Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2019. № 3 (147)

Народознавчі зошити. 2019. № 3 (147). С. 698—704

УДК 398.341; 398.4 (477.82/.84)

ТРАДИЦІЙНА БУДІВЕЛЬНА ОБРЯДОВІСТЬ МАНЕВИЧЧИНИ

ГАЛАЙЧУК Володимир

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-7780-5876

кандидат філологічних наук, доцент,

Львівський національний університет імені Івана Франка,

кафедра етнології,

вул. Університетська, 1, 79000, м. Львів, Україна

Контакти: e-mail: halay_czuk@ukr.net

Анотація. У пропонованій публікації досліджується традиційна будівельна обрядовість Маневицького району Волинської області. На основі експедиційних матеріалів розглянуто звичаї, обряди та демонологічні уявлення та вірування, що супроводжують різні етапи зведення житла та новосілля. Зокрема, низка розглянутих у публікації уявлень стосується добору будівельного матеріалу. Щоб у новій хаті людям нічого не шкодило, для будівництва не використовували дерева, яке вивернула буря чи побила блискавка, скрипучого дерева, дерева з відростком від серцевини («свічкою»), дерева на два стовбури («двойнят»), того, що росло на кладовищі; також не будували з осики.

При закладинах хати повсюдно практикували покладання на підвалини грошей, щоб забезпечити багатство у хаті, як апотропеї клали свячене зілля і ладан. Важливу роль при закладинах відігравала особа майстра, тому «знахорів» намагалися не наймати. Подекуди на тому місці, де стоятиме стіл, прикопували хрестика. Завершували будову встановленням на кроквах «вінка» («букета», «квітки»).

Щоб у хаті «велося», перед входинами пускали туди на ніч кота або півня, курку, іноді собаку. Трапляються згадки про запрошення у нове житло домовика. На самі входини першим до хати заходив чоловік як господар дому. Ритуальну функцію в цьому обряді виконував хліб.

Констатовано, що будівельна обрядовість Маневиччини відповідна обрядовості інших західнополіських районів, адже ґрунтується на таких самих реаліях і виражає тотожні мотиви.

Ключові слова: Західне Полісся, Маневиччина, будівельна обрядовість, закладини, входини, домовик.

Надійшла 10.05.2019

Список використаних джерел

  1. Архів ДНЦЗКСТК. Ф. Маневичі-2016. Од. зб. В. Галайчук.
  2. Сілецький Р. Традиційна будівельна обрядовість українців. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2011. 428с.
Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »