« 2019. № 5 (149)

Народознавчі зошити. 2019. № 5 (149). С. 1191—1199

УДК 398.81(477.83-2):[94:329.17(477)”19″]

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.05.1191

ПІСНІ-ХРОНІКИ ПЕРІОДУ НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНИХ ЗМАГАНЬ XX СТ.: ТЕМИ, МОТИВИ, ОБРАЗИ (НА МАТЕРІАЛАХ, ЗІБРАНИХ У СТРИЙСЬКОМУ РАЙОНІ)

КРАВЦОВА Галина

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-3774-1481

кандидат філологічних наук,

молодша наукова співробітниця,

Інститут народознавства НАН України,

відділу фольклористики,

проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна

e-mail: galynamagas@gmail.com

Анотація. Пісні-хроніки — оригінальна форма увічнення стійкості, патріотизму та героїзму учасників національно-визвольних змагань. У них зафіксовано приклади локальних проявів боротьби, засвідчено роль особистості. Співанки-хроніки національно-визвольних змагань середини XX ст. Стрийщини ще не виступали об’єктом наукового вивчення. Тому їх фольклористичне дослідження є на сьогодні актуальним. У запропонованій розвідці автор ставить перед собою мету з’ясувати своєрідність відтворення історичних реалій в піснях-хроніках періоду ОУН і УПА, записаних на теренах Стрийського району; виявити локальну специфіку їх поетичної системи. У статті розроблено питання поєднання у таких творах двох площин: фактів та фольклорного обрамлення. Об’єктом дослідження є тексти відповідних пісень-хронік, предметом — їх поетика. Основну увагу звернено на мотиви. Зазначено, що текстам притаманна певна схематичність, сталий набір сюжетотворчих елементів, який може розширюватися додатковими мотивними одиницями. Розвідка розкриває також особливості образно-персонажного складу місцевих пісень. Образи класифіковані на три ключові категорії, що є найбільш характерними для народнопісенного пласту цього циклу: героїки, зрадництва, ворогів. Репрезентантам останніх властиві різко негативні конотації, натомість першої, героїки — ідеалізуються. Основою роботи є польові матеріали автора.

Ключові слова: пісні-хроніки, поетика, мотив, образ, локальна специфіка.

Надійшла 11.10.2019

Список використаних джерел

  1. Шанковський Л. Нарис історії Стрийщини. Стрийщина: Іст.-мемуар. зб. Нью-Йорк; Торонто; Париж-Сідней, 1990. Т.1. С.69—192.
  2. Дем’янГ. Повстанська Ґолґофа. Нариси про повстанців. Хвилі Стрия. Стрий, 1995. С.115—143.
  3. Колесса Ф. Українська народна пісня в найновішій фазі свого розвитку. Фольклористичні праці. Київ: Вища школа, 1970. С. 34—59.
  4. Соловій Ф. Повстанський мартиролог Стрийщини 1930—1950 років. Стрий: Щедрик, 1999. 416 с.
  5. Дем’ян Г. Двадцять п’ять повстанських пісень. Україна в минулому. Київ; Львів, 1992. Вип.3. С.10—42.
  6. Магас Г. Концептуальні образи у повстанських піснях Стрийщини: традиційні смисли та інноваційні нашарування Література. Фольклор. Проблеми поетики: збірник наукових праць. Київ, 2013. Вип.38. С.147154.
  7. Яворів Б. Нескорені. Стрий: Щедрик, 2005. 128с.
  8. Похід до могили воїнів УПА. URL: http://www.osvitportal.lviv.ua/novyny?id=119738_pohid_do_mogyly_voiniv_upa.
  9. Боротьба проти УПА і націоналістичного підпілля: інформаційні документи ЦК КП(б)У, обкомів партії НКВС-МВС, МДБ-КДБ. 1943—1959. Книга третя: 1948. Літопис УПА. Нова серія. Київ; Торонто: Літопис УПА, 2003. Т.6. 2003. 513с.
  10. Кузьменко О. Концепт «Ворог» в інтерпретаційній парадигмі фольклору ХХ століття. Народознавчі зошити. Львів, 2017. № 5. С. 1086—1096.
  11. ЛиповецькийС. Заборонена Україна. Білас і Данилишин. URL: http://sd.org.ua/news.php?id=17741.
  12. Народна пісенність підльвівської Звенигородщини. Зібр. та упоряд.О. Харчишин. Львів, 2005. 352с.
  13. ЧікалоО. Українські пісні-хроніки: жанрово-тема­тич­ний аспект. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2010. 228 с.
  14. Чікало О. Своєрідність відображення національно-визвольної боротьби українського народу в піснях-хроніках періоду ОУН і УПА. Мандрівець. Львів, 2010 №4. С.61—65.
  15. Дем’ян Г. Українські повстанські пісні 1940—2000-х років (історико-фольклористичне дослідження). Львів: Галицька видавнича спілка; Київ: Українська видавнича спілка. 2003. 581 с.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »