« 2019. № 2 (146)

Народознавчі зошити. 2019. № 2 (146). С. 472—480

УДК 930.2:[37.014.011.3-051(47+57)”19″(093.2)
DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.02.472

«ДОКУМЕНТАЛЬНА ОПОВІДЬ» ПРО ПОВСЯКДЕННЯ РАДЯНСЬКИХ ВЧИТЕЛІВ

ГОДОВАНСЬКА Оксана

ORCID ID https://orcid.org/0000-0002-8297-2414

кандидат історичних наук,

старша наукова співробітниця,

відділ соціальної антропології,

Інститут народознавства

Національної академії наук України,

проспект Свободи, 15,79000, м. Львів, Україна

Контакти: е-mail: hodovanska@gmail.com

Анотація. Вивчення радянського повсякденного життя є одним з актуальних напрямів сучасної української гуманітаристики. Територіальна локалізація дослідження засвідчує відмінність у міркуваннях та особистому сприйнятті вад і переваг радянської влади. Водночас, історико-антропологічний підхід дає змогу залучити якнайширшу джерельну базу. Мета запропонованої статті — це ознайомлення з офіційними документами радянських органів влади, що зберігаються у державних обласних архівах України. Основне завдання полягає в аналізі службових документів як одного з джерела (де)конструювання повсякденного життя вчителів у радянський час. Для його втілення були виконані покрокові дії — з’ясовано інформаційний потенціал документів; встановлена суть повсякденності у службовій документації; розглянуто офіційну радянську мову «документальної оповіді» та виявлено локальні прояви повсякденності вчителів. Об’єктом дослідження є офіційні документи, а предметом — їх змістове наповнення. Основою роботи виступають опрацьовані авторкою архівні документи.

Ключові слова: повсякденність, радянський час, вчителі, нормативні документи, архіви.

Надійшла 16.02.2019

Список використаних джерел

  1. Єфіменко Г. Повсякденне життя вчительства. Українське радянське суспільство 30-х рр. XXст.: нариси повсякденного життя. Київ: Інститут історії України НАН України, 2012. 786с.
  2. Кагальна М.В. Повсякденне життя вчителів УРСР у другій половині 1950-х — першій половині 1960-х рр. Автореф. дис. канд. істор. наук. Київ, 2015. 18 с.
  3. Коляструк О. Інтелігенція УСРР у 1920-ті роки: повсякденне життя. Харків: Раритети України, 2010. 386с.
  4. Oksana Kis. Telling the Untold: Representations of Ethnic and Regional Identities in Ukrainian Women’s Autobiographies. (download. doc file). URL: http://www.womensmemory.net/english/news.asp (Last accessed: 07.02.2019).
  5. Лаас Н. Соціальна історія повоєнної України: досвід української та англомовної історіографії. Повоєнна Україна: нариси соціальної історії (друга половина 1940-х — середина 1950-х рр.). Кн.1. Ч.1—2. Київ: Інститут історії України НАН України, 2010. 351 с.
  6. ДАІФО. Ф.Р-3. Оп.2. Спр. 111. Арк. 1—7. Накази та розпорядження Міністерства освіти УРСР про планування і фінансування. 11 травня —23 серпня 1949 р.
  7. ДАІФО. Ф. Р-3. Оп. 2. Спр. 263. Арк. 1—110. Листування з Міністерством освіти УРСР про планування і фінансування. 5 січня — 22 грудня 1952 р.
  8. ДАЛО. Ф. Р-163. Оп. 4. Спр. 51. Арк. 1—157. Звіт Львівського обласного відділу народної освіти про роботу шкіл за 1947—1948 навчальний рік.
  9. ДАЛО. Ф.Р-163. Оп.4. Спр. 50. Арк. 1—165. Доповіді про здійснення закону про загальне обов’язкове навчання. 1946 р.
  10. ДАЛО. Ф. Р-163. Оп. 6. Спр. 5. Арк. 1—79. Інформації облвно про стан добору, розстановки і ро­бо­ти з педагогічними і керівними кадрами шкіл області за 1960 р.
  11. ДАЛО. Ф. Р-3243. Оп. 1. Спр. 57. Арк. 1—40. Інформація про стан роботи шкіл району за 1961 р.
  12. ДАІФО. Ф. Р-3. Оп. 2. Спр. 1709. Арк. 1—11. Информации о состоянии и работе с кадрами органов просвещения области за 1985—1986 учебный год.
  13. ДАЛО. Ф. Р-163. Оп. 4. Спр. 162. Арк. 1—166. Стенограма обласної наради працівників школи Львівської області за 1950 рік.
  14. Масенко Л. Мова радянського тоталітаризму. Ки­їв: КЛІО, 2017. 240с.

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »