« 2019. № 5 (149)

Народознавчі зошити. 2019. № 5 (149). С. 1246—1259

УДК 801.8:398.8](=161.2=162.1)”18/20″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.05.1246

«HEJ, SOKOЈY!» («ГЕЙ СОКОЛИ!»): ТЕКСТИ І КОНТЕКСТИ ПІСНІ

ХАРЧИШИН Ольга

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9379-8300

кандидатка філологічних наук, старша наукова співробітниця,

Інститут народознавства НАН України,

відділ фольклористики,

проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна

е-mail: okharchyshyn@gmail.com

Проаналізовано з фольклористичного погляду тексти та особливості побутування популярної серед поляків та українців пісні «Hej, sokoіy!» («Гей соколи!»). Простежено її неоднорідну фактуру текстів, яка містить компоненти різної поетичної якості та засвідчує контамінований характер твору. У ньому використано мотив польської пісні з XIX ст. «Їal za Ukrain№» («Жаль за Україною»), який доповнено новим зачином та приспівом. Джерельною базою є доступні авторці друковані видання, зокрема й на інтернет-ресурсах, матеріали власних польових досліджень, проведених у 2018—2019 рр. Актуальність зумовлена великою увагою митців, науковців та широкої громадськості до пісні «Гей соколи!», яку поціновують не лише як твір мистецтва, а й як вияв певної ідеології. Фольклористичне вивчення цієї пісні важливе з огляду на масове тиражування в ЗМІ і навіть у наукових працях нічим не обґрунтованої версії про авторство пісні Тимоша Падури. Об’єктом дослідження є пісня «Hej, sokoіy!» («Гей соколи!»); предметом дослідження є її польські та українські тексти, відомості про їхнє побутування у контексті двох сусідніх етнокультур. Мета: проаналізувати польські тексти пісні «Hej, sokoіy!», з’ясувати, на яких фольклорно-літературних засадах вони базуються, порушити питання генези пісні. У статті використано засади комплексного вивчення народнопісенного твору, які розпрацьовували І. Франко, М. Драгоманов, М. Сумцов, М. Грушевський, К. Грушевська, П. Лінтур, Г. Нудьга та інші вчені.

Ключові слова: «Hej, sokoіy!», пісня, текст, варіант, побутування, популярність, значення.

Надійшла 20.10.2019

Список використаних джерел

  1. Hej, sokoіy. Wikipedia. URL: https://pl.wikipedia.org/wiki/Hej,_soko%C5%82y (дата звернення: 9.09.2019).
  2. Tomasz Padura. Wikipedia. URL: https://pl.wikipedia.org/wiki/Tomasz_Padura (дата звернення: 9.09.2019).
  3. Тимко Падура. Вікіпедія. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B8%D0%BC%D0%BA%D0%BE_%D0%9F%D0%B0%D0%B4%D1%83%D1%80%D0%B0 (дата звернення: 9.09.2019).
  4. Гей, соколи! Вікіпедія. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%B9,_%D1%81%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B8 (дата звернення: 9.09.2019).
  5. Любченко В. Падура Тимко. Енциклопедія історії України. Т. 8. Київ: Наукова думка, 2011.
  6. Баландіна Н. Масифікація польсько-української пісні «Hej, sokoіy!» («Гей соколи!). URL: http://molodyvcheny.in.ua/files/journal/2018/9.1/2.pdf (дата звернення: 10.08.2019)
  7. БаландінаН. Пісня як комунікативне явище. Текст у масових комунікаціях: множинність інтерпретацій. Гол. ред.Н. Баландіна. Харків, 2018.
  8. Гальчак Б., Харчишин О. Звідки прилетіли «соколи»? Рефлексії над генезою популярної пісні. URL: http://uamoderna.com/md/halczak-kharchyshyn-hei-sokoly?fbclid=IwAR16xdLQZ6N4FityHEtOk2BekmybeDup5jEEB2zdDCaiIFDxupsmBMAPazU (дата звернення: 13.10.2019).
  9. Inglot Mieczysіaw. Tomasz Padurra. Polski Sіoznik Bio­grаficwny: T.43. 2004—2005.
  10. Карабан Л. Томаш Падура: відомий і невідомий. Проблеми слов’янознавства. 2014. Вип. 63. С. 113—122.
  11. КирчівР. Історія української фольклористики. Т.1. Преромантична і романтична фольклористика. Львів, 2017. 508 с.
  12. Ojcуw naszych њpiew: pieњni patriotyczne. Op­rac. M. Stra­szewicz. Komorуw: Prometeusz, 1992. №193.
  13. Maryla Rodowicz. Hej sokoly. YouTube. URL: https://www.google.com/search?sa=X&q=maryla+rodowicz+hej,+soko%C5% (дата звернення: 9.09.2019).
  14. Hej sokoly. Krzysztof Krawczyk. YouTube. URL: https://www.google.com/search?biw=1600&bih=771&ei=xA5gXfnLO6yyrgStq47ICw&q=krzysztof+krawczyk+hej+soko% (дата звернення: 9.09.2019).
  15. Maіy њpiewnik weselny. URL: http://weselewesel.lap.pl/oWeselachBezalkoholowych.jak/malvySvpiewnikWeselny.php (дата звернення: 11.09.2019).
  16. Харчишин О. Український пісенний фольклор в етнокультурі Львова: трансформаційні процеси, міжкультурні пограниччя. Львів, 2011. 368с.
  17. Їal za Ukrain№ URL: https://polona.pl/item/zal-za-ukraina-z-piesni-narodowej-przelozony-na-fortepian-op-13,NTE0NDY5Ng/#info:metadata (дата звернення: 11.09.2019).
  18. Їal za Ukrain№: piosnka przypisana Wandzie Pudіowskiej prez Macieja Kamiксskiego URL: https://polona.pl/item/zal-za-ukraina-piosnka-przypisana-wandzie-pudlowskiej,NjkxNzAxMTA/0/#info:metadata (дата звернення: 11.09.2019).
  19. Zal za Ukraina. URL: https://staremelodie.pl/piosenka/ 3864/Zal_za_Ukraina (дата звернення: 9.09.2019).
  20. Кузьменко О. Драматичне буття людини в укра­їнському фольклорі: концептуальні форми вира­жен­ня (період Першої та Другої світових воєн). Львів, 2018. 728 с.
  21. Українські народні пісні. Упоряд. М. Максимович. Ч. 1. Кн. 2. Москва, 1834. 185 с.
  22. Історичні пісні. Упоряд. Березовський І., Родіна М., Хоменко В. Київ, 1961. 1068с.
  23. Sіowo Czarna Woda w polskich piosenkach. Zal_za_Ukraina. URL: http://paroles.pl/song/default/search-in-song?keyword=Czarna+Woda (дата звернення:: 18.09.2019).
  24. Пастух Н. Символіка тварин в українському фольклорі: зозуля. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2013. 224с.
  25. Пастух Н. Символіка птахів. Мала енциклопедія українського народознавства. Львів: Інститут народо­знавства НАН України. 2007. С. 537—540.
  26. Њpiewnik polskiego skauta. Krakуw 1914. S.90.
  27. Стрілецькі пісні. Упоряд. О. Кузьменко. Львів, 2005. 640 с.
  28. Dzikie Pola. Hej sokoly. YouTube. URL: https://www.youtube.com/watch?v=2Kxxqm7b_ys (дата звернення: 18.09.2019).
  29. Њpiewajmy. Niezbкdnik. Towarzyski. Opracowaі Wiesіaw Ardanowski. URL: https://docplayer.pl/4471609-1-spiewajmy-niezbednik-towarzyski-opracowal-wieslaw-ardanowski.html#show_full_text (дата звернення: 18.09.2019).
  30. Hej, sokoіy! Гей, соколи! Волинський народний хор. Українська народна пісня. URL: https://www.youtube.com/watch?v=gJEv4CzFQUg (дата звернення: 18.09.2019).
  31. Гей, соколи, або Гей десь там, де чорні води (лірична). Переклад з польської. Гармонізував Олександр Стад­ник. URL: https://homin.etnoua.info/novyny/hej-sokoly (дата звернення: 18.09.2019).
  32. Гей, Соколи!: В.Вермінський і «Українські соколи». URL: https://www.youtube.com/watch?v=ml1ao_QHiMQ&t=2s (дата звернення: 18.09.2019).
  33. Олег Скрипка «Гей, соколи». Українська інтерпретація саундтреку стрічки «Межа». URL: https://www.youtube.com/watch?v=jCIGtPRmJmU (дата звернення: 18.09.2019).

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »