« 2020. № 3 (153)

Народознавчі зошити. 2020. № 3 (153). С. 585—593

УДК 398((477+478)-04)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.03.585

ОСОБЛИВОСТІ ЕТНІЧНОГО КУЛЬТУРОТВОРЕННЯ: УКРАЇНСЬКИЙ ФОЛЬКЛОР ПОГРАНИЧЧЯ (НА МАТЕРІАЛІ УКРАЇНСЬКО-МОЛДОВСЬКОГО ПОГРАНИЧЧЯ)

ПАСТУХ Надія

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-7703-5541

кандидат філологічних наук,

старша наукова співробітниця,

Інститут народознавства НАН України,

відділ фольклористики,

проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,

Контакти: е-mail: npastukh@gmail.com

Анотація. Фольклорна культура як сегмент, що яскраво презентує етнічну специфічність (фольклор залічують до основних маркерів етнічної ідентифікації ), — вдячний матеріал для представлення своєрідностей етнічного культуротворення на порубіжних теренах, в умовах культурного співжиття етносів. Особливої актуальності набуває розгляд української фольклорної традиції певного визначеного пограниччя (а саме — зони міжетнічних контактів українців і молдован уздовж кордону) у контексті типологічних закономірностей буття фольклору в зонах етнокультурного помежов’я. У статті ставимо за мету з’ясувати своєрідність фольклоротворення українців на теренах українсько-молдовського пограниччя у світлі загальних закономірностей функціонування усної словесності в зонах етнокультурного помежов’я. Досягнення цієї мети спричинило до розв’язання низки інших актуальних проблем. На тлі «пограничних» маркерів фольклорної традиції виразно проступив її субстрат, окреслився мінливий сегмент, а також рельєфно вилонилися окремі важливі функції. Об’єкт дослідження — фольклорна традиція у розмаїтті жанрів та текстів, які побутують в українських селах Молдови, предмет — рівні, на яких об’єктивізується погранична специфіка фольклорної традиції, і чинники, якими зумовлена така специфіка. Поєднання методик локально-регіональних досліджень із прийомами компаративістських студій визначає основу дослідницького погляду на окреслену проблему.

Ключові слова: фольклорна традиція, українсько-молдовське пограниччя, жанрова система фольклору, консервація, тематичні пріоритети.

Надійшла 19.05.2020

Список використаних джерел

  1. Paládi-Kovács A. Megjegyzések a zóna és zónális fogal­mánok néprajzi értelmezéséhez. Etnikai kontaktzónak a Kár­pát-medencében a 20 század második felében. As­zód, 2005. P. 8—10. Цит. за: Мушкетик Л. Фольклор укра­їн­сько-угорського порубіжжя. Київ: Український пи­сьмен­ник, 2013. 496 с.
  2. Зеленчук В.С. Население Бессарабии и Поднестровья в XIX в. (Этнические и социально-демогра­фи­ческие процессы). Кишинев: Академия наук Молдавской ССР. Отдел этнографии и искусствоведения, 1979. 287 с.
  3. Кушнер П.И. Этнические территории и этнические границы. Москва, 1951. 279 с.
  4. Боєчко В., Ганжа О., Захарчук Б. Кордони України: історична ретроспектива та сучасний стан. Київ: Основи, 1994. 168 с.
  5. Падюка Н. Початки української етнокартографії (дру­га половина ХІХ ст.). Записки Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника. Львів, 2008. Вип. 1 (16). С. 435—458.
  6. Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западнорусский край. Собр. П. Чубинский. Т. VІІ. Евреи. Поляки. Племена немалорусского происхождения. Малоруссы (статистика, сельский быт, язык). С.-Петербург, 1872. 609 с.
  7. Афанасьев (Чужбинский) А.С. Поездка в Южную Россию. Очерки Днестра. Афанасьев (Чужбинский) А.С. Собрание починений: в 9 т. Под ред. Быкова П.В. Т. VІІІ. С.-Петербург: Книгоиздательство «Герман Гоппе», 1893. 421 с.
  8. Берг Л.С. Население Бессарабии. Этнографический состав и численность. Пг., 1923. C. 6—40 (Эт­нографическая карта сельского населения Бессарабии, составлена Л.С. Бергом по данным В.Н. Бутовича 1907 г.).
  9. Балабушевич Т.А. Формування і розвиток етнічних меж українців з молдаванами і румунами. Маґістеріум. 2004. Вип. 17: Історичні студії. С. 69—74.
  10. Бостан Г.К. Молдавско-русско-украинские взаимосвязи контактных зон (в контексте исторической родственности устно-поэтических традиций): автореф. дис. на соискание научн. степени докт. филол. наук: спец. 10.01.09 «Фольклористика». Москва, 1987.
  11. Recensămîntul populaţiei = Перепись населения = Population census, 2004: Culeg. statistică: În 4 vol. Biroul. Naţ. de Statistică al Rep. Moldova. Chisinau: Statistică, 2006. Vol. 1. Caracteristici demografice, naţionale, lingvistice, culturale = Демографические, национальные, языковые, культурные характеристики = Demographic, national, languistic and cultural characteristics. 492 p.
  12. Толстой Н. О соотношении центрального и маргинального ареалов в современной Славии. Ареальные исследования в языкознании и этнографии. Ленинград, 1977. С. 37—56.
  13. Нестеровский П. А. На севере Бессарабии. Путевые очерки. Варшава, 1910. 106 с.
  14. Грица С. Міграції фольклору. Фольклор українців поза межами України. Збірник наук. статей. Київ, 1992. С. 20—40.
  15. Татаренко Т. Етнічні кордони і міжетнічна толерантність. Політичний менеджмент. 2004. № 5. С. 31—39.
  16. Курочкін О. Українські новорічні обряди: «Коза» і «Маланка» (з історії народних масок). Опішне, 1995. 378 с.
  17. Мойсей А. Магія і мантика у народному календарі східнороманського населення Буковини. Чернівці: Друк Арт, 2008. 320 c.
  18. Пастух Н. Жанровий репертуар українців українсько-молдовського суміжжя в контексті жанрової типології погранич. Народознавчі зошити. 2014. № 3. С. 529—544.
  19. Пастух Н. Плювіальні практики в українських селах українсько-молдовського пограниччя: обряд «похорон ляльки» та супровідні голосіння. Народознавчі зошити. 2018. № 6 (144). С. 1456—1478.
  20. Архів ІН НАН України, ф. 1, оп. 2, од. зб. 524, арк. 1–92. Ольга Харчишин. Фольклор українців Мол­дови. 2005 рік.
  21. Пастух Н. Гейкання у фольклорній традиції українців українсько-молдовського пограниччя. Українське пограниччя: варіативність традиційної культури. Одеські етнографічні читання: зб. наук. пр. Одеса, 2018. С. 271—279.
  22. Пастух Н. Весільна обрядовість і супровідна пісенність українців Північної Молдови. Міфологія і фольклор. 2010. № 2 (6). С. 26—36.
  23. Кирчів Р. Із фольклорних регіонів України. Нариси і статті. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2002. 351 с.
  24. Пастух Н. Маркери пограничної специфіки фольклору: тематичні пріоритети усної словесності українців півночі Молдови. Народознавчі зошити. 2015. № 2. С. 364—369.
  25. Пастух Н. Маркери порубіжного фольклору: чужинці в усній словесності українсько-молдовського пограниччя. Етнокультурні процеси українсько-східноро­манського порубіжжя. Одеські етнографічні читання: зб. наук. пр. Одеса: Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова, 2015. С. 206—220.
  26. Конєва Я. Символічний простір «своєї землі» у фольклорі пограниччя. Етнічна історія народів Європи. Традиційна етнічна культура слов’ян. Зб. наук. пр. Київ, 1999. С. 36—37.
  27. Белова О.В. Этнокультурные стереотипы в славянской народной традиции. Москва: Индрик, 2005. 288 с.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »