Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2019. № 3 (147)

Народознавчі зошити. 2019. № 3 (147). С. 698—704

УДК 398.341; 398.4 (477.82/.84)
DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.03.698

ТРАДИЦІЙНА БУДІВЕЛЬНА ОБРЯДОВІСТЬ МАНЕВИЧЧИНИ

ГАЛАЙЧУК Володимир

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-7780-5876

кандидат філологічних наук, доцент,

Львівський національний університет імені Івана Франка,

кафедра етнології,

вул. Університетська, 1, 79000, м. Львів, Україна

Контакти: e-mail: halay_czuk@ukr.net

Анотація. У пропонованій публікації досліджується традиційна будівельна обрядовість Маневицького району Волинської області. На основі експедиційних матеріалів розглянуто звичаї, обряди та демонологічні уявлення та вірування, що супроводжують різні етапи зведення житла та новосілля. Зокрема, низка розглянутих у публікації уявлень стосується добору будівельного матеріалу. Щоб у новій хаті людям нічого не шкодило, для будівництва не використовували дерева, яке вивернула буря чи побила блискавка, скрипучого дерева, дерева з відростком від серцевини («свічкою»), дерева на два стовбури («двойнят»), того, що росло на кладовищі; також не будували з осики.

При закладинах хати повсюдно практикували покладання на підвалини грошей, щоб забезпечити багатство у хаті, як апотропеї клали свячене зілля і ладан. Важливу роль при закладинах відігравала особа майстра, тому «знахорів» намагалися не наймати. Подекуди на тому місці, де стоятиме стіл, прикопували хрестика. Завершували будову встановленням на кроквах «вінка» («букета», «квітки»).

Щоб у хаті «велося», перед входинами пускали туди на ніч кота або півня, курку, іноді собаку. Трапляються згадки про запрошення у нове житло домовика. На самі входини першим до хати заходив чоловік як господар дому. Ритуальну функцію в цьому обряді виконував хліб.

Констатовано, що будівельна обрядовість Маневиччини відповідна обрядовості інших західнополіських районів, адже ґрунтується на таких самих реаліях і виражає тотожні мотиви.

Ключові слова: Західне Полісся, Маневиччина, будівельна обрядовість, закладини, входини, домовик.

Надійшла 10.05.2019

Список використаних джерел

  1. Архів ДНЦЗКСТК. Ф. Маневичі-2016. Од. зб. В. Галайчук.
  2. Сілецький Р. Традиційна будівельна обрядовість українців. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2011. 428с.

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »