Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2020. № 3 (153)

Народознавчі зошити. 2020. № 3 (153). С. 594—604

УДК 821.161.2-32.09″19″:[343.261-052:323.28](477.83+477.86)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.03.594

СПЕЦИФІКА НАРАТИВІВ ПРО ПРЕДМЕТНО-ЕМОЦІЙНІ Й ДУХОВНІ НАЦІОНАЛЬНІ МАРКЕРИ У ПОБУТІ ПОЛІТИЧНИХ В’ЯЗНІВ (на матеріалах, зафіксованих у Стрийському р-ні Львівської обл. та в м. Бурштин Івано-Франківської обл.)

КРАВЦОВА Галина

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-3774-1481

кандидат філологічних наук, молодша наукова співробітниця,

Інститут народознавства НАН України,

відділ фольклористики,

проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,

Контакти: e-mail: galynamagas@gmail.com

Анотація. У народній прозі періоду національно-визвольних змагань про побут політичних в’язнів у радянській каральній системі наявні оригінальні ціннісно-емоційні коди, що є репрезентантами української самобутності. Оповідання та перекази політв’язнів про їхній тюремний побут на сьогодні є малодослідженими, так само не розпрацьованою є й тема національних особливостей, відображених у таких текстах. Тому їх фольклористичне дослідження є на сьогодні актуальним. У запропонованій розвідці авторка ставить перед собою мету з’ясувати своєрідність наративів про предметно-емоційні й духовні національні маркери у побуті політичних в’язнів, записаних на теренах Стрийського району Львівської обл. та на Івано-Франківщині; виявити сакраментальне та новаційне у поетиці творів; дослідити матеріальні та духовні репрезентанти національних кодів як одні із засобів самозбереження під час перебування у площині фізичної, психологічної та ціннісної деструкції індивіда.

Об’єктом дослідження є тексти відповідних народнопрозових зразків, предметом — їх поетична система. Основну увагу звернено на мотиви та образи. Зазначено, що текстам притаманна традиційність як на рівні ідеї, поетики, так і семантики, зокрема в парадигмі бінарних опозицій. Джерельною базою статті є польові матеріали автора.

Ключові слова: оповідання, мотив, образ, національна специфіка, політв’язень.

Надійшла 19.05.2020

Список використаних джерел

  1. Пухонська О. Літературний вимір ГУЛАГу в романі Лесі Романчук «Лицарі любові і надії». Науковий вісник Миколаївського національного університету імені В.О. Сухомлинського. Серія: Філологічні науки. 2016. №2. С. 98—202.
  2. Толстая С. Хлеб. Славянские древности. Т. 5. Москва, 2012. 736 с.
  3. Даценко С. Віра в неволі. З особистих наративів в’язнів ГУЛАГу у фондовій колекції меморіалу. Вій­ськово-історичний меридіан. Київ, 2019. Вип. № 1 (23). С. 62—71.
  4. Дем’ян Г. Українські повстанські пісні 1940—2000-х років (історико-фольклористичне дослідження). Львів, 2003. 581 с.
  5. Луньо Є. Народ і Батьківщина у повстанських піснях (на основі фактичних матеріалів з Яворівщини). Народознавчі зошити. Львів: Інститут народознавства НАН України, 1999. №3. С.323—325.
  6. Корчак Д. Побачене і пережите: спогади політв’язня. Стрий, 2018. 138с.
  7. СумцовН.Ф. Очерки истории южно-русских апокрифических сказаний и песен. Київ, 1888. 161 с.
  8. Іваннікова Л. Біблійні символи в українському фольклорі: Єрусалим, Голгофа, благодатний вогонь. Міфологія і фольклор. Львів, 2012. С.5—15.
  9. Качмар М. Архетип фольклорний. Українська фольклористична енциклопедія. Львів, 2018. 808 с.
  10. Кравцова Г. Поетичний вимір повстанських тюремних пісень. Народознавчі зошити. № 4. Інститут народознавства НАН України. Львів, 2014. С. 754—759.
  11. Кузьменко О. Драматичне буття людини в українському фольклорі: концептуальні форми вира­ження (період Першої та Другої світових воєн). Львів, 2018. 727 с.
  12. Кісь О. Українки в ГУЛАГу: вижити значить перемогти. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2017. 288с.
  13. Сорочук Л. Етнокультурна традиція українства у контексті світового культурного простору. Українознавчий альманах. Київ, 2015. Вип. 18. С. 252—256.
  14. Потикевич-Заболотна М. Нам дуже треба жити. Тернопіль, 1996. 136 с.
  15. Сокіл В. Фольклорна проза про Голодомори XX ст. в Україні: парадигма тексту. Львів, 2017. 440с.
  16. ОвсяникЮ. Теплі хмари Петра Обаля. Збруч. 2017. (Електронний ресурс). URL: https://zbruc.eu/node/ 66488
  17. Кісь О. Творчість українських жінок-політв’язнів у ГУЛАГу. Народна творчість та етнологія. 2016. № 3. С. 51—59.
  18. Кочергіна С. Долі галицьких політв’язнів та алегорична символіка в їх табірних виробах (на матеріалах виставки «Воєнно-історичні пам’ятки, 2001). ЛІМ «Наукові записки». 1998. Вип. 7. C. 283—295. (Елек­тронний ресурс). URL: https://livejournal.com/223909.html.
Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »