« 2020. № 3 (153)

Народознавчі зошити. 2020. № 3 (153). С. 622—636

УДК 7.04:75.02:003.77](477):811.145

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.03.622

УКРАЇНСЬКІ ІКОНИ «СПАС НЕРУКОТВОРНИЙ» XV—XVI ст.: ХУДОЖНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА СЕМАНТИКА

СКОП Михайло

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-5901-8211

аспірант,

Львівська національна академія мистецтв,

вул. Кубійовича, 38, 79011, м. Львів, Україна,

Контакти: e-mail: neivanmade@gmail.com

Анотація. Предмет дослідження — «Спас Нерукотворний» — один із сюжетів, що входив до українських іконостасів та церковної поліхромії XV—XVI ст., іконографія сюжету якого вплинула не лише на композицію, але і на розміщення ікони в храмі. Аналіз цієї іконографії і є метою нашої статті. Об’єкт дослідження — ряд ікон цієї іконографії II пол. XV ст. із Лемківщини, що мають спільні риси, які дають підставу говорити про приналежність творів до одного художнього осередку, а також, у випадку двох творів — про одного автора. На прикладі цих ікон висунуте припущення про їх походження та про можливі причини рідкісного вибору архангелів, які тримають убрус. Було підняте питання щодо прочитання напису на іконі із села Зарудці, який до цього не був достатньо дослідженим. При порівнянні ікони з аналогічними зразками грецького сакрального мистецтва XV—XVI ст. напис було ідентифіковано як імітацію грецького мінускула. Висунуте припущення про значення шести слів і можливе походження оригінальності напису. Виконано порівняння із двома іншими іконами II пол. XVI ст.

Проаналізовано семіотику ікони зі с. Устиянів-Горішня, що приписується майстрові Олексію Горошковичу. Виявлено оригінальні композиційні та декоративні рішення, що не зустрічаються на інших збережених іконах цього періоду. Детально розглянуто елементи вбрання, атрибути та декор архангелів. Декоративний елемент на червоному вбранні, що був дуже популярним в українському іконописі XV—XVI ст., було ідентифіковано як сакральний знак Чінтамані.

Ключові слова: іконографія, семантика, Манділіон, «Спас Нерукотворний», Чінтамані, Олексій Горошкович, грецький мінускул.

Надійшла 4.05.2020

Список використаних джерел

  1. Гелитович М. Ікони «Спас Нерукотворний» кінця XV — поч. XVII ст. у колекції Національного музею у Львові зі збірки Музею Львівської Духовної Семінарії — Богословської Академії (матеріали до зведеного каталогу іконопису НМЛ). Українська греко-католицька церква і релігійне мистецтво (історичний досвід та проблеми сучасності). Випуск 2. Львів; Рудно, 2003. С. 63—74.
  2. Евсеева Л. «Св. Образ» в XV—XVI вв. Спас Нерукотворний в Русской иконе. Москва: Московские учебники и Картолитография, 2008. 440с.
  3. Димитрій, Патріарх (Ярема). Ікони Нерукотворного образа. Іконопис Західної України ХІІ—ХV століть. Львів: Друкарські куншти, 2005. С. 370—377.
  4. ТаранушенкоС. Український іконостас. Записки Наукового товариства ім. Т. Шевченка. Львів. 1994. С.141—170.
  5. Скоп-ДрузюкГ. Іконографічні особливості ікон «Спас Нерукотворний» у творчості Йова Кондзелевича. Волинська ікона: Питання історії вивчення, дослідження та реставрації: Доповіді та матеріали IV наукової конференції. Луцьк, 1997. С.26—31.
  6. Димитрій, Патріарх (Ярема). Іконопис Західної Укра­їни XVI — поч. XVII ст. Львів: Друкарські куншти, 2017. 596 с.
  7. СхоластикЕ. Церковная история: в шести книгах. Санкт-Петербург: Издательство Олега Абышко, 2010. 671 с.
  8. Вагнер Г. Проблема жанров в древнерусском искусстве. Москва: Искусство, 1974. 334с.
  9. ДрузюкГ., Скоп Л. История создания алтарной пре­грады в церкви Успения Богородицы в с. Новоселице на Закарпатье. Памятники культуры. Новые откры­тия. Письменность. Искусство. Археология. Ежегодник 1989. Москва: Наука, 1990. С. 204—218.
  10. Скоп Л. Ікони «Спас Нерукотворний» кінця XV ст. із с. Зубриці, Рикова та Раневич. Маляр ікони Богоро­диця-Одигітрія з с. Мражниця. Серія: Українські іконописці. Львів: Логос, 2004. С.73—81.
  11. СвенцицкаяВ. Мастерикон XV века из сел Ванивка и Здвыжень. Древнерусское искусство. Проблемы и атрибуции. Москва: Наука, 1977. С.291—320.
  12. OnashK. Ikony: fakty i legendy. Warszawa: Arkady, 2002. 302s.
  13. Strong J. Greek dictionary of the New Testament. Albany: Thomas Nelson Publishers, 1984. P. 540.
  14. Liddell H.G., D. D., Scott R., D. D. A Greek-English Lexicon. Hardcover: Clarendon Press, 1961 P. 2111.
  15. НьюманБ.М. Греческо-русский словарь Нового Завета. Москва: Российское библейское общество, 2012. С. 240.
  16. Мейчен Д. Учебник греческого языка Нового Завета. Москва: Российское библейское общество, 2012. С. 242.
  17. Салько Н. Нове про Феофана Грека. Образотворче мистецтво. № 2. Київ, 1971. С. 18.
  18. Кочетков И. Является ли икона «Богоматерь Донская» пам’ятником Куликовской битвы? Древнерусское искусство. XIV—XV вв. Москва: Наука, 1984. 320 с.
  19. Пятницкий Ю.А. Проблема индивидуализации почерка иконописца в художественном стиле XV в. (Икона круга Николаоса Ламбудиса из Спарты). Эр­митажные чтения памяти Б.Б. Пиотровского. Санкт-Петер­бург: Изд-во Государственного Эрмитажа, 1997. С. 69—72.
  20. Драган М. Українська декоративна різьба XVI—XVIII ст. Київ: Наукова думка, 1970. 203 с.
  21. Жолтовський П. Український живопис XVII—XVIII ст. Київ: Наукова думка, 1978. 327 с.
  22. Grünwedel A. Mythologie des Buddhismusin Tibetundder Mongolei. Leipzig: Bkockhaus, 1900. 285s.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »