Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2019. № 3 (147)

Народознавчі зошити. 2019. № 3 (147). С. 698—704

УДК 398.341; 398.4 (477.82/.84)
DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.03.698

ТРАДИЦІЙНА БУДІВЕЛЬНА ОБРЯДОВІСТЬ МАНЕВИЧЧИНИ

ГАЛАЙЧУК Володимир

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-7780-5876

кандидат філологічних наук, доцент,

Львівський національний університет імені Івана Франка,

кафедра етнології,

вул. Університетська, 1, 79000, м. Львів, Україна

Контакти: e-mail: halay_czuk@ukr.net

Анотація. У пропонованій публікації досліджується традиційна будівельна обрядовість Маневицького району Волинської області. На основі експедиційних матеріалів розглянуто звичаї, обряди та демонологічні уявлення та вірування, що супроводжують різні етапи зведення житла та новосілля. Зокрема, низка розглянутих у публікації уявлень стосується добору будівельного матеріалу. Щоб у новій хаті людям нічого не шкодило, для будівництва не використовували дерева, яке вивернула буря чи побила блискавка, скрипучого дерева, дерева з відростком від серцевини («свічкою»), дерева на два стовбури («двойнят»), того, що росло на кладовищі; також не будували з осики.

При закладинах хати повсюдно практикували покладання на підвалини грошей, щоб забезпечити багатство у хаті, як апотропеї клали свячене зілля і ладан. Важливу роль при закладинах відігравала особа майстра, тому «знахорів» намагалися не наймати. Подекуди на тому місці, де стоятиме стіл, прикопували хрестика. Завершували будову встановленням на кроквах «вінка» («букета», «квітки»).

Щоб у хаті «велося», перед входинами пускали туди на ніч кота або півня, курку, іноді собаку. Трапляються згадки про запрошення у нове житло домовика. На самі входини першим до хати заходив чоловік як господар дому. Ритуальну функцію в цьому обряді виконував хліб.

Констатовано, що будівельна обрядовість Маневиччини відповідна обрядовості інших західнополіських районів, адже ґрунтується на таких самих реаліях і виражає тотожні мотиви.

Ключові слова: Західне Полісся, Маневиччина, будівельна обрядовість, закладини, входини, домовик.

Надійшла 10.05.2019

Список використаних джерел

  1. Архів ДНЦЗКСТК. Ф. Маневичі-2016. Од. зб. В. Галайчук.
  2. Сілецький Р. Традиційна будівельна обрядовість українців. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2011. 428с.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »