« 2020. № 2 (152)

Народознавчі зошити. 2020. № 2 (152). С. 260—266

УДК 39 (=163.42):930.2(477)]:303.683

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.02.260

ДЕЯКІ ПИТАННЯ ЕТНОГЕНЕЗУ ХОРВАТІВ У СУЧАСНІЙ ХОРВАТСЬКІЙ НАУЦІ

ПАЩЕНКО Євген

Scopus ID: 55804653800

доктор історичних наук, професор,

кафедра української мови і літератури,

філософський факультет,

Загребський університет (Хорватія).

вул. Республіки Хорватія, 14, 10000, Загреб

Анотація. Проблема етногенезу хорватів має велику історіографію, вона трактується з різних точок зору і дає різні висновки. Цим, властиво, і зумовлена актуальність статті. Метою праці є виокремити і проаналізувати деякі ключові і не достатньо досліджені на сьогоднішній час питання етногенезу хорватів. Об’єктом дослідження є, головним чином, матеріали з України у працях сучасних хорватських авторів. А предметом дослідження є конкретні питання: звідки взялися хорвати, коли вони опинилися на південно-східних просторах та інші. Територіально і хронологічно проблема пов’язана з широким географічним простором та матеріалом.

У статті використовуються в основному порівняльно-типологічний та історично-культурологічний методи, а також елементи структурно-типологічного, географічного та інших методів етнологічної науки.

На основі архівних та польових джерел, а також наукової літератури розглянуто й проаналізовано головні і малодосліджені на сьогоднішній день питання етногенезу хорватів у сучасній хорватській науці. Ця проблема етногенезу хорватів у сучасній хорватській науці пов’язана з широким географічним простором та матеріалом. Водночас безумовною складовою дослідження є матеріал з України, який потребує всебічного, міждисциплінарного порівняння.

Ключові слова: етногенез, хорвати, міфологія, слов’яни, Карпати.

Надійшла 25.03.2020

Список використаних джерел

  1. Еtnogeneza. Hrvatska enciklopedija. Zagreb: Leksiko­grafski zavod Miroslav Krleћa. URL: http://www.enciklopedija.hr/natuknica.aspx?id=18527.
  2. Пащенко Євген. Проблеми і завдання порівняльного вивчення етногенезу хорватів в українському контексті. Етногенеза хорватів і Україна. Дрогобич, 2013. С. 290—315.
  3. Paљиenko Evgen. Etnogeneza i mitologija Hrvata u kontekstu Ukrajine. Zagreb, 1999.
  4. Hrvati, Hrvatska enciklopedija: URL: http://www.enciklopedija.hr/Natuknica.aspx?ID=26386.
  5. Paљиenko Evgen.Tajanstveno ime Hrvat. Etnogeneza i mitologija Hrvata u kontekstu Ukrajine. S. 61—74.
  6. Paљиenko Jevgenij. The importance of landscape in topo­nymy contextualization. Sacralization of landscape and Sacred Places. Book of Abstracts / Belaj, Juraj (ur.). Zagreb: Institute of archeology. 2016. P. 12—13.
  7. Пащенко Евгений. Дубровник в сравнительном изучении славянской мифологии. Балканские чтения. 1. Симпозиум по структуре текста. Москва: Академия наук СССР; Институт славяноведения и балканистики. С. 133—136.
  8. Пащенко Євген. Міфологема на карті Дубровника. Visnyk of the Lviv University. Series Philology (Issue 59. Scientific journal). P. 77—82.
  9. Paљиenko Jevgenij. Povijesni tekst prijelaznoga razdoblja: Neke osobitosti sadrћaja i forme Kraljevstva Slavena Mavra Orbinija. Komparativna povijest hrvatske knjiћevnosti. Vrsta ili ћanr. Zbornik radova sXIX. Meрunarodnoga znanstvenog skupa. Split; Zagreb: Knjiћevni krug Split; Odsjek za komparativnu knjiћevnost Filozofskoga fakulteta u Zagrebu, 2017. S. 48—63.
  10. Paљиenko Jevgenij. Juraj Kriћaniж i Ukrajina. Graditelji europske krљжanske unije. Zagreb: Matica hrvatska. 500 s.
  11. Пащенко Євген. Роль українського Бароко у форму­ванні поглядів Юрая Крижанича. Мандруючи світами і віками. Збірник на пошану Юрія Пелешенка. Редактор І. Набитович. Київ; Дрогобич: Посвіт, 2016. С.180—193.

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »