Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2019. № 4 (148)

Народознавчі зошити. 2019. № 4 (148). С. 951—1000

УДК 398.332

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.04.951

НАРОДНИЙ КАЛЕНДАР БЕРЕЗНІВЩИНИ В ОБРЯДАХ, ЗВИЧАЯХ ТА ФОЛЬКЛОРІ

ГАЛАЙЧУК Володимир

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-7780-5876

кандидат філологічних наук, доцент

Львівський національний університет імені Івана Франка

кафедра етнології,

вул. Університетська, 1, 79000, Львів, Україна

Контакти: е-mail: halay_czuk@ukr.net

Анотація. З’ясування локальної специфіки окремих етнографічних районів на сьогодні становить один із актуальних напрямків дослідження традиційної культури українців. У розвідці автор ставить перед собою мету комплексно описати народний календар Березнівщини, що є складовою Західного Полісся. Об’єктом дослідження є календарно марковані обряди, звичаї, повір’я та фольклор населених пунктів Березнівщини, а предметом — їхні загальноукраїнські риси, регіональні та локальні особливості. Методологічною основою дослідження є використання основних методів етнологічної науки, насамперед методу польової етнографії, а також напрацювання етнографів у сфері укладання народних календарів окремих місцевостей. Традиційний календар Березнівщини ще не був предметом спеціальних досліджень і висвітлений у науковій літературі доволі скупо, відтак основою роботи є польові матеріали автора.

Серед свят зими привертає увагу обрядова гра з «калитою» на Андрія, звичай «ходити в цигани» на Варвари (як от щедрівників-«перебиранців»), «гукання Мороза» на котрусь із Вілій, зазвичай на Багату кутю. Весняний період приуроченим до Масниць звичаєм «Колодки», локальними уявленнями про те, що навесні «одмикає землю» Марко Ключник, архаїчними звичаями танцювати на кладовищі на Проводи, ходити «качатися у жито» на Юрія, а також приуроченим до Юрія ритуалізованим вигоном худоби на пашу. Серед свят літнього комплексу насамперед виділяється Русальний тиждень. Як це характерно для поліської традиції, низка обрядів, звичаїв та забобонів цього тижня пов’язана з уявленнями про русалок. В осінньому періоді вирізняються уявлення, пов’язані з днями «Чуда» і Воздвиження.

Ключові слова: Полісся, Березнівщина, календарні звичаї та обряди, Різдво, Великдень, Юрія, Русальний тиждень, Купайла.

Надійшла 19.05.2019

Список використаних джерел

  1. Купальські та петрівчані пісні (Запис Віктора Ковальчука, нотація Людмили Гапон). Етнокультурна спад­щина Рівненського Полісся: матеріали комплексних наукових експедицій Рівненського фольклор­но-етнографічного товариства. Рівне: Волинські обереги, 2001. Вип. І. С. 76—91.
  2. Веснянки (Запис Віктора Ковальчука, Тетяни Пархоменко, Алли Українець. Нотація Людмили Гапон). Етнокультурна спадщина Рівненського Полісся. Рів­не: Перспектива, 2002. Вип. ІІ. С. 58—64.
  3. Пісні з села Вітковичі Березнівського району (Запис Віктора Ковальчука). Етнокультурна спадщина Рівненського Полісся. Рівне: Перспектива, 2003. Вип. ІV. С. 234—241.
  4. Колядки та щедрівки с. Білка Березнівського району (за матеріалами експедиції 1999 року). (Записи Віктора Ковальчука. Транскрипції Людмили Гапон). Ет­нокультурна спадщина Полісся. Рівне: Перспектива, 2005. Вип. VІ. С. 80—92.
  5. Ковальчук Н.А. Календарні звичаї та обряди Рівненського Полісся: локальна специфіка та трансформації (ХХ — початок ХХІ ст.): автореф. дис… канд. іст. наук: 07.00.05; НАН України, Ін-т мистецтвознав., фольклористики та етнології ім. М.Т. Риль­ського. Київ, 2008. 20 с.
  6. Пархоменко Т.П. Календарні звичаї та обряди Рівненщини: Матеріали польових досліджень. Рівне : видавець Олег Зень, 2008. 200 с.
  7. Федас Т.О. Фольклорно-етнографічний комплекс села Михалин Березнівського району Рівненської області (наукова робота). 2011. 75 с. berezne.libr.rv.ua/kr/91.pdf.
  8. 8. Народні пісні Березнівщини: за матеріалами експедиції 2013 року. (Запис, транскрипції та впорядкування Юрія Рибака). Рівне: М. Дятлик, 2016. 208 с.
  9. Колядки та щедрівки села Білка Березнівського району. (Запис Віктора Ковальчука, транскрипція Людмили Гапон). Літопис Березнівщини: наукові записки Березнівського краєзнавчого музею. Рівне: О. Зень, 2011. Вип. 1. С. 165—177.
  10. Календарно-обрядові пісні Березнівщини. (Запис Тетяни Пархоменко, транскрипція Людмили Гапон, Наталії Боярської). Літопис Березнівщини: наукові записки Березнівського краєзнавчого музею. Рівне: О. Зень, 2011. Вип. 1. С. 178—199.
  11. Календарно-обрядові пісні села Білка Березнівського району. (Записи Валентини Хіміної. Транскрипції Володимира Козака). Літопис Березнівщини: наукові записки Березнівського краєзнавчого музею. Рівне: О. Зень, 2015. Вип. 2. С. 173—190.
  12. Гунтік Т. Календарно-обрядові пісні північної Березнівщини у системі поліського фольклору. Літопис Березнівщини: наукові записки Березнівського районного краєзнавчого музею. Рівне: О. Зень, 2017. Вип. 3. С. 133—149.
  13. Старинська Т. Скарби Князь-села. Літопис Березнівщини: наукові записки Березнівського краєзнавчого музею. Рівне: О. Зень, 2011. Вип. 1. С. 148—164.
  14. Васянович О. Вода в метеорологічних віруваннях поліщуків Березнівщини. Літопис Березнівщини: наукові записки Березнівського краєзнавчого музею. Рівне: О. Зень, 2015. Вип. 2. С. 139—143.

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »