« 2020. № 2 (152)

Народознавчі зошити. 2020. № 2 (152). С. 251—259

УДК [80+94](=163.42=161.2)-057.4:378.4(497.5-21)]”195/202″Є.Пащенко

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.02.251

ЄВГЕН ПАЩЕНКО І УКРАЇНСЬКИЙ НАПРЯМ У ХОРВАТСЬКІЙ СЛАВІСТИЦІ

ПАВЛЮК Степан

ORCID ID: http://orcid.org/0000-0003-0975-8099

доктор історичних наук, професор,

академік НАН України, директор,

Інститут народознавства НАН України,

проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна.

Контакти: e-mail: ina@mail.lviv.ua

Анотація. Метою статті є висвітлення наукової та громадсько-політичної діяльності славіста, філолога, фольклориста, етнолога і педагога Вищої школи, доктора історичних наук, професора кафедри української мови і літератури Філософського факультету Загребського університету Євгена Миколайовича Пащенка, який ус  е своє життя присвятив служінню українській науці і культурі. Зокрема виокремити і проаналізувати його внесок в розвиток українознавчого напряму у хорватській славістиці.

Актуальність теми. Стаття присвячена ювілейній даті вченого — 70-річчю від дня народження.

Об’єкт дослідження — найважливіші віхи наукової та громадсько-політичної діяльності вченого.

Предмет дослідження — наукова спадщина вченого в дослідженнях українсько-хорватських взаємин, традиційної культури українців і хорватів та науково-організаційна діяльність Є. Пащенка на посаді професора кафедри української мови і літератури Філософського факультету Загребського університету.

У висновках вказується на заслужене пошанування багатогранного вченого почесним дипломом Хорватського парламенту, Почесними грамотами, медалями і дипломами Верховної Ради України та Президії Академії наук України, Грамотами Посольства України в Республіці Хорватія та Київського національного університету імені Тараса Шевченка, низкою інших відзнак у Хорватії — за багаторічну дослідницьку співпрацю, популяризацію української культури, поглиблення наукових і культурних взаємин між Хорватію та Україною.

Ключові слова: Євген Пащенко, філологія, славістика, україністика, хорватистика, Інститут народознавства НАН України, Загребський університет.

Надійшла 7.04.2020

Список використаних джерел

  1. Пащенко Є.В. Назор и фольклоризм в хорватской литературе. Київ: Наукова думка, 1983.
  2. Українське бароко: у 2-х т. Харків: Акта, 2004.
  3. Paљиenko Evgen. Etnogeneza i mitologija Hrvata u kon­tekstu Ukrajine. Zagreb, 1999.
  4. Paљиenko Jevgenij. Juraj Kriћaniж i Ukrajina. Graditelji europske krљжanske unije. Zagreb: Matica hrvatska. 500 s.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »