« 2019. № 3 (147)

Народознавчі зошити. 2019. № 3 (147). С. 535—547

УДК 94(477)”15/16″(092)
DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.03.535

МОГИЛА ГЕТЬМАНА ІВАНА МАЗЕПИ: ІСТОРІЯ, ДОСЛІДЖЕННЯ, ЛЕГЕНДИ І ПЕРЕКАЗИ

СЕГЕДА Сергій

ORCID ID: http://orcid.org/0000-0001-6772-8387

доктор історичних наук, провідний науковий співробітник,

Інститут народознавства Національної академії наук України,

відділ історичної етнології,

проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна

Контакти: е-mail: sergij_segeda@ukr.net

Анотація. Іван Мазепа належить до сонму найвидатніших історичних діячів Європи кінця ХVIІ — початку ХVIІІ ст., образ якого не раз привертав увагу вітчизняних і зарубіжних дослідників та митців.

Питання про те, де і за яких обставин було поховано Івана Мазепу, вперше було поставлене у вітчизняній історичній літературі в другій половині ХІХ ст. Надалі воно бентежило науковців української політичної еміграції ХХ ст. і не втратило своєї актуальності дотепер. Його невирішеність визначає мету нашої публікації — узагальнити підсумки попередніх пошуків в цій царині шляхом залучення широкого комплексу історичних свідчень, легенд та переказів.

Об’єктом дослідження є сукупність джерел, які стосуються могили гетьмана Івана Мазепи, предметом — основні версії щодо долі його тлінних останків. У процесі наукових пошуків застосовувався принцип історизму в поєднанні з елементами структурно-функціонального аналізу і методів етнологічної науки. При підготовці статті використано власні спостереження автора, що брав участь в експедиційних обстеженнях місць першого поховання і перепоховань гетьмана Івана Мазепи.

За підсумками аналізу простежена хронологія подій, пов’язаних з цією проблематикою, наведено основні, часто вкрай суперечливі, версії щодо долі праху гетьмана Івана Мазепи. Автор доходить висновку про нагальну необхідність проведення археологічних розкопок на території зруйнованого монастиря св. Юрія (Георгія) в м. Галац (Румунія) і встановлення пам’ятного знака на місці останнього спочинку цієї визначної постаті української історії.

Ключові слова: історія, гетьман, Іван Мазепа, поховання, могила, монастир, легенди, перекази.

Надійшла 22.03.2019

Список використаних джерел

  1. Мазепіана: матеріали до бібліографії (1688—2009). Київ: Темпора, 2009. 248 с.
  2. Антонович В. Молдавские сведения о месте погребения и могиле Мазепы. Киевская Старина. Т. VІІ. Ки­ев, 1885. С. 501—505.
  3. Галин М. Могила Гетьмана Мазепи. Тризуб. № 18 (226). 1930. 4 травня. С. 14—15.
  4. Трепке В. Сліди і пам’ятки гетьмана Івана Мазепи в Ру­му­нії. Тризуб, № 36 (344). 1932. 18 вересня. С. 3—10.
  5. Січинський В. Смерть і могила гетьмана Мазепи. Вісник. Орган оборони чотирьох свобід України, 1953. Рік VII. Ч. 6 (60). Жовтень. С. 15—18.
  6. Ричка В. Іван Мазепа у міждоріжжях вічності (історичний детектив). Історія України. 1996. № 12. С. 1—3; № 13. С. 7—8
  7. Ричка В. Остання таємниця Івана Мазепи. Батуринська старовина. Збірник наукових праць, присвячених 300-літтю батуринської трагедії. Ки­їв: Видавництво імені Олени Теліги, 2008. С. 329—337.
  8. Рендюк Т. Гетьман Іван Мазепа — відомий і не відо­мий… Київ: Видавничий дім «Адеф-Україна», 2010. 479 с.
  9. Рендюк Т. Українська еміграція в Румунії. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Історія. Тернопіль: Вид-во ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2011. Вип. 2. С. 155—163.
  10. Сегеда С. Гетьманські могили. Київ: Наш час, 2010. 440 с.
  11. Лагус В. Карл ХІІ в Южной России. Записки Одесского общества истории и древностей. Т. 3. Одесса, 1852. С. 306—337.
  12. Сапожников И., Левчук В. Исследования и описания места лагеря Карла ХІІ в Варнице в 1810-х— 1850-х гг. Historic site «Camp of king Charles XII of Sweden at Varnița». Recovery of the me­mory. Chișinгu: Muzeul Național de Istorie a Mol­dovei, 2017. С. 41—56.
  13. Крупницький Б. Навколо Калаблику на початку 1713 р. Ковалевська О. Збірник «Мазепа»: реконструкція видавничого проекту 1939— 1949 років. Київ: Темпора, 2011. С. 59—62.
  14. Семенко О. Харків, Харків … Сучасність, 1977. 240 с.
  15. Борщак І., Мартель Р. Іван Мазепа: життя й пориви великого гетьмана Київ: Свенас, 1991. 136 с.
  16. Єнсен А. Мазепа. Історичні картини. Київ: Радянський письменник, 1992. 206 с.
  17. «Покірний меморіал Запорозького війська до святого королівського маєстату Швеції» від 7 жовтня (26 вересня за ст. ст.) 1709 року. Кресін О.В. Політико-правова спадщина української політичної еміграції першої половини XVІІІ століття. Київ: Інcтитут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2001. С. 329—333.
  18. Аствацатуров Г. Бендерская крепость. Бендеры: Научное общество болгаристов Республики Молдова, 1997. 175 с.
  19. Допрос Григория Герцика об участии его в измене Мазепы. Киевская Старина. Т. V. Киев, 1883. С. 595—610.
  20. Асаки Г. Исторические новелы. Дневник молдавско­го путешественника. Избранные статьи. Кишинев: Литература артистикэ, 1988. 168 с.
  21. Орлик П. Конституція, маніфести та літературна спадщина: Вибрані твори. Київ: МАУП, 2006. 736 с.
  22. Титов А.А. Записки инженерного офицера Мартоса о Турецкой войне в царствование Александра Павловича (1806—1812). Русский архив. Год ХХХІ. 1893. № 7. С. 305—368.
  23. Іван Мазепа. Київ: Веселка, 1992. 134 с.
  24. Трепке В. Паломництво на могилу Гетьмана Мазепи. Історичний календар-альманах Червоної Калини на 1933 рік. Львів, 1933. С. 21—26.
  25. Заремба С. Доля могили Мазепи. Нові дослідження па­м’я­ток козацької доби в Україні. Київ, 1997. С. 4—8.
  26. Садовський М. Спомини з російсько-турецької війни 1877—1878 рр. Київ: Друкарня товариства «Час», 1917. URL: http://library.kr.ua/elib/sadov­skiy/ spomy­ny.html (дата звернення: 10.12.2018)
  27. Лазаревський М. Світлотіні (Збірник історичних нарисів, оповідань, статтей, спогадів). 1949—1969. Мельборн: Об’єднання українських письменників «Сло­во». Австралійська філія, 1973. 400 с.
  28. Литвин М. Таємниця гетьмана Мазепи. Наш час. 1993. № 16 (53). 23 квітня. C. 3.
  29. Костомаров Н.И. Мазепа. Москва: Республика, 1992. 336 с.
  30. Позняк-Хоменко Н. Віктор Ющенко ініцюював повернення в Україну праху легендарного Івана Мазепи. Україна молода, 18 жовтня 2017. URL: https://risu.org.ua/page.php?_lang=ua&path=monitoring/&name=kaleido_digest&id=68652&alias=& (дата звернення: 19.12.2018)

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »