Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2019. № 3 (147)

Народознавчі зошити. 2019. № 3 (147). С. 660—669

УДК 394.262.5 (477.86)

ДЕЯКІ ФРАГМЕНТИ ГОСПОДАРСЬКОЇ ВОРОЖБИ НА СВЯТКИ (ЗА ПОЛЬОВИМИ МАТЕРІАЛАМИ З ПОКУТТЯ)

СЕРЕБРЯКОВА Олена

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-1039-2920

кандидат історичних наук, науковий співробітник

відділу етнології сучасності

Інститут народознавства

Національної академії наук України

проспект Свободи, 15, 79000, Львів, Україна

Контакти: e-mail: o-sereb@ukr.net

Анотація. Актуальність статті зумовлена відсутністю спеціальної розвідки про локальні особливості побутування мантично-магічних практик на Покутті, які здійснювали у різдвяно-водохресний період з господарською метою. Тому у запропонованій публікації автор ставить перед собою мету комплексно висвітлити пласт звичаєво-обрядових і світоглядних явищ, пов’язаних із ворожіннями про господарський добробут (врожай злакових та овочевих культур, плодових дерев, меду, кількість бджіл, корів і телят та ін.).

Об’єктом дослідження є традиційний світогляд і звичаєво-обрядова культура жителів Покуття, а предметом — мантично-магічні дії з різними ритуальними атрибутами, до яких вдавалися покутяни впродовж зимових Святок. Джерельною основою статті є матеріали власних польових досліджень за 2013—2014, 2016—2017 рр. (села Коломийського, Снятинського, Тлумацького, Тисменицького і Городенківського р-нів Івано-Франківської обл.), краєзнавчі розвідки, а також праці кінця ХІХ — поч. ХХI ст. Методологія розвідки ґрунтується на загальнонаукових методологічних принципах та основних вимогах, які ставляться щодо праць історико-етнологічного спрямування. Проаналізовано мантично-магічні традиції, пов’язані з господарським добробутом, які виконували жителі Покуття в період Святок. З’ясовано, що розглянутий етнолокальний варіант вписується в загальноукраїнську канву, зберігаючи при цьому своєрідні риси.

Ключові слова: ворожба (ворожіння, дивінації, мантичні, магічні дії/практики/прийоми), Покуття, Святки, врожай.

Надійшла 25.03.2019

Список використаних джерел

  1. Kolberg O. Pokucie. Obraz etnograficzny. T. I. Krakьw, 1882.
  2. Mroczko K. Њniatyсszczyzna. (Przyczynek do etnografii krajowej). Przewodnik naukowy i literacky. R. XXV. T. XXV. Zeszyt IV. Kwiecieс. 1897. S. 289—304.
  3. Mroczko K. Њniatyсszczyzna. (Przyczynek do etnografii krajowej). Przewodnik naukowy i literacky. R. XXV. T. XXV. Zeszyt V. Maj. 1897. S. 385—402.
  4. Waigel L. Rys miasta Koіomyi. Koіomyja: Drukiem H.Zadembskiego i spуlki, 1877.
  5. Архів ІН НАНУ. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 704.
  6. ТимчукМ. Обпалена земля. Історія села Грушки. Тлумач, 1994.
  7. Когут Б.О., Сас О.Л. Нариси з історії села Павелча (Павлівки). Івано-Франківськ: Лік, 1998.
  8. Жолобайло Я. «Це Матіївці — наше село…». Історико-етнографічний нарис. Коломия: Вік, 2000.
  9. Возняк М. Село моє — України цвіт. Івано-Фран­ківськ: Нова Зоря, 2003.
  10. Андрусяк С., Білий Д., Двояк М., Качорак Я. Вікняни: з правіків до сьогодення. Львів: Українські технології, 2007.
  11. Клодницький О. Народний побут, звичаї і фольклор Товмаччини. Альманах Станіславівської землі. Збір­ник матеріалів до історії Станіславова і Станіславщини. Нью-Йорк; Торонто; Мюнхен, 1975. С. 876—888.
  12. Бажанський М. Краса Снятинщини: ріки, потоки, ліси, луги, сади, міста і села та висока матеріальна і духовна культура їхніх жителів: Гаслова енциклопедія. Дітройт, 1982. 272 с.
  13. Великочий В. Традиційні покутські свята новорічного циклу та їх використання в сучасній туристичній галузі краю. Ямгорів літературно-краєзнавчий і мистецький альманах. Ямгорів, 2014. Ч. 24—25. С. 279—286.
  14. ТарасЯ. Традиційне садівництво та виноградарство на Покутті. Народознавчі зошити. № 1 (133). Львів, 2017. С. 129—135.
  15. Історія Угринова. Нариси з історії села Угринів Тисменицького району Івано-Франківської області. Івано-Франківськ: Плай, 2000.
  16. Ісаків: історико-краєзнавчий нарис. Івано-Фран­ківськ: Нова Зоря, 2004.
  17. Календарные обычаи и обряды в странах зарубежной Европы XIX— нач. XXв. Зимние праздники. Москва: Наука, 1973.
  18. Никифоровский Н.Я. Простонародныя приметы и поверья, суеверные обряды и обычаи, легендарные ска­за­ния о лицах и местах. Витебск, 1897.
  19. Франко І. Людові віруваня на Підгірю. Етнографічний збірник. Т.V. Львів, 1898. С.160—218.
  20. Сырку П. Изъ быта бессарабскихъ румынъ. I.На­родный календарь румынскаго населенія въ Бессарабіи. Живая старина. 1913. Вып. I—II. Годъ XXII. C. 147—180.
  21. Яковлев Г. Пословицы, поговорки, крылатыя слова, приметы и поверья, собранныя в слободе Сагунах Острогожскаго уезда. Живая старина. 1905. Вып.I и II. ГодXIV. С. 141—180.
  22. Борош М., Корачонь З., Татраї Ж. Різдвяні свята (від адвента до Водохреща). Народна творчість і ет­но­графія (спецвипуск 4/2006). C.11—22.
  23. Попович Ю.В. Молдавские новогодние праздники (XIX — начало XXвека). Кишинев: Штиинца, 1974.
  24. Архів ІН НАНУ. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 698.
  25. ПетришинВ. Ще про село Гостів. Альманах Станіславівської землі. Збірник матеріалів до історії Ста­ніславова і Станіславщини. T. II. Нью­-Йорк; Париж; Сідней; Торонто, 1985. С. 546—558.
  26. Славянские древности: Этнолингвистический словарь в 5-ти тт. Москва: Международные отношения, 1999. Т. 2: Д-К (Крошки).
  27. Schnajder J. Z їycia gуrali nadіomnickich. Lud. Lwуw, 1912. T. XVIII. Zeszyt I—IV. S. 141—217.
  28. Холмщина і Підляшшя. Історико-етнографічне дослідження. Київ: Родовід, 1997.
  29. Поділля: Історико-етнографічне дослідження. Київ: Доля, 1994.
  30. Герасимович В. Народні звичаї, обряди та пісні в селї Креховї, жовківського повіту. Правда. Львів: З дру­карні НТШ, 1893. Т.XVII. Вип.LII. Червень. С. 314—320.
  31. Кожолянко Г. Різдвяна обрядовість гуцулів. Праці НТШ. Краєзнавство. Косів, 2005. Т. 1. С. 111—119.
  32. СивицькийМ. Духова культура. Лемківщина: Зе­мля — люди — історія — культура. — Т.ІІ. — Нью-Йорк; Париж; Сидней; Торонто, 1988. C.102—194.
  33. Колеса Ф. Людові вірування на Підгірю, в с. Ходовичах стрийського повіту. Етнографічний збірник. Львів, 1898. Т. V. С. 76—98.
  34. Шухевич В.О. Гуцульщина. Четверта частина. 2 ви­дання. Верховина: Гуцульщина, 1999.
  35. Иванов П. Жизнь и поверья крестьян Купянскаго уезда, Харьковской губерніи. Харьков: Печатное Дело, 1907.
  36. Falkowski J., Pasznycki B. Na pograniczu Łemkowsko-bojkowskiem. Lwόw: Nakładem tow-wa ludoznawczego, 1935.
  37. Sarna K. Opis powiatu Jasielskiego. Jasіo, 1908.
Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »