« 2019. № 5 (149)

Народознавчі зошити. 2019. № 5 (149). С. 1260—1267

УДК 398.83:392.51:133:7.045/.046](=161.2)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.05.1260

УКРАЇНСЬКА ВЕСІЛЬНА ПІСНЯ ПРО ВІЩИЙ СОН МОЛОДОЇ: РУХ У ПРОСТОРІ ТА ЧАСІ

ПАСТУХ Надія

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-7703-5541

кандидатка філологічних наук,

старша наукова співробітниця,

відділ фольклористики,

Інститут народознавства НАН України,

проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна

е-mail: npastukh@gmail.com

Анотація. Незважаючи на постійний науковий інтерес фольклористів до української весільної пісенності, чимало текстів із загальнонаціонального фонду, особливо ті з них, які мають складні багатошарові символічні картини, й досі залишилися без наукового тлумачення та належного аналізу під кутом зору їхніх регіональних особливостей і стадіальних змін. Актуальність пропонованого дослідження власне й полягає в спробі простежити рух конкретної весільної пісні, а саме  — символічної картини в ній, у просторі та часі. У статті ставимо за мету проаналізувати символіку весільної пісні про сон молодої, зокрема з’ясувати семантику ключових символів, окреслити їхню парадигму, складену на базі різних локально-регіональних варіантів, простежити стадіальні зміни в образній картині віщого сну та виявити тенденції і причини таких змін. Об’єктом дослідження є поширена на всій території України весільна пісня із сюжетом про віщий сон молодої, а предметом — символічна картина, яка розгортається під час переказування сну, її зміст, регіональні версії та стадіальні зміни в ній. У дослідженні використано порівняльний, структурно-семіотичний та історико-генетичний методи.

Ключові слова: весільна пісня, символічна картина, віщий сон молодої, семантика, обряд, чорний шовк, срібло-золото, соколи, калина.

Надійшла 18.10.2019

Список використаних джерел

  1. Костомаров М. Об историческом значении русской народной поэзии Слов’янська міфологія. Вибрані пра­ці з фольклористики й літературознавства. Київ: Либідь, 1994. 383 с.
  2. Охримович Вл. Значение малорусских свадебных обрядов и песен в истории эволюции семьи. Этно­гра­фическое обозрение. 1891. № 4. С. 44—105.
  3. Ящуржинский Хр. Лирические малорусские песни по преимуществу свадебные сравнительно с великорусскими. Русский филологический вестник. 1880. Т. 3. С. 36—85; С. 230—279; Т. 4. С. 1—32.
  4. Ящуржинский Хр. Свадьба малорусская, как религиозно бытовая драма. Киевская старина. 1896. Т. 11. С. 234—273.
  5. Потебня А. О мифическом значении некоторых обрядов и поверий. Москва, 1865. 310 с.
  6. Потебня А. Объяснение малорусских и сродных на­родных песен. Варшава, 1883. Т. 1. 280 с.; 1887. Т. 2. 318 с.
  7. Романюк П. Зооморфні мотиви у традиційному поліському весіллі. Народна творчість та етнографія. 1986. № 3. С. 32—38.
  8. Цвид-Гром О. Традиційна символіка весільного фольк­лору Західного Полісся : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.01.07. Львів, 2000. 16 с.
  9. Магрицька І.В. Весільний обряд на Східній Слобожанщині. Луганськ : СПД Рєзніков В.С., 2011. 44 с.
  10. Українські народні пісні в записах Зоріана Доленги-Ходаковського (З Галичини, Волині, Поділля, Придніпрянщини і Полісся). Київ: Наукова думка, 1974. 781 с.
  11. Єфремова Л.О. Частотний каталог українського пісенного фольклору: у 3 ч. Київ : Наукова думка, 2009. Ч. 1: Опис. 720 с.
  12. Весільні пісні. Упоряд., авт. вст. ст. та прим. М.М. Шубравська. Київ: Дніпро, 1988. 476 с.
  13. Народні пісні, Зап. Людмили Єфремової. Київ: Наукова думка, 2006. 575 с.
  14. Танцюра Гн. Весілля в селі Зятківцях. Упоряд., ред. М.К. Дмитренко, Л.О. Єфремова. Київ: Редакція часопису «Народознавство», 1998. 404 с.
  15. Милорадович В.П. Народные обряды и песни Лубенского уезда Полтавской губернии, записанные в 1888—1895 г. Сборник Харьковского историко-филоло­ги­ческого общества. Харьков: Тип. Губерн. Правления. 1897. Т.16. C.1—223.
  16. Весілє в містечку Дубовій, Уман. пов., в Київщині. Зап. Маркил Брижко Матеріали до української етнології. Львів: друкарня НТШ, 1919. Т. 19—20. С. 51—74.
  17. Литвинова-Бартош П. Весільні обряди і звичаї у с. Землянці, в Чернігівщині. Матеріали до україн­сько-руської етнології. Львів: друкарня НТШ, 1900. Т. 3. С. 70—173.
  18. Супрун-Яремко Н.О. Українці Кубані та їхні пісні. Київ: Музична Україна, 2005. 784 с.
  19. Весілє в с. Гордашівці, Уман. пов. в Київщині. Оповів полон. Захар Ганюченко. Матеріали до української етнології. Львів: друкарня НТШ, 1919. Т. 19—20. С. 34—51.
  20. Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский край, снаряженной императорским русским географическим обществом. Юго-Западный отдел: материалы и исследования собранные П.П. Чубинским: в 7 т. С.-Петербург, 1877. Т. 4: Обряды: родины, крестины, свадьба, похороны. 236 с.
  21. Kolberg O. Biaіoruњ-Polesie. Z rкkopisуw opracowali S.Kasperczak i A.Pawlak, wstкp M.Olechnowicz, red. A.Skrukwa. Dzieіa wszystkie. Т. 52. Wrocіaw; Poz­naс 1968. 572 s.
  22. Весільні пісні: у 2кн. Упоряд., прим. М.М. Шу­бравської. Київ: Наукова думка, 1982. Кн.1. 871 с.
  23. Малинка А. Малорусское весилье. 3. Обряды и песни Полтавской губ. (записано в с. Ольхах, Золотоношского уезда). Этнографическое обозрение. 1898. № 4. С. 93—108.
  24. Пастух Н. Зміни в символіці сучасної весільної обрядової пісенності українців. Народознавчі зошити. 2004. №1—2. С. 37—66.
  25. Пастух Н. Символіка тварин в українському фольклорі: зозуля. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2013. 224 с.
  26. Архів ІН НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 535 (1 ч.). Арк. 1—79. Кузьменко О., Пастух Н. Фольклорні записи із Західного Полісся, 2005 р. Ч. 1: Весільні обряди та пісні Любешівщини (Волинська  обл.).
  27. Народные южнорусские песни. Изд. А. Метлинский. Киев, 1854. 472с.

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »