« 2020. № 3 (153)

Народознавчі зошити. 2020. № 3 (153). С. 614—621

УДК 27+398(477)”7.046″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.03.614

СВЯТИТЕЛЬ СПИРИДОН ТРИМИФУНТСЬКИЙ: КІПРСЬКИЙ СВЯТИЙ В УКРАЇНСЬКІЙ ДУХОВНІЙ КУЛЬТУРІ

КУЛІШ Оксана

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9625-0690

кандидат мистецтвознавства, викладач,

Черкаський фаховий коледж харчових технологій та бізнесу,

вул. Смілянська, 84, 18008, м. Черкаси, Україна,

Контакти: e-mail: kulish_oxana_andre@ukr.net

Анотація. Спиридон Тримифунтський — видатна особистість в історії Церкви ранньохристиянського періоду. Об’єктом дослідження є українська духовна культура, цінність якої посилюється тим, що постаті св. Спиридона (предмету дослідження) в українському фольклорі, сакральному мистецтві й архітектурі відведено чільне місце. Актуальність висвітлення значущості ланки української духовної культури у світовому зібранні християнської культури стосується сутності проблеми дослідження — російського імперського наративу, який і в сьогоденні інформаційного простору, зокрема, Інтернету продовжує тенденцію привласнення визначних представників української культури як православних російських паломників до місця пошанування цього кіпрського святого. Завдання статті: виявити духовний зв’язок кіпрського святителя Спиридона з українським народом, з’ясувати першість між українським фольклором і сакральним мистецтвом у пошануванні святого Спиридона. Метою дослідження є встановлення факту присутності святителя Спиридона в українській духовній культурі у вимірі нинішнього постіндустріального суспільства та попередніх індустріального, традиційного суспільств на ґрунті прикладів із українського фольклору і християнської культури, а саме: храмобудівництва, монументального мистецтва, паломництва, шанування ікон і мощів святого. Методологічну основу праці складають історично-описовий і мистецтвознавчий аспекти, застосовані в етнографічному і релігійно-культурологічному контекстах.

Ключові слова: св. Спиридон Тримифунтський, християнська культура, чудо, зображення, паломники, українська культура, Василь Григорович-Барський, Микола Гоголь.

Надійшла 13.04.2020

Список використаних джерел

  1. Воропай Олекса. Звичаї нашого народу: Етнографічний нарис. Мюнхен: Українське видавництво, 1958, print, 2010. Частина І: Зима. 308 с.
  2. Скуратівський В.Т. Місяцелик: Український народний календар: монографія. Київ: Мистецтво, 1993. 208с.: іл.
  3. Туптало Дмитро. Житія святих. Том ІV: Грудень. Переклав з церк.-сл. Валерій Шевчук. Львів: Свічадо, 2007. 660 с.
  4. Митрополит Іларіон (Іван Огієнко). Життєписи великих українців. Упоряд., авт. іст.-біогр. нарису та приміт. М.С.Тимощик. Київ: Либідь, 1999. 672с.: іл.
  5. Чудо cвятого Спиридона Тримифунтского. URL: https://www.pravmir.ru/chudo-cvyatogo-spiridona-trimi­funt­skogo/ (дата звернення: 21.03.2020).
  6. Шапошникова Наталия. Святитель Спиридон: история святых мощей. URL: https://monasterium.ru/publikatsii/stati/515-svyatitel-spiridon-istoriya-svyatykh-moshchej/ (дата звернення: 21.03.2020).
  7. Krawczuk Aleksander. Konstantyn Wielki. Warszawa: Wiedza Powszechna, 1970. 256 s.
  8. Головащенко Сергій. Апологетична раціоналізація надприродного в Біблії: візія професорів Київської духовної академії. Православ’я в Україні: Збірник за матеріалами IX Міжнародної наукової конференції (м. Київ, 20 листопада 2019). Київ: Київська православна богословська академія, 2019. С.23—31.
  9. Церква Іоанна Златоустого. Унікальні вітражі чудом вціліли, коли храм нищила радянська влада. Фото. URL: https://galinfo.com.ua/photo tserkva_ioanna_zlatoustogo_ unikalni_vitrazhi_chudom_vtsilily_koly_hram_nyshchyla_radyanska_ vlada_foto_188075.html (дата звернення: 21.03.2020).
  10. Енциклопедія історії України: у 10 т. Редколегія: В.А. Смолій (голова). Інститут історії України НАН України. Т. 2. Григорович-Барський Василь Григорович / Матях В.М. (с. 201); Гоголь Микола Васильович / Кулікова Л.Б. (с. 131—132). Київ: Наукова думка, 2004.
  11. Григорович-Барський Василь. Мандри по Святих Місцях Сходу з 1723 по 1747 рік. Переклав з давньоукр.Петро Білоус; ред.М. Москаленко. Київ: Основи, 2000. 768 с.
  12. ЗахарченкоС.О. Гоголь на Корфу. Ученые записки Петро­заводского государственного университета. 2012. Петрозаводск. №5 (126). С. 72—74.
  13. 25декабря на Афоне празднуют память святителя Спиридона Тримифунтского. URL: http://afonit.info/novosti/novosti-afona/25-dekabrya-na-afone- prazdnuyut-pamyat-svyatitelya-spiridona-trimifuntskogo (дата звернення: 29.02.2020).
  14. Ікона святителя Спиридона Тримифунтського. URL: //paraskeva.lviv.ua/?info=100 (дата звернення: 23.03.2020).
  15. Про що говорять жести на іконах? URL: http://hram.lviv.ua/1423-pro-shho-govorjat-zhesti-na-ikonakh.html (дата звернення: 05.04.2020).
  16. Крамарчук Х.П. Види та типи метафор у дизайні. Аналітичний метод пошуку органічної метафори. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». 2009. № 656: Архітектура. С. 44—52.
  17. Васильєв О.А. Зображення святого Спиридона Триміфунтського, чудотворця, у стінописі Троїцької надбрамної церкви та церкви Всіх святих Києво-Печерської Лаври. URL: https://lavra.ua/uk/zobrazhennya-svyatogo-spiridona-trimifuntskogo-chudotvortsya-u-stinopisi-troyitskoyi-nadbramnoyi-tserkvi-ta-tserkvi-vsih-svyatih-kiyevo-pecherskoyi-lavri/ (дата звернення: 04.04.2020).
  18. Церковь святого Спиридона Тримифунтского на Борщаговке. URL: http://kiev-foto.info/ru/tserkvi/2187-tserkov-svyatogo-spiridona-trimifuntskogo-na-borshchagovke (дата звернення: 24.03.2020).
  19. Старовойт А. До Голосіївського монастиря привезли мощі святого Спиридона. URL: https://podrobnosti.ua/2141038-do-golosvskogo-monastirja-privezli-mosch-svjatogo-spiridona.html (дата звернення: 29.02.2020).
  20. Літургія у День Пам’яті Святителя Спиридона. URL: https://spyridon.church.ua/2019/12/25/liturgiya-u-den-pamyati-svyatitelya-spiridona/#comments (дата звернення: 28.12.2019).
  21. Храм святителя Спиридона Тримифунтского. URL: http://eparhiya.od.ua/eparhiya/hramyi/60-hram-svyatite­lya-spiridona-trimifuntskogo (дата звернення: 25.03.2020).
  22. У Вінниці відбулися святкування 100-річчя об’явлень Богородиці у Фатімі та поставлення мощей святого Івана Павла ІІ і святого Спиридона. URL: http://news.ugcc.ua/news/u_v%D1% 96nnits%D1% 96_v% D1%96dbulisya_svyatkuvannya_100r % D1% 96chchya_obyavlen_bogorodits%D1%96_u_fat% D1%96m%D1%96_ta_postavlennya_moshchey_svyatogo_ %D0%86vana_pavla_%D0%86% D0%86%D1% 96_svyatogo_spiridona_79460.html (дата звернення: 09.04.2020).
  23. До Борислава за дивом: люди з’їжджаються до церкви святої Анни зцілитися (фото, відео). URL: https://inlviv.in.ua/suspilstvo/do-borislava-za-divom-lyudi-z-yizhdzhayutsya-do-tserkvi-svyatoyi-anni-ztsilitisya-foto-video (дата звернення: 05.04.2020).
  24. Пам’ятник присвячений святителю Спиридону єпископу Тримифунтському. URL: http://www.tms.kiev.ua/?subs=glJdNajUghXN&photo=100689& lang=ua (дата звернення: 21.03.2020).

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »