Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2019. № 2 (146)

Народознавчі зошити. 2019. № 2 (146). С. 495—502

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.02.495

НЕІСНУЮЧІ ЦЕРКВИ ЯК УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРНА СПАДШИНА У САКРАЛЬНОМУ ЛАНДШАФТІ ГМІНИ КРАМПНА

КОЗАК Ганна

магістр, асистент

кафедри охорони навколишнього середовища та ландшафту

Люблінського католицького університету імені Іоана Павла ІІ

20-708, Люблін, вул. Константинув, 1H,

Контакти: hannakozak@kul.lublin.pl,

Тел. 0814454531

 

КОЗАК Ігор

ORCID ID: http://orcid.org/0000-0002-4163-5534

доктор біологічних наук,

професор кафедри ландшафтної екології

Люблінського католицького університету імені Иоана Павла ІІ

20-708, Люблін, вул.  Константинув, 1H,

Контакти: modeliho@kul.lublin.pl

Тел. 0814454531

Анотація. Стаття присвячена неіснуючим 13-ти українським церквам гміни Крампна Підкарпатського воєводства у Польщі. Корінне українське населення цих територій було виселене. Дослідження церков як артефактів народної культури українців є вкрай важливим та актуальним, принаймні з огляду на те, що вони є рефлексією духовних, естетичних, архітектурних уявлень та стереотипів уже неіснуючих етнографічних та соціальних спільнот. Об’єктом дослідження є неіснуючі українські церкви гміни Крампна, а предметом — їх архітектурні та соціокультурні особливості, чинники їх формування та взаємозв’язок із культурним та природним оточуючим середовищем. Під «неіснуючими» автори розуміють не лише фізично знищені храми, а й ті з них, що перейшли у підпорядкуння римокатолицької церкви, а також ті, які існують лише фізично. Під останнім мається на увазі те, що храм не був знищений фізично, проте на даний момент не функціонує та перестав виконувати роль сакрального центру громади.

Подана історія та архітектурні риси церков у контексті поселень гміни. Метою статті, є демонстрація того, що усі церкви є ідентичними із широким архітектурним різноманіттям і символами української національної церкви і представляють український характер гміни Крампна. Для цього автори застосували типологічний загальноісторичний метод, методи картографування, а із вузькодисциплінарних — метод польового етнографічного дослідження, зокрема метод фотофіксації. Автори також провели широкий аналіз наявної літератури, що окреслює коло питань народної сакральної архітектури, передовсім, з метою реконструкції «неіснуючих» (тут, у контексті «фізично зруйнованих») українських церков. При цьому дослідження токрається також церков, зруйнованих до 1945—1947 рр.

Автори доходять висновку, що після 1945—1947 років церкви перестали виконувати релігійну роль, а сакральний ландшафт втратив своє значення. У статті показана специфіка українського дерев’яного та кам’яного церковного зодчества. Неіснуючі цeркви були проаналізовані у гміні Крампна разом із навколишнім ландшафтом. У статті наголошено на шляхах подальших наукових досліджень із проблематики та важливості відтворення знищених церков із застосуванням тривимірних технологій.

Ключові слова: сакральний ландшафт, українська церква, гміна Крампна.

Надійшла 15.02.2019

Список використаних джерел

  1. Вечерський B. Українські деревяні храми. Київ: Наш час, 2008. 270 с.
  2. Драган М. Українські деревляні церкви. Генеза і розвій форм. Ч. 1, 2. Львів, 1937.
  3. Таранущенко С. Монументальна дерев’яна архітектура Лівобережної України. Київ, 1976. 333 с.
  4. Щербаківський В. Дерев’яні церкви в Україні та їх типи. Львів, 1906.
  5. Blaїejowsky D. Historical Љematism of the Eparchy of Peremyњl’. Lviv: Kameniar, 1995. 1008 s.
  6. Iwanusiw O. Church in Ruins: The demise of Ukrainian churches in the eparchy of Peremyshl. 1987. 354 с.
  7. Saіadiak A. Pami№tki i zabytki kultury ukraiсskiej w Polsce. Warszawa, 1993. 511 s.
  8. Apokryf Ruski 2010. Режим доступу: http//www.apokryfruski.org/.
  9. Слободян В. Каталог існуючих деревяних церков України і українських етнічних земель. Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». 1996. № 4. С. 74—159.
  10. Kozak H., StкpieсA., Kozak I. Three-dimension mode­ling in reconstruction of old woodem church in Ukraine. Kultura i Historia. 2012. № 21.
  11. KubijovyиV. Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyиyna-Galicia) 1.1.1939. Mǜnchen: Logos, 1983. 217 с.
  12. Грушевський М. Жерела до історії України-Руси. Т. ІІІ. Львів, 1900. 272 с.
  13. Кубійович В. Людність з українською мовою в Галичині. Карта. Енциклопедія українознавства. Львів: НТШ, 1993. 349 с.
  14. Місило Є. Грекокатолицька церква у Польщі (1944— 1947). Варшавські українознавчі записки. 1989. С. 207—220.
  15. Mapire. First Military Survey 1763. URL: http://mapire.eu/en/map/firstsurvey/.

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »