Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2020. № 3 (153)

Народознавчі зошити. 2020. № 3 (153). С. 605—613

УДК 398.8:[821.161.2:821.162.1]”20″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.03.605

СУЧАСНІ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ НАРОДНОПІСЕННІ CТИЛІЗАЦІЇ ЯК ФОРМИ ЕТНОКУЛЬТУРНОГО СУСІДСТВА ТА СПІЛЬНОГО КУЛЬТУРОТВОРЕННЯ

ХАРЧИШИН Ольга

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9379-8300

кандидат філологічних наук,

старша наукова співробітниця,

Інститут народознавства НАН України,

відділ фольклористики,

проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,

Контакти: е-mail: okharchyshyn@gmail.com

Анотація. Проаналізовано українсько-польські взаємовпливи в піснях літературного походження крізь призму з’ясування різних форм стилізацій як сучасних практик збереження, популяризації та розвитку традиційних культур.

Актуальність дослідження зумовлена підкресленою увагою сучасних науки і суспільства до проблем етнокультурних погранич, зокрема українсько-польського, та до трансформаційних процесів у народних традиціях. Об’єкт дослідження — українські й польські пісні літературного походження, а предмет — їхні трансформаційні форми — так звані стилізації. Джерельна база — друковані видання та інтернет-ресурси (YouTub та ін.). Мета — простежити місце і роль українсько-польських народнопісенних стилізацій в українсько-польській народнопісенній взаємодії, відображаючи їхні різні форми. З’ясовано, що в досліджуваному суміжжі у наш час активно застосовуються такі форми стилізацій як реконструкції, переклади, переспіви, алюзії тощо, що є виявами близькосусідських етнокультурних взаємин чи спільного культуротворення.

Статтю виконано на методологічних засадах комплекс­ного вивчення фольклору з урахуванням міждисциплінарних підходів та текстуально-контекстуальних зв’язків. Такі засади закладено у працях І. Франка, Ф. Колесси, Р. Кирчіва, Г. Нудьги, С. Грици та ін.

Ключові слова: народнопісенні стилізації, пісні, текст, варіант, переспів, взаємодія, українці, поляки.

Надійшла 19.05.2020

Список використаних джерел

  1. Нудьга Г. Українська дума і пісня в світі. Львів, 1997. Кн. 1. С. 61—98.
  2. Кирчів Р. Студії з українсько-польського етнокуль­турного пограниччя. Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. 462 с.
  3. Кирчів Р. Історія української фольклористики. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2017. Т. 1. Преромантична і романтична фольклористика. 524 с.
  4. Харчишин О. Козацька тема в пісенних етнокультурах українців і поляків. Українське пограниччя: варіативність традиційної культури. Одеські етнографічні читання. Збірка наукових праць. Одеса, 2018. С. 339—348.
  5. Харчишин О. Коляди з «Богогласника» (1790): функ­ціону­вання в українській і польській етнокультурах. Народознавчі зошити. 2018. № 6. С. 1448—1455. DOI https://doi.org/10.15407/nz2018.06.1448.
  6. Харчишин О. «Hej, sokoly» («Гей соколи!»): тексти і кон­тексти пісні. Народознавчі зошити. 2019. № 5. С. 1246—1259. DOI https://doi.org/10.15407/nz2019. 05.1246.
  7. Пісні літературного походження. Упоряд. В.Г. Бой­ко, А.Ф. Омельченко. Київ: Наукова думка, 1978.
  8. Gdybym miał gitarę. Tekst piosenki. URL: https://www.tekstowo.pl/piosenka,biesiadne,gdybym_mial_gitare. (дата звернення: 18.11.2019).
  9. Gdybym miał gitarę. URL:https://www.youtube.com/watch?v=lHR-XkpdkBU&list=PLHGFa30buWaLYfG-lYiG6XetnGLdH0fd4&index=11 (дата звернення: 18.11.2019).
  10. Bernard Ładysz. Matko Moja Ja Wiem. URL: https://www.youtube.com/watch?v=e2yvjatUjpY (дата звернен­ня: 18.11.2019).
  11. Харчишин О. Український народнопісенний фольклор в етнокультурі Львова: трансформаційні процеси, міжкультурні пограниччя. Львів, 2011. 368 с.
  12. Masters. Żono moja. URL: https://www.youtube.com/watch?v=J8t9d4TIVHQ (дата звернення: 22.11.2019).
  13. Żono moja. Tekst piosenki. URL: https://www.tekstowo.pl/piosenka,masters,zono_moja.html (дата звернення: 22.11.2019).
  14. Жоно моя. URL: https://www.pisni.org.ua/songs/ 7256262.html (дата звернення: 22.11.2019).
  15. Жоно моя. Українська весільна пісня. URL: https://www.youtube.com/watch?v=v7OjdH2qlb8 (дата звернення: 22.11.2019).
  16. София Ротару. Одна Калина. URL: https://www.youtube.com/watch?v=8WHlUTsXQD8 (22.11.2019).
  17. Ivan Komarenko. Dom na wiślanym brzegu. URL: https://www.youtube.com/watch?v=n9kppKlCMqY (дата звернення: 22.11.2019).
  18. Dom na wiślanym brzegu. Tekst piosenki. URL: https://www.tekstowo.pl/piosenka,ivan_komarenko,dom_na_wislanym_brzegu.html (дата звернення: 25.11.2019).
  19. Украинские народные песни, изданные Михайлом Максимовичем. Москва, 1834. С. 141.
  20. Нудьга Г. Козак. Філософ. Поет. Львів, 1999. 297 с.
  21. Poznał kozak cud dziewczynę. URL: https://www.teks­to­wo.pl/piosenka,bayer_full,lepiej_bylo_nie_czarowac.html (дата звернення: 25.11.2019).
  22. 22. Bayer Full. Lepiej było, lepiej był URL: https://www.youtube.com/watch?v=RnxUxOQrTjo (дата звернення: 25.11.2019).
  23. Люцина Хворост. «Ніколи» (українська версія польського танґо 1930-х рр.). URL: https://www.youtube.com/watch?v=zuKDDzthWj4 (дата звернення: 25.11.2019).
  24. Włóczęgi. Tylko we Lwowie. URL: https://www.youtube.com/watch?v=AlYazVircaQ. (дата звернення: 25.11.2019).
  25. Віктор Морозов і батяр-бенд «Галичина». URL: https://www.youtube.com/watch?v= fNnXFmKKNBM (дата звернення: 25.11.2019).
  26. 2 Tylko we Lwowie. Przemysław Majewski. URL: https://www.youtube.com/watch?v=397XU4jEJ4E (25.11.2019).
  27. ГальчакБ., Харчишин О. Звідки прилетіли соколи. Рефлексії над генезою популярної пісні. URL: http://uamoderna.com/md/halczak-kharchyshyn-hei-sokoly (дата звернення: 25.11.2019).
  28. Олег Скрипка. «Гей, соколи». Українська інтерпретація саундтреку стрічки «Межа». URL: https://www.youtube.com/watch?v=jCIGtPRmJmU (дата звернення: 25.11.2019).

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »