослідження засвідчує відмінність у міркуваннях та особистому сприйнятті вад і переваг радянської влади. Водночас, історико-антропологічний підхід дає змогу залучити якнайширшу джерельну базу. Мета запропонованої статті — це ознайомлення з офіційними документами радянських органів влади, що зберігаються у державних обласних архівах України. Основне завдання полягає в аналізі службових документів як одного з джерела (де)конструювання повсякденного життя вчителів у радянський час. Для його втілення були виконані покрокові дії — з’ясовано інформаційний потенціал документів; встановлена суть повсякденності у службовій документації; розглянуто офіційну радянську мову «документальної оповіді» та виявлено локальні прояви повсякденності вчителів. Об’єктом дослідження є офіційні документи, а предметом — їх змістове наповнення. Основою роботи виступають опрацьовані авторкою архівні документи.

Ключові слова: повсякденність, радянський час, вчителі, нормативні документи, архіви.

Надійшла 16.02.2019

Список використаних джерел

  1. Єфіменко Г. Повсякденне життя вчительства. Українське радянське суспільство 30-х рр. XXст.: нариси повсякденного життя. Київ: Інститут історії України НАН України, 2012. 786с.
  2. Кагальна М.В. Повсякденне життя вчителів УРСР у другій половині 1950-х — першій половині 1960-х рр. Автореф. дис. канд. істор. наук. Київ, 2015. 18 с.
  3. Коляструк О. Інтелігенція УСРР у 1920-ті роки: повсякденне життя. Харків: Раритети України, 2010. 386с.
  4. Oksana Kis. Telling the Untold: Representations of Ethnic and Regional Identities in Ukrainian Women’s Autobiographies. (download. doc file). URL: http://www.womensmemory.net/english/news.asp (Last accessed: 07.02.2019).
  5. Лаас Н. Соціальна історія повоєнної України: досвід української та англомовної історіографії. Повоєнна Україна: нариси соціальної історії (друга половина 1940-х — середина 1950-х рр.). Кн.1. Ч.1—2. Київ: Інститут історії України НАН України, 2010. 351 с.
  6. ДАІФО. Ф.Р-3. Оп.2. Спр. 111. Арк. 1—7. Накази та розпорядження Міністерства освіти УРСР про планування і фінансування. 11 травня —23 серпня 1949 р.
  7. ДАІФО. Ф. Р-3. Оп. 2. Спр. 263. Арк. 1—110. Листування з Міністерством освіти УРСР про планування і фінансування. 5 січня — 22 грудня 1952 р.
  8. ДАЛО. Ф. Р-163. Оп. 4. Спр. 51. Арк. 1—157. Звіт Львівського обласного відділу народної освіти про роботу шкіл за 1947—1948 навчальний рік.
  9. ДАЛО. Ф.Р-163. Оп.4. Спр. 50. Арк. 1—165. Доповіді про здійснення закону про загальне обов’язкове навчання. 1946 р.
  10. ДАЛО. Ф. Р-163. Оп. 6. Спр. 5. Арк. 1—79. Інформації облвно про стан добору, розстановки і ро­бо­ти з педагогічними і керівними кадрами шкіл області за 1960 р.
  11. ДАЛО. Ф. Р-3243. Оп. 1. Спр. 57. Арк. 1—40. Інформація про стан роботи шкіл району за 1961 р.
  12. ДАІФО. Ф. Р-3. Оп. 2. Спр. 1709. Арк. 1—11. Информации о состоянии и работе с кадрами органов просвещения области за 1985—1986 учебный год.
  13. ДАЛО. Ф. Р-163. Оп. 4. Спр. 162. Арк. 1—166. Стенограма обласної наради працівників школи Львівської області за 1950 рік.
  14. Масенко Л. Мова радянського тоталітаризму. Ки­їв: КЛІО, 2017. 240с.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »