« 2020. № 2 (152)

Народознавчі зошити. 2020. № 2 (152). С. 385—394

УДК 069.7/.8:[069.62:004.738.5]:069.5](477)”1990/…”

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.02.385

ПРОБЛЕМИ ТЕОРЕТИЧНОЇ МУЗЕОЛОГІЇ В СУЧАСНОМУ УКРАЇНСЬКОМУ МУЗЕЄЗНАВСТВІ: ОСНОВНІ ПІДХОДИ ТА ІНТЕРПРЕТАЦІЇ

КУШНІР Віталій

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-8809-0108

кандидат історичних наук,

науковий співробітник,

Музей етнографії та художнього промислу,

Інститут народознавства НАН України,

проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів,

Контакти: e-mail: vitaliy_val@ukr.net

Анотація. Метою статті є стислий аналіз відображення основних теоретичних проблем музеології у працях сучасних українських дослідників, визначення особливостей засвоєння та інтерпретації її основних підходів та категорій, виокремлення їхнього власного творчого внеску до музейної теорії. Об’єктом дослідження є музеологічні публікації сучасних українських дослідників, а його предметом — їхні ключові положення, концептуальні підходи та аналітичні висновки. Хронологічні рамки статті охоплюють період з початку 1990-х рр. і до сьогодення.

Доведено, що сьогодні теоретичний простір української музеології вирізняє значне розмаїття концепцій та підходів, засвоєних у пострадянський період під впливом європейської/світової музеологічної теорії. Показано, що українські музеологи запропонували варіанти диференціації видів музейної комунікації, аналіз її основних чинників та механізмів, актуальних інновацій тощо. Особливу увагу привернула проблема музейної експозиції як стрижневого елементу специфічної «мови музею». Встановлено, що предметом аналізу музеєзнавців був також вплив на характер музейної комунікації новітніх інформаційних технологій, мережі Інтернет. Значний оригінальний внесок зроблено у розробку концепції музейної експозиції як певного візуального образу, тлумачення її творення як своєрідного синкретичного мистецького жанру. Примітною особливістю української музеології є сьогодні дослідження міждисциплінарного характеру. Здійснено також окремі спроби аналізу музеологічних проблем у руслі філософського дискурсу.

Ключові слова: теоретична музеологія, українська музеологія, музеальність, предметний підхід, теорія музейної комунікації, музейна експозиція.

Надійшла 2.03.2020

Список використаних джерел

  1. Странскі З. Теоретичні засади музеології як науки. Доп. на міжнародному симпозіумі «Музеологія. Нові шляхи — нові цілі» національних комітетів ІКОМ ФРН, Австрії і Швейцарії в Бадензее, Швейцарія, 11—14 травня 1988 р. Матеріали симпозіуму. С. 39—47. Пер. з нім. З. Мазурика (Електронний ресурс). URL: http:// prostir.museum/ua/post/27922.
  2. БанахВ.М. Категорія «музеальності» в сучасному музеологічному дискурсі. Грані. № 9 (137). 2016. Вересень. С. 171—176.
  3. Климишин О.С. Сучасні проблеми природничої музеології. Наукові записки Державного природничого музею. Вип.26. Львів, 2010. С.3—14.
  4. РуденкоС. Методологія та методика музеєзнавства. Культура і мистецтво в сучасному світі. Наукові записки КНУКіМ. Вип.9. 2008. С. 90—97.
  5. Усенко П.С. Музеология: наука, дисциплинарный образ или совокупность вербальных форм? Вісник Дніпропетровського університету. Серія історія та археологія. 2010. Вип.18. С.292—299.
  6. Курна О. Музейна комунікація в культурно-антропо­логічному контексті (Електронний ресурс). URL: http://www.vuzlib.comua/articles/book/22550.
  7. Омельченко Ю. Перша підсистема музейництва (теоретичні засади, витоки, формування). Культурологічні студії. Збірник наукових праць. Вип.2. Київ, 1999. С.288—311.
  8. ОмельченкоЮ. Музей як підсистема музейної справи. Україна: людина, суспільство, природа. Третя щорічна наукова конференція, присвячена 400-ї річниці народження і 350-ї річниці смерті Петра Могили: тези доповідей. Київ, 1997. С.18—20.
  9. МаньковськаР.В. Музеєзнавство як наукова галузь: сучасний дискурс та проблема наукового інтегрування. Краєзнавство. 2009. №3—4. С. 137.
  10. Кепін Д. Музей як феномен культури. Культура і мистецтво у сучасному світі. Наукові записки КНУКіМ. 2004. Вип.5. С.29—33.
  11. Мазурик З. Місто і його музей. Роздуми про засади музеологічної концепції створення музею міста Львова. (Електронний ресурс). URL: http: // dialogue.lviv.ua/misto-i-jogo-muzej. Лютий 2016р.
  12. Козаченко О.О. Музей як соціокультурний феномен: основні трансформаційні тенденції. Міжнародний науковий форум: соціологія, психологія, педагогіка, менеджмент. 2014. Вип.16. С.117—128.
  13. БєлофастоваТ. До питання про місце музею в системі культурологічного знання. Культура і сучасність. 2009. №2. С. 62—65.
  14. КиридонА. Музей як інститут пам’яті. Україна— Європа — Світ. Збірник наукових праць.Київ. 2015. С. 193—200.
  15. Гріффен Л. Музей як соціокультурний феномен. Ніжинська старовина. 2012. Вип.14(17). С. 5—11.
  16. БанахВ.М. Феномен музейного предмету: музеологічний аспект. «Молодий вчений». №8 (48). 2017. Серпень. С. 26—30.
  17. ДашевськаІ. Музейний предмет як важливий елемент трансформації суспільних відносин України. Музей на межі тисячоліть: Минуле, сьогодення, перспективи. Збірник тез, доповідей і повідомлень Міжнародної наукової конференції, присвяченої 150-літтю з дня заснування Дніпропетровського історичного музею ім. Д.І. Яворницького. Дніпропетровськ, 1999. С. 45—47.
  18. Буланова Н. Семантика музейного предмета (На основі етнографічної колекції Музею історії м. Дніпродзержинськ). Музей на межі тисячоліть: Минуле, сьогодення, перспективи. Збірник тез, доповідей і повідомлень Міжнародної наукової конференції, присвяченої 150-літтю з дня заснування Дніпропетровського історичного музею ім. Д.І. Яворницького. С. 49—50.
  19. Руденко С. Музейна пам’ятка: соціокультурна сутність та місце в системі історико-культурних цінностей. Автореферат…кандидата культурології. Київ, 2011. 16с.
  20. ЯковецьІ. Комунікаційний простір сучасного музею як одна з основних категорій теорії музейної комунікації. Вісник ХДАДМ. №4—5. 2014. С. 129—133.
  21. Запоточний Є.М. Музей як елемент суспільного простору міста. Актуальність розвитку комунікативної фун­кції музею. Вісник Одеського історико-крає­знав­чого музею. Вип. 15. 2016. С. 4—6.
  22. Руденко С.Б. Музейна пам’ятка в контексті музейництва та матеріальної історико-культурної спадщини. Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. Вип.15. 2009. Т.2 . С. 63—73.
  23. БєлофастоваТ. Музей у системі сучасних комунікацій. Вісник Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2009. №4. С. 36—39.
  24. РоїкЮ. Симуляція реальності музею у віртуальній культурі (Електронний ресурс). URL: http:kulturolog.org.ua/i-conference/2013 – /689-roik.html
  25. ВербицькаП. Музейна комунікація в умовах викликів глобалізації. НУ«ЛП». Historical and cultural studies. Vol. 3. № 1. 2016. С. 21—24.
  26. Гончарова О. Герменевтичний аспект музейної комунікації. Культура України. Вип.48. 2015. С.139—150.
  27. ВеликаЛ. Музейне експозиційне мистецтво. Харків: ХДАК, 2000. 159с.
  28. СошніковаО. Соціокультурний контекст музейної комунікації. Автореф. дис…канд. філос. наук. 09.00.04. Філософська антропологія, філософія культури. Харків, 2012. 18с.
  29. СошніковА.О. Моделювання експозиційного образу. Науковий вісник Харківського національного педагогічного університету. Серія «Філософія». Харків: ХНПУ, 2016. Вип.47. Част. ІІ. С. 3—8.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »