« 2019. № 5 (149)

Народознавчі зошити. 2019. № 5 (149). С. 1056—1067

УДК 37.091.011.3:94-051

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.05.1056

НЕПРОСТІ ДОЛІ МОЄЇ РОДИНИ У ХХ ст: ІСТОРИЧНА ТА НАРОДНА ДОКУМЕНТАЛІСТИКА

СОКІЛ Василь

ORCID ID: http://orcid.org/0000-0003-3164-1217

доктор філологічних наук, професор,

завідувач відділу,

Інститут народознавства НАН України,

відділ фольклористики,

проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна

e-mail: vasylsokil@gmail.com

Анотація. У матеріалах ідеться про родину автора цієї публікації, яка в 1940—1950-х роках зазнала різних поневірянь, знущань, убивств за національну позицію, відстоювання її у політичному та повсякденному житті, у збройній боротьбі проти окупантів, які захоплювали територію, плюндрували віру, обряди та звичаї.

Предметом дослідження стала біографія в широкому сенсі слова однієї великої родини в окреслений відрізок часу. З неї випливає і мета запропонованого історико-фольклористичного дослідження — представити обставини, в яких доводилося жити, працювати, боротися українцям за утвердження національної ідентичності, показати форми спротиву окупантам та найголовніше — не втратити надії у майбутнє, незважаючи на прикрощі чи втрати (матеріальні, людські). Це й обумовило актуальність обраної теми.

Джерельною базою для написання праці стали метрична книга жителів с. Волосянки початку ХІХ — першої половини ХХ ст., звідки почерпнуто біографічні відомості, а також документи про просвітницьку діяльність у 1930-х роках у цьому населеному пункті. Надзвичайно вагомими стали записи фольклорної прози від різних інформаторів — безпосередніх очевидців чи слухачів (не-свідків подій).

Розкривається просвітницький рух у селі до 1939 року та його занепад після приходу радянських поневолювачів, указується на масові переслідування народу, арешти. Особливим цинізмом відзначалися примусові вивезення на Сибір цілими сім’ями, навіть селами, де вони зазнавали неймовірних поневірянь.

Ключові слова: просвіта, УПА, боротьба, Сибір, загибель, повернення додому.

Надійшла 28.10.2019

Список використаних джерел

  1. Метрична книга с. Волосянки (початок ХІХ — середина ХХ ст.). Парохіальний архів села Волосянки. 330 арк.
  2. Прохання мешканців с. Волосянки про надання дозволу на заснування читальні та звіти про її діяльність. Центральний державний історичний архів у Львові. Ф. 348. Оп. 1. Од. зб. 1645. Арк. 14—18.

читати публікацію»

Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »