« 2020. № 2 (152)

Народознавчі зошити. 2020. № 2 (152). С. 395—404

УДК 391.4-055.2:930.2]”16/17″(477)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.02.395

НАЗВИ СТЕГНОВОГО ОДЯГУ ЗА ПИСЬМОВИМИ ДЖЕРЕЛАМИ XVI—XVIII СТОЛІТЬ

КОСМІНА Оксана

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-8382-7438

кандидат історичних наук,

старший науковий співробітник,

Інститут народознавства НАН України,

відділ історичної етнології,

проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,

Контакти: e-mail: kosminaoksana@gmail.com

Анотація. На основі письмових джерел XVI—XVIII століть у статті розглянуті терміни, що позначають різні види жіночого і чоловічого стегнового одягу. Актуальність теми статті зумовлена написанням термінологічного словника одягових термінів, які фіксуються в письмових джерелах того часу. На сьогоднішній день видання такого словника буде важливим джерелознавчим підґрунтям для багатьох досліджень в галузі історичних та мистецтвознавчих студій.

Об’єкт дослідження — терміни стегнового одягу. Мета публікації — на основі письмових згадок в джерелах з XVI по XVIII століття дати уявлення про зміну одних елементів одягу і сталість інших. Це, в свою чергу, дає можливість аргументовано говорити про зміну моди, про іноетнічні запозичення, про сталість традицій.

Перші згадки в письмових джерелах говорять нам про побутування певного елементу одягу, а за його етимологією можна простежити, якими шляхами позначені ними види одягу потрапили у матеріальну культуру українців.

Результатом цих джерелознавчих розвідок став перелік таких термінів стегнового одягу: запаска, плахта, фартух, сподница, саян, андарак, хусти в жіночому вбранні, та портки, убранє, штани, шаровари, плюдри в чоловічому вбранні.

Ключові слова: термінологія, одяг, тканина, крій.

Надійшла 16.04.2020

Список використаних джерел

  1. Етимологічний словник української мови. Т. 4. Ки­їв: Наукова думка, 2003. 657 с.
  2. Войтів Г.В. Назви одягу в пам’ятках української мови XIV—XVIII ст. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук. Львів, 1995. 161 с.
  3. Лохвицька ратушна книга другої половини ХVIIст. (Збірник актових документів). Серія «Пам’ятки ук­раїнської мови. Серія актових документів і грамот». Київ: Наукова думка, 1986. 221 с.
  4. Ділова і народно-розмовна мова ХVІІІ ст. (матеріали сотенних канцелярій і ратуш Лівобережної України) (Серія «Пам’ятки української мови ХVІІІ ст.». Серія актових документів і грамот»). Київ: Наукова думка, 1976. 416 с.
  5. Архив Юго-Западной России. Т. 3. Ч. 3. Киев, 1876. 897 с.
  6. Миллер Д.П. Архивы Харьковской губернии. Богодуховский уезд. Г. Богодухов, фамильные бумаги С.Д. Кондратьева. Сборник Харьковского историко-филоло­гичес­кого общества. Т. 13. Харьков, 1902. С. 354—372.
  7. Галагановский фамильный архив. Киевская старина. 1882. Т. 7. № 11. Ноябрь. С. 452—469.
  8. Гайдамацький рух на Україні в XVIIIст. Збірник документів. Київ: Наукова думка, 1970. 657 с.
  9. Сулимовский архив. Фамильные бумаги Сулим, Ско­­руп и Войцеховичей. XVII—XVIIIв. Киев, 1884. 354 c.
  10. В-ый Н.К. Платье и белье малорусской пани XVIIIст. Киевская старина. 1905. Т. 90. № 7. Июль. Доку­менты, известия и заметки. С. 43—44.
  11. Любецкий архив графа Милорадовича. Вып. 1. Київ, 1898. 278 с.
  12. Мода и стиль. Современная энциклопедия. Москва: Аванта+, 2002. 480 с.
  13. Фасмер М. Этимологический словарь русского язы­ка. Т. 4. Москва: Прогресс, 1987. 864 с.
  14. Українське повсякдення ранньомодерної доби: збірник документів. Вип. 1: Волинь XVIст. Київ: Фенікс, 2014. 776 с.
  15. Акты, издаваемые Виленскою археографическою комис­сиею. Акты о копных судах. Т. XVIII. Вильна, 1891. 577 с.
  16. Архив Юго-Западной России. Т. 1. Ч. 3. Киев, 1863. 907 с.
  17. Жизнь князя Андрея Михайловича Курбского в Литве и на Волыни. Акты, изданные Временной комиссией для разбора древних актов, высочайше учрежденнной при Киевском военном, Подольском и Волынском генерал-губернаторе. Т. ІІ. Киев, 1849. 364 с.
  18. Архив Юго-Западной России. Т. 11. Ч. 1. Киев, 1904. 772 с.
  19. Архив Юго-Западной России. Т. 1. Ч. 6. Киев, 1876. 615 с.
  20. Демченко Л. Майнові розпорядження волинських шляхтичів за матеріалами тестаментів та реєстрів спадкового майна XVIст. Архіви України. 2004. № 1—2. С. 112—147.
  21. Книга пожитков бывшего черниговского полковника Павла Полуботка и детей его, Андрея и Якова Полуботков, составленная по указу 1724 году майором Михайлом Раевским и лейб-гвардии сержантом Львовым. Чтения в императорском обществе истории и древностей российских при Московском университете. Кн. 3. Ч. V. Москва, 1862. С. 1—90.
  22. Матейко К. Український народнй одяг. Етнографічний словник. Київ: Наукова думка, 1996. 196 с.
  23. Архив Юго-Западной России. Т. 6. Ч. 8. Киев, 1911. 583 с.
  24. Бытовая малорусская обстановка в документах ХVII—ХVIIст. Киевская старина. 1887. Т. 19. № 10. Ок­тябрь. С. 336—356.
  25. Стороженки: Фамильный архив. Киев, 1908. Т. VI. 798с.
  26. Описание имений, принадлежащих Гетману Даниилу Апостолу. Материалы для отечественной истории. Т. І. Отд. третий. Киев, 1853. 318 с.
  27. Полонська-Василенко Н. Майно запорізької старшини, як джерело для соціально-економічного дослідження історії Запоріжжя. Нариси з соціально-економічної історії України. Т. І. Київ, 1932. С. 43—206.
  28. Архив Юго-Западной России. Т. 6. Ч. 1. Киев, 1883. 939 с.
  29. Сборник Харьковского историко-филологического об­щества. Т. 13. Харьков, 1902. 241 c.
  30. Решение по делу о покраже плахт в с. Саванцах у Андрея Саненка. 26 января 1703 г. Стороженки: Фа­мильный архив. Т. VI. Київ, 1908. С. 211—212.
  31. Список приданного, полученного дочерью Иваницкого сотника Павла Миницкого, Меланьей, при выходе в 1748 г. замуж за в. канц. Петра Стороженка. Киевская старина. 1901. Т. 73. № 9. Сентябрь. Документы и заметки. С. 146—147.
  32. Архив Юго-Западной России. Т. 4. Ч. 3. Киев, 1914. 946 с.
  33. Доба гетьмана Івана Мазепи в документах. Упоряд. С.О. Павленко. Київ: Києво-Могилянська академія, 2007. 1054 с.
  34. Turnau I. Sіownik ubiorуw: tkaniny, wuroby pozatkackie, skуry, broс I klejnoty oraz barwy znane w Polsce od њredniowiecza do pocz№tku XIX w. Warszawa: Semper, 1999. 214s.
  35. Стороженко А. К истории Киева в XV—XVIвв. Ки­евская старина. 1892. Т. 36. № 2. Февраль. С. 339—347.
  36. Бершадский С.А. Русско-еврейский архив. Документы и материалы для истории евреев в России. Т. ІІ. Документы и регестры к истории литовских евреев (1550—1569). Санкт-Петербург, 1882. 261 с.
  37. Білоус Н. Тестаменти киян середини XVI — першої половини XVIIстоліття. Київ: Простір, 2011. 200 с.
  38. Архив Юго-Западной России. Т. 3. Ч. 8. Киев, 1909. 857 с.
  39. Опись движимого имущества, принадлежавшего малороссийскому гетману Ивану Самойловичу и его сы­но­вьям, Григорию и Якову. Русская историческая библиотека, издаваемая Археографической комиссией. Т. VIII. Санкт-Петербург, 1884. Стлб. 949—1204.
  40. Етимологічний словник української мови. Т. 1. Ки­їв: Наукова думка, 1982. 632 с.
  41. Срезневский И.И. Материалы для словаря древнерусского языка. Т. 3. Санкт-Петербург, 1912. 1684 стлб.
  42. Архив Юго-Западной России. Т. 1. Ч. 1. Киев, 1859. 640 c.
  43. Ділова мова Волині і Наддніпрянщини XVIIст. Па­м’ятки української мови ХVІІ ст. Серія актових документів і грамот. (Збірник актових документів). Київ: Наукова думка, 1981. 316 с.
  44. Автограф української історії: ІХ—ХХІ ст. Матеріали до Каталога виставки документів Національного архівного фонду України. Архіви України. 2005. № 5—6 (258). С. 107—455
  45. Фасмер М. Этимологический словарь русского язы­ка. Т. 3. Москва: Прогресс, 1987. 832 с.
  46. Актова книга Житомирського міського уряду кінця ХVI ст. (1582—1588 рр.). Київ: Наукова думка, 1965. 192 с.
  47. Актова книга Житомирського гродського уряду 1611 ро­ку (Серія «Пам’ятки української мови». Серія актових документів і грамот). Житомир: Полісся, 2002. 390 с.
  48. Торгівля на Україні ХІV— середина ХVІІ століття. Волинь і Наддніпрянщина. Київ: Наукова думка, 1990. 406 с.
  49. Реєстри майна Яна Франкенштайна 1597 та 1602 рр. (Тесленко І. Сліди Франкенштайна на Волині). Записки наукового товариства ім. Т. Шевченка. Т. CCLX. Кн.2. Праці Комісії спеціальних (допоміжних) істо­ричних дисциплін. Львів, 2010. С. 274—296.
  50. Головацький Я.Ф. О народной одежде и убранстве русинов, или русских, в Галичине и Северо-Восточной Венгрии. Санкт-Петербург, 1877. 85 с.
  51. Галенко О. Трофеї половецького вождя Чунгульського кургану: переужиток, ритуальні функції та символіка. Археологія. 2016. № 4. С. 42—72.
  52. Шапіра Д.Я. Ірано-славістика. Нотатки щодо ірансь­ких, слов’янських, східноєвропейських («руських»), гер­манських, тюркських та хозарських студій. Rutenica. Т.VI. Київ, 2007. С.7—36.
  53. Архів Коша Нової Запорожської Січі: Корпус доку­ментів. 1734—1775. Т. 2. Київ: Наукова думка, 2000. 750 с.
  54. МарковичЯ. Дневные записки малороссийского подскарбия генерального Якова Марковича. Ч. 2. Москва, 1859. 520 с.
  55. Оглоблин Н. Богатый киевлянин конца XVIIв. Киевская старина. 1889. Т. 25. № 5—6. С. 578—585.
  56. Архів Коша Нової Запорожської Січі: Корпус документів. 1734—1775. Т. 3. Київ: Наукова думка, 2003. 952 с.
  57. Архів Коша Нової Запорожської Січі: Корпус документів. 1734—1775. Т. 1. Київ: Наукова думка, 1998. 698 с.
  58. Дневник генерального хорунжего Николая Ханенка (1727—1753), за ред. Ол. Лазаревського. Киевская старина. 1886. Т. 16. № 9. Сентябрь. С. 191—194.
  59. Баранович А.И. Магнатское хозяйство на юге Во­лы­ни в XVIIIв. Москва: Изд-во Академии наук СССР, 1955. 182 с.
  60. Акты, издаваемые Виленскою археографическою ко­мис­сиею. Акты о копных судах. Т. XVII. Вильна, 1890. 559 с.
  61. Величко С.В. Літопис. Переклад з книжної української мови, коментарі В.О. Шевчука. Т. 2. Київ: Дніпро, 1991. 371 с.
  62. Ніколаєва Т. Історія українського костюму. Київ: Либідь, 1996. 171 с.
  63. Білан М.С., Стельмащук Г.Г. Український стрій. Львів: Апріорі, 2000. 327 с.
  64. Яворницький Д.І. Історія запорозьких козаків. Т. 1. Львів: Світ, 1990. 316 с.
  65. Боплан Гійом Левассер де. Опис України, кількох повінцій Королівства Польського, що тягнуться від кордонів Московії до границь Трансильванії, разом з їхніми звичаями, способом життя і ведення воєн. Київ: Наукова думка, 1990. 256с.
  66. Description d’Ukranie, qui sont plusieurs provinces du Royaume de Pologne. Contenues depuis les confins de la Moscovie, insques aux limites de la Transilvanie. Ensemble leurs moeurs, faзons de viures, et de faire la Guerre. Par le Sieur de Beauplan. A Rouen, Chez Jacques Cailloue, 1660. 112 p.
  67. Шаменков С. Поясний одяг в гардеробі населення ук­раїнських земель та в костюмі козацтва кінця XVI першої половини XVII ст. Блог спільноти та реконструкції козацької доби (17 ст.). URL: http:xviic.blogspot.com/2015/07/xvi-xvii.html
  68. Опись домашних вещей бунчукового товарища Григория Фридрикевича. Киевская старина. 1901. Т. 72. № 2. Документы, известия и заметки. С. 82—83.
  69. Маслійчук В. До історії жіночого одягу на Слобожанщині (за матеріалами кримінальної справи 1792 р.). Збірник Харківського історико-філологічного товариства. Нова серія. Т. 9. Харків, 2002. С. 232—237.
  70. Описи Харківського намісництва кінця XVIIIст.: Описово-статистичні джерела. Київ: Наукова думка, 1991. 220 с.
  71. Тесленко І. Сліди Франкенштайна на Волині. Записки наукового товариства ім. Т. Шевченка. Т. CCLX. Кн. 2. Праці Комісії спеціальних (допоміжних) історичних дисциплін. Львів, 2010. С. 274—296.
  72. Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, собранные и изданные Археографическою ко­миссиею. Т. 2. Санкт-Петербург, 1865. 228 с.
  73. Ефименко А. Старинная одежда и принадлежности быта слобожан. Харьковский сборник. 1887. Вып. 1. С. 171—181.
  74. Шафонский А. Черниговского наместничества топографическое описание с кратким географическим и историческим описанием Малой России… в Чернигове 1786 г. Киев, 1851. 163c.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »