« 2020. № 3 (153)

Народознавчі зошити. 2020. № 3 (153). С. 605—613

УДК 398.8:[821.161.2:821.162.1]”20″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.03.605

СУЧАСНІ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ НАРОДНОПІСЕННІ CТИЛІЗАЦІЇ ЯК ФОРМИ ЕТНОКУЛЬТУРНОГО СУСІДСТВА ТА СПІЛЬНОГО КУЛЬТУРОТВОРЕННЯ

ХАРЧИШИН Ольга

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9379-8300

кандидат філологічних наук,

старша наукова співробітниця,

Інститут народознавства НАН України,

відділ фольклористики,

проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,

Контакти: е-mail: okharchyshyn@gmail.com

Анотація. Проаналізовано українсько-польські взаємовпливи в піснях літературного походження крізь призму з’ясування різних форм стилізацій як сучасних практик збереження, популяризації та розвитку традиційних культур.

Актуальність дослідження зумовлена підкресленою увагою сучасних науки і суспільства до проблем етнокультурних погранич, зокрема українсько-польського, та до трансформаційних процесів у народних традиціях. Об’єкт дослідження — українські й польські пісні літературного походження, а предмет — їхні трансформаційні форми — так звані стилізації. Джерельна база — друковані видання та інтернет-ресурси (YouTub та ін.). Мета — простежити місце і роль українсько-польських народнопісенних стилізацій в українсько-польській народнопісенній взаємодії, відображаючи їхні різні форми. З’ясовано, що в досліджуваному суміжжі у наш час активно застосовуються такі форми стилізацій як реконструкції, переклади, переспіви, алюзії тощо, що є виявами близькосусідських етнокультурних взаємин чи спільного культуротворення.

Статтю виконано на методологічних засадах комплекс­ного вивчення фольклору з урахуванням міждисциплінарних підходів та текстуально-контекстуальних зв’язків. Такі засади закладено у працях І. Франка, Ф. Колесси, Р. Кирчіва, Г. Нудьги, С. Грици та ін.

Ключові слова: народнопісенні стилізації, пісні, текст, варіант, переспів, взаємодія, українці, поляки.

Надійшла 19.05.2020

Список використаних джерел

  1. Нудьга Г. Українська дума і пісня в світі. Львів, 1997. Кн. 1. С. 61—98.
  2. Кирчів Р. Студії з українсько-польського етнокуль­турного пограниччя. Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. 462 с.
  3. Кирчів Р. Історія української фольклористики. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2017. Т. 1. Преромантична і романтична фольклористика. 524 с.
  4. Харчишин О. Козацька тема в пісенних етнокультурах українців і поляків. Українське пограниччя: варіативність традиційної культури. Одеські етнографічні читання. Збірка наукових праць. Одеса, 2018. С. 339—348.
  5. Харчишин О. Коляди з «Богогласника» (1790): функ­ціону­вання в українській і польській етнокультурах. Народознавчі зошити. 2018. № 6. С. 1448—1455. DOI https://doi.org/10.15407/nz2018.06.1448.
  6. Харчишин О. «Hej, sokoly» («Гей соколи!»): тексти і кон­тексти пісні. Народознавчі зошити. 2019. № 5. С. 1246—1259. DOI https://doi.org/10.15407/nz2019. 05.1246.
  7. Пісні літературного походження. Упоряд. В.Г. Бой­ко, А.Ф. Омельченко. Київ: Наукова думка, 1978.
  8. Gdybym miał gitarę. Tekst piosenki. URL: https://www.tekstowo.pl/piosenka,biesiadne,gdybym_mial_gitare. (дата звернення: 18.11.2019).
  9. Gdybym miał gitarę. URL:https://www.youtube.com/watch?v=lHR-XkpdkBU&list=PLHGFa30buWaLYfG-lYiG6XetnGLdH0fd4&index=11 (дата звернення: 18.11.2019).
  10. Bernard Ładysz. Matko Moja Ja Wiem. URL: https://www.youtube.com/watch?v=e2yvjatUjpY (дата звернен­ня: 18.11.2019).
  11. Харчишин О. Український народнопісенний фольклор в етнокультурі Львова: трансформаційні процеси, міжкультурні пограниччя. Львів, 2011. 368 с.
  12. Masters. Żono moja. URL: https://www.youtube.com/watch?v=J8t9d4TIVHQ (дата звернення: 22.11.2019).
  13. Żono moja. Tekst piosenki. URL: https://www.tekstowo.pl/piosenka,masters,zono_moja.html (дата звернення: 22.11.2019).
  14. Жоно моя. URL: https://www.pisni.org.ua/songs/ 7256262.html (дата звернення: 22.11.2019).
  15. Жоно моя. Українська весільна пісня. URL: https://www.youtube.com/watch?v=v7OjdH2qlb8 (дата звернення: 22.11.2019).
  16. София Ротару. Одна Калина. URL: https://www.youtube.com/watch?v=8WHlUTsXQD8 (22.11.2019).
  17. Ivan Komarenko. Dom na wiślanym brzegu. URL: https://www.youtube.com/watch?v=n9kppKlCMqY (дата звернення: 22.11.2019).
  18. Dom na wiślanym brzegu. Tekst piosenki. URL: https://www.tekstowo.pl/piosenka,ivan_komarenko,dom_na_wislanym_brzegu.html (дата звернення: 25.11.2019).
  19. Украинские народные песни, изданные Михайлом Максимовичем. Москва, 1834. С. 141.
  20. Нудьга Г. Козак. Філософ. Поет. Львів, 1999. 297 с.
  21. Poznał kozak cud dziewczynę. URL: https://www.teks­to­wo.pl/piosenka,bayer_full,lepiej_bylo_nie_czarowac.html (дата звернення: 25.11.2019).
  22. 22. Bayer Full. Lepiej było, lepiej był URL: https://www.youtube.com/watch?v=RnxUxOQrTjo (дата звернення: 25.11.2019).
  23. Люцина Хворост. «Ніколи» (українська версія польського танґо 1930-х рр.). URL: https://www.youtube.com/watch?v=zuKDDzthWj4 (дата звернення: 25.11.2019).
  24. Włóczęgi. Tylko we Lwowie. URL: https://www.youtube.com/watch?v=AlYazVircaQ. (дата звернення: 25.11.2019).
  25. Віктор Морозов і батяр-бенд «Галичина». URL: https://www.youtube.com/watch?v= fNnXFmKKNBM (дата звернення: 25.11.2019).
  26. 2 Tylko we Lwowie. Przemysław Majewski. URL: https://www.youtube.com/watch?v=397XU4jEJ4E (25.11.2019).
  27. ГальчакБ., Харчишин О. Звідки прилетіли соколи. Рефлексії над генезою популярної пісні. URL: http://uamoderna.com/md/halczak-kharchyshyn-hei-sokoly (дата звернення: 25.11.2019).
  28. Олег Скрипка. «Гей, соколи». Українська інтерпретація саундтреку стрічки «Межа». URL: https://www.youtube.com/watch?v=jCIGtPRmJmU (дата звернення: 25.11.2019).

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »