« 2020. № 3 (153)

Народознавчі зошити. 2020. № 3 (153). С. 614—621

УДК 27+398(477)”7.046″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.03.614

СВЯТИТЕЛЬ СПИРИДОН ТРИМИФУНТСЬКИЙ: КІПРСЬКИЙ СВЯТИЙ В УКРАЇНСЬКІЙ ДУХОВНІЙ КУЛЬТУРІ

КУЛІШ Оксана

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9625-0690

кандидат мистецтвознавства, викладач,

Черкаський фаховий коледж харчових технологій та бізнесу,

вул. Смілянська, 84, 18008, м. Черкаси, Україна,

Контакти: e-mail: kulish_oxana_andre@ukr.net

Анотація. Спиридон Тримифунтський — видатна особистість в історії Церкви ранньохристиянського періоду. Об’єктом дослідження є українська духовна культура, цінність якої посилюється тим, що постаті св. Спиридона (предмету дослідження) в українському фольклорі, сакральному мистецтві й архітектурі відведено чільне місце. Актуальність висвітлення значущості ланки української духовної культури у світовому зібранні християнської культури стосується сутності проблеми дослідження — російського імперського наративу, який і в сьогоденні інформаційного простору, зокрема, Інтернету продовжує тенденцію привласнення визначних представників української культури як православних російських паломників до місця пошанування цього кіпрського святого. Завдання статті: виявити духовний зв’язок кіпрського святителя Спиридона з українським народом, з’ясувати першість між українським фольклором і сакральним мистецтвом у пошануванні святого Спиридона. Метою дослідження є встановлення факту присутності святителя Спиридона в українській духовній культурі у вимірі нинішнього постіндустріального суспільства та попередніх індустріального, традиційного суспільств на ґрунті прикладів із українського фольклору і християнської культури, а саме: храмобудівництва, монументального мистецтва, паломництва, шанування ікон і мощів святого. Методологічну основу праці складають історично-описовий і мистецтвознавчий аспекти, застосовані в етнографічному і релігійно-культурологічному контекстах.

Ключові слова: св. Спиридон Тримифунтський, християнська культура, чудо, зображення, паломники, українська культура, Василь Григорович-Барський, Микола Гоголь.

Надійшла 13.04.2020

Список використаних джерел

  1. Воропай Олекса. Звичаї нашого народу: Етнографічний нарис. Мюнхен: Українське видавництво, 1958, print, 2010. Частина І: Зима. 308 с.
  2. Скуратівський В.Т. Місяцелик: Український народний календар: монографія. Київ: Мистецтво, 1993. 208с.: іл.
  3. Туптало Дмитро. Житія святих. Том ІV: Грудень. Переклав з церк.-сл. Валерій Шевчук. Львів: Свічадо, 2007. 660 с.
  4. Митрополит Іларіон (Іван Огієнко). Життєписи великих українців. Упоряд., авт. іст.-біогр. нарису та приміт. М.С.Тимощик. Київ: Либідь, 1999. 672с.: іл.
  5. Чудо cвятого Спиридона Тримифунтского. URL: https://www.pravmir.ru/chudo-cvyatogo-spiridona-trimi­funt­skogo/ (дата звернення: 21.03.2020).
  6. Шапошникова Наталия. Святитель Спиридон: история святых мощей. URL: https://monasterium.ru/publikatsii/stati/515-svyatitel-spiridon-istoriya-svyatykh-moshchej/ (дата звернення: 21.03.2020).
  7. Krawczuk Aleksander. Konstantyn Wielki. Warszawa: Wiedza Powszechna, 1970. 256 s.
  8. Головащенко Сергій. Апологетична раціоналізація надприродного в Біблії: візія професорів Київської духовної академії. Православ’я в Україні: Збірник за матеріалами IX Міжнародної наукової конференції (м. Київ, 20 листопада 2019). Київ: Київська православна богословська академія, 2019. С.23—31.
  9. Церква Іоанна Златоустого. Унікальні вітражі чудом вціліли, коли храм нищила радянська влада. Фото. URL: https://galinfo.com.ua/photo tserkva_ioanna_zlatoustogo_ unikalni_vitrazhi_chudom_vtsilily_koly_hram_nyshchyla_radyanska_ vlada_foto_188075.html (дата звернення: 21.03.2020).
  10. Енциклопедія історії України: у 10 т. Редколегія: В.А. Смолій (голова). Інститут історії України НАН України. Т. 2. Григорович-Барський Василь Григорович / Матях В.М. (с. 201); Гоголь Микола Васильович / Кулікова Л.Б. (с. 131—132). Київ: Наукова думка, 2004.
  11. Григорович-Барський Василь. Мандри по Святих Місцях Сходу з 1723 по 1747 рік. Переклав з давньоукр.Петро Білоус; ред.М. Москаленко. Київ: Основи, 2000. 768 с.
  12. ЗахарченкоС.О. Гоголь на Корфу. Ученые записки Петро­заводского государственного университета. 2012. Петрозаводск. №5 (126). С. 72—74.
  13. 25декабря на Афоне празднуют память святителя Спиридона Тримифунтского. URL: http://afonit.info/novosti/novosti-afona/25-dekabrya-na-afone- prazdnuyut-pamyat-svyatitelya-spiridona-trimifuntskogo (дата звернення: 29.02.2020).
  14. Ікона святителя Спиридона Тримифунтського. URL: //paraskeva.lviv.ua/?info=100 (дата звернення: 23.03.2020).
  15. Про що говорять жести на іконах? URL: http://hram.lviv.ua/1423-pro-shho-govorjat-zhesti-na-ikonakh.html (дата звернення: 05.04.2020).
  16. Крамарчук Х.П. Види та типи метафор у дизайні. Аналітичний метод пошуку органічної метафори. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». 2009. № 656: Архітектура. С. 44—52.
  17. Васильєв О.А. Зображення святого Спиридона Триміфунтського, чудотворця, у стінописі Троїцької надбрамної церкви та церкви Всіх святих Києво-Печерської Лаври. URL: https://lavra.ua/uk/zobrazhennya-svyatogo-spiridona-trimifuntskogo-chudotvortsya-u-stinopisi-troyitskoyi-nadbramnoyi-tserkvi-ta-tserkvi-vsih-svyatih-kiyevo-pecherskoyi-lavri/ (дата звернення: 04.04.2020).
  18. Церковь святого Спиридона Тримифунтского на Борщаговке. URL: http://kiev-foto.info/ru/tserkvi/2187-tserkov-svyatogo-spiridona-trimifuntskogo-na-borshchagovke (дата звернення: 24.03.2020).
  19. Старовойт А. До Голосіївського монастиря привезли мощі святого Спиридона. URL: https://podrobnosti.ua/2141038-do-golosvskogo-monastirja-privezli-mosch-svjatogo-spiridona.html (дата звернення: 29.02.2020).
  20. Літургія у День Пам’яті Святителя Спиридона. URL: https://spyridon.church.ua/2019/12/25/liturgiya-u-den-pamyati-svyatitelya-spiridona/#comments (дата звернення: 28.12.2019).
  21. Храм святителя Спиридона Тримифунтского. URL: http://eparhiya.od.ua/eparhiya/hramyi/60-hram-svyatite­lya-spiridona-trimifuntskogo (дата звернення: 25.03.2020).
  22. У Вінниці відбулися святкування 100-річчя об’явлень Богородиці у Фатімі та поставлення мощей святого Івана Павла ІІ і святого Спиридона. URL: http://news.ugcc.ua/news/u_v%D1% 96nnits%D1% 96_v% D1%96dbulisya_svyatkuvannya_100r % D1% 96chchya_obyavlen_bogorodits%D1%96_u_fat% D1%96m%D1%96_ta_postavlennya_moshchey_svyatogo_ %D0%86vana_pavla_%D0%86% D0%86%D1% 96_svyatogo_spiridona_79460.html (дата звернення: 09.04.2020).
  23. До Борислава за дивом: люди з’їжджаються до церкви святої Анни зцілитися (фото, відео). URL: https://inlviv.in.ua/suspilstvo/do-borislava-za-divom-lyudi-z-yizhdzhayutsya-do-tserkvi-svyatoyi-anni-ztsilitisya-foto-video (дата звернення: 05.04.2020).
  24. Пам’ятник присвячений святителю Спиридону єпископу Тримифунтському. URL: http://www.tms.kiev.ua/?subs=glJdNajUghXN&photo=100689& lang=ua (дата звернення: 21.03.2020).

читати публікацію»

Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »