« 2019. № 5 (149)

Народознавчі зошити. 2019. № 5 (149). С. 1045—1055

УДК 37.091.011.3:94-051

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.05.1045

МІЙ РОДОВІД

СОКІЛ Василь

ORCID ID: http://orcid.org/0000-0003-3164-1217

доктор філологічних наук, професор, завідувач відділу

Інститут народознавства НАН України,

відділ фольклористики,

проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна

e-mail: ina@mail.lviv.ua

Анотація. У публікації представлено родовід автора, який охоплює понад двісті вісімдесят років. Його здійснено за чотирма лініями — батьківській (чоловічою та жіночою) і материнською (теж двома). Вперше вводяться матеріали, що засвідчують динаміку, неперервність роду, імена хресних, свідків, а також священиків, які подали цю інформацію.

Предметом дослідження стало родове дерево великої сім’ї від його осяжних коренів та різних подальших розгалужень. З цього випливає і мета дослідження — представити джерела (а це метричні записи про народження, одруження та смерті людей, ґрунтові метрики тощо), показати незнищенність роду, що й актуалізує обрану тему.

Джерельною базою до написання пропонованої розвідки стали рукописні документи, які знаходяться в Центральному державному історичному архіві у Львові, та книга записів даних про жителів Волосянки з початку ХІХ — першої половини ХХ ст., яка зберігається у місцевому церковному архіві. Тільки окремі відомості почерпнуто безпосередньо з персональних паспортних даних.

Рід Соколів за чоловічою лінією вдалося засягнути найглибше — з 1730-х рр. Вдалося встановити вісім поколінь. Дещо менше інформації за жіночою лінією — Любасах, зважаючи на те, що бабуся Анна перейшла після заміжжя до Соколів. Аналогічно простежено родовід за материнською лінією — Губалях та Сідорчаках.

Для візуалізації та конкретизації відомостей про родовід поміщено схему, яка узагальнює викладений матеріал.

Ключові слова: родовід, чоловіча, материнська лінії, хресний, свідок, священик.

Надійшла 12.08.2019

Список використаних джерел

  1. Йосифінська метрика. Ґрунтовні метрики поземельного прибутку, описи земельних границь, правил фасіювання нив, сумарії та інші документи. С.Волосянка. 1786—1788 рр. Центральний державний історичний архів у Львові (далі — ЦДІА у Львові). Ф. 19. Оп. 16. Од. зб. 39. 183 арк.
  2. Метрична книга смерті. С. Волосянка. 1812—1855 рр. ЦДІА у Львові. Ф. 201. Оп.4 а. Од.зб. 938. 49 арк.
  3. Францисканська метрика. Ґрунтовні метрики позе­мель­ного прибутку, описи земельних границь. С. Во­лосянка. 1789—1820 рр. ЦДІА у Львові. Ф. 20. Оп. 16. Од. зб. 204. 131 арк.
  4. Метрична книга одруження. С.Волосянка. 1812—1860 рр. ЦДІА у Львові. Ф. 201. Оп.4 а. Од. зб. 939. 51 арк.
  5. Метрична книга народження. С.Волосянка. 1830—1881 рр. ЦДІА у Львові. Ф. 201. Оп.4 а. Од. зб. 940. 49 арк.
  6. Метрична книга. С.Волосянка. 1843—1857 рр. ЦДІА у Львові. Ф. 201. Оп.4 а. Од. зб. 943. 71 арк.
  7. Метрична книга (народження, одруження, смерті). С.Волосянка. Початок ХІХ — перша половина ХХ ст. Парохіальний архів с.Волосянки. 260 арк.
  8. Метрична книга (народження, одруження, смерті). С.Волосянка. 1866—1905 рр. ЦДІА у Львові. Ф. 201. Оп. 4 а. Од. зб. 6359. 312 арк.
  9. Метрична книга (народження, одруження, смерті). С. Волосянка. 1906—1930 рр. ЦДІА у Львові. Ф. 201. Оп. 4 а. Од. зб. 7707. 201 арк.
  10. Метрична книга народження. С. Волосянка. 1812—1830рр. ЦДІА у Львові. Ф.201. Оп. 4 а. Од. зб. 937. 47 арк.
  11. Метрична книга. С.Волосянка. 1840—1864 рр. ЦДІА у Львові. Ф. 201. Оп. 4 а. Од.зб. 942. 67 арк.
  12. Метрична книга (копія). С.Волосянка. 1837—1865 рр. ЦДІА у Львові. Ф.201. Оп. 4 а. Од. зб. 941. 66 арк.

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »