« 2019. № 5 (149)

Народознавчі зошити. 2019. № 5 (149). С. 1220—1227

УДК 398.7(476)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.05.1220

СИСТЕМА ВАРІАНТНОСТІ У КУПАЛЬСЬКИХ ПІСЕНЬ

МАЗУРІНА Наталія

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-5632-7844

кандидат філологічних наук, доцент літературознавства,

докторант відділу фольклористики та культури

слов’янських народів Державної наукової установи

«Центр досліджень білоруської культури,

мови і літератури НАН Білорусі»

вул. Сурганова, 1, м. Мінськ, 220072

e-mail: mazurynang@tut.by

Анотація. Досліджується система варіантності на великому фактичному матеріалі купальських пісень річного циклу білоруського фольклору. Мета статті — виявлення системи варіантності білоруських народних купальких пісень шляхом використання методу системного аналізу в рамках фольклористичного дослідження. Аналізується варіантність, яка є характерною властивістю практично всіх явищ, пов’язаних з мовою і творчістю людини. У сфері пісенного фольклору поєднуються вербальна і музична мови, які одночасно змінюються в поточних соціокультурних умовах.

Коротко розглянута типологія купальських пісень, заснована на сутнісних ознаках, властивих як вербальному, так і музичному тексту. Вона складена на основі типології купальських наспівів Г.В. Тавлай. Кожен з семи білоруських купальських пісенних типів виділений за функціонально-структурним принципом; їх можна розділити на внутрітипові різновиди і міжтипові форми. У статті характеристика кожного з типів обмежена описом тільки таких ознак, як мелодико-текстовий (пісенний) ритм, форма текстової строфи, складова структура вірша, ареал розповсюдження. У статті виявляються і підкреслюються факти побутування подібних або своєрідних типів купальських пісень в Білорусі та в Україні.

Представлене дослідження є частиною авторської концепції варіантності народних пісень, побудованої на матеріалі, перш за все білоруського, а також українського і російського пісенного фольклору.

Ключові слова: варіантність, пісенний фольклор, купальські пісні, купальські обряди, традиція, зміни.

Надійшла 29.09.2019

Список використаних джерел

  1. Купальскія і пятроўскія песні. Беларус. нар. творчасць; АН БССР; Ін-т мастацтвазнаўства, этнаграфіі і фальклору. Мінск: Навука і тэхніка, 1985. 631 с.
  2. Тавлай Г.В. Белорусское купалье: обряд, песня. Минск: Наука и техника, 1986. 174 с.
  3. Традыцыйная мастацкая культура беларусаў: у 6 т. Мінск: Вышэйшая школа, 2001—2013.
  4. Богданович А.Е. Пережитки древнего миросозерцания у белорусов: Этнографический очерк. Москва, 1895. 160 с.
  5. Хаменка А. Сацыякультурныя змены святкавання Купалля і Русалля. Аўтэнтычны фальклор: праблемы захавання, вывучэння, успрымання: Зборнік навуко­вых прац удзельнікаў VII Міжнароднай навуковай канферэнцыі (г. Мінск, 26—28 красавіка 2013). Мінск, 2013. С. 70—72.
  6. Купалье-2012: где можно прыгнуть через костер и поискать «папараць-кветку»? Мінск, 2013. URL: http://www.interfax.by/article/93018 (дата доступа: 16.04.2013).
  7. Квитка К.В. Об областях распространения некоторых типов белорусских календарных и свадебных песен. Избранные труды. Т. 1. Москва, 1971. 382 с.
  8. Завальнюк А.Ф. Типология украинских летних обрядовых песен и их восточнославянский субстрат. Автореф. дис. …канд. искусствоведения. Киев, 1983. 17 с.
  9. Народні пісні в записках Григорія Верьовки. Київ: Муз. Україна, 1971. 368 с.
  10. Народні пісні в записах Лесі Украінкі та з її співу. Київ: Муз. Україна, 1971. 435 с.
  11. Елатов В.И. Песни восточнославянской общности. Минск: Наука и техника, 1977. 245 с.
  12. Попова Т.В. Купальские песни в русской народной певческой традиции. Памяти К. Квитки. Москва, 1983. 266 с.
  13. Балады: у 2 кн. Кн. 1. Беларус. нар. Творчасц; АН БССР; Ін-т мастацтвазнаўства, этнаграфіі і фальклору. Мінск: Навука і тэхніка, 1977. 781 с.

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »