Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2020. № 3 (153)

Народознавчі зошити. 2020. № 3 (153). С. 637—646

УДК 7.77.0/7.03

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.03.637

ДАВНІ ШЛЯХИ СПОЛУЧЕННЯ ЧЕРЕЗ ПЕРЕВАЛИ СХІДНИХ БЕСКИДІВ (ОКРЕМІ АСПЕКТИ ЗГІДНО З АНАЛІЗОМ ТОПОГРАФІЧНИХ ДАНИХ)

ГОЩІЦЬКИЙ Артем

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-8680-2124

дослідник давньої культури Карпат,

Контакти: e-mail: artem.hoshchitskyy@ukr.net

Анотація. У Карпатах завжди була своя мережа шляхів, від якої залежали добробут, безпека населення, відбувався культурний обмін. Відповідно дослідження її специфіки є важливим для кращого розуміння культури цього регіону. Це становить актуальність нашого дослідження. Здебільшого при реконструкції давніх шляхів через перевали основного вододільного хребта дослідники часто «накладали» історичну ситуацію на декілька відомих, сучасних перевалів через Карпати, по яких проходять актуальні магістралі автомобільних та залізничних доріг. Метою розвідки є дослідження ролі природно-географічних чинників (особливостей рельєфу, річкової мережі, водорозділу та перевалу — пониженої ділянки у сідловині між двома вершинами на гребені вододільного хребта), які великою мірою є визначальними у виборі місцевостей, по яких проходили шляхи сполучення.

Об’єктом дослідження є давня культура Українських Карпат. Предметом дослідження — давні шляхи сполучення через перевали Східних Бескидів. Географічні межі дослідження охоплюють територію Українських Карпат, зокрема — Східні бескиди. Хронологічні межі дослідження охоплюють період від найдавніших часів до поч. ХХ століття.

При дослідженні були використані аналітичний, комплексний, міждисциплінарний методи та методики польових досліджень.

Ключові слова: Українські Карпати, Бойківщина, шляхи сполучення Українських Карпат, перевали Східних Бескидів, археологія гір.

Надійшла 17.03.2020

Список використаних джерел

  1. Устиянович К. Путь на Бескид: «Святославіє» і традиція о Святославі 1015 р. Подорожі в Українські Карпати: Збірник. Упоряд. і вступна стаття М.А. Вальо. Львів: Каменяр, 1993. С. 199—219.
  2. Кобільник В. «Руська путь». Літопис Бойківщини: записки присвячені дослідам історії, культури і побуту бойківського племені. Самбір, 1933. Ч. 2. Рік IІІ. С.39—48.
  3. Калинович Н., Ситник О. Історія заселення укра­їнських Карпат. Праці Наукового товариства ім. Шевченка. Львів, 2003. Т. XII: Екологічний збір­ник. Екологічні проблеми Карпатського регіону. С. 44—53.
  4. ТоменчукБ. Давні транскарпатські шляхи на Гуцуль­щині. Старожитності Гуцульщини: джерела з ет­нічної історії населення українських Карпат. Ка­талог пам’яток історії та культури: у 2-ох томах. Івано-Франківськ, 2011. Том2. Городища, замки, осе­редки солевидобутку, давні транскарпатські шляхи. С. 250—255.
  5. ГошкоЮ.Г. Населення українських Карпат ХV—ХVIIIст. Заселення. Міграції. Побут. Київ: Наукова думка, 1976. 205 с.: іл. та карт.
  6. Гошко Ю.Г. Промисли і торгівля в українських Карпатах ХV—ХІХ ст. Київ: Наукова думка, 1991. 256 с.
  7. Етногенез та етнічна історія населення Українських Карпат. Львів: Інcтитут народознавства НАНУ, 1999. Т. 1. Археологія та антропологія. 608с.
  8. Глушко М.С. Шляхи сполучення і транспортні засоби в українських Карпатах другої половини ХІХ — поч. ХХ ст. Київ: Наукова думка, 1993. 223с.
  9. Туголуков В. Идущие поперек хребтов. Красноярск, 1980. 184с.
  10. Зубрицький М. Годівля, купно і продаж овець у Мшанци Старосамбірського повіту. Матеріали до українсько-руської етнології. Львів, 1905. Т.6. С.26—34.
  11. Callanan M. Central Norwegian Snow Patch Archaeology: Patterns past and present. Arctic: 2012, 65(5). P. 178—188.
  12. Bagolini B., Dalri L., Lippert A., Nothdurfter H. Der Mann im Eis: Die Fundbergung 1992 am Tisenjoch, Gem. Schnals, Südtirol. Der Mann im Eis. Neue Funde und Ergebnisse/ K. Spindler et al. (ed.). Vienna; New York, 1995. рр. 3—22.
  13. КобільникВ. З археології Бойківщини. ІІІвиказ памя­ток. Літопис Бойківщини: записки присвячені дослі­дам історії, культури і побуту бойківського племені. Самбір, 1934. Ч. 3. Рік IV. С. 20—22.
  14. Żaki A. Archeologia gòr i problemy archeologii karpackiej. Acta archaeologica Carpatica. 1962. Tom IV. Fasc. 1—2. S. 4—75.
  15. Жидик Ю. Нові артефакти давньої історії Карпат із с. Лавочне, Сколівського району. Археологічні дослідження Львівського університету. Львів, 2002. Вип.5. С.390—396.
  16. Черниш О.П. До питання про час і шляхи найдавнішого заселення Східних Карпат людиною давнього кам’яного віку. Нові матеріали з археології Прикарпаття і Волині. Львів, 1992. Вип. 2. С. 12—13.
  17. Кочкін І. Етноархеологічне обстеження соляних джерел Галицької Гуцульщини. Пам’ятки Тустані в контексті освоєння українських Карпат у доісторичну добу та у середньовіччі. Міжнародна наукова конференція. Тези. Львів; Тустань, 2011. С.41—42.
  18. ПетрикВ., Петрик А. Соляна промисловість на Передкарпатті. Пам’ятки Тустані в контексті освоєння українських Карпат у доісторичну добу та у середньовіччі. Міжнародна наукова конференція. Тези. Львів; Тустань, 2011. С.43—44.
  19. Кобільник В. З археології Бойківщини. Літопис Бой­ківщини: записки присвячені дослідам історії, куль­тури і побуту бойківського племені. Самбір, 1931. Ч. 1. Рік I. С. 39—40.
  20. Довідник з археології України: Хмельницька, Черні­вець­ка, Закарпатська обл. Упор. І.С. Винокур, А.Ф. Гу­цал, С.І. Пеняк, Б.О. Тимощук, В.І. Яку­бов­ський. Київ: Наукова думка, 1984. 222с.
  21. Балагурі Е.А., Пеняк С.І. Закарпаття — земля слов’янська. З історії слов’янських племен Закар­пат­тя VI—XIII ст. Ужгород, 1976. 158 с.
  22. Кобаль Й. Нові знахідки стародавніх бронзових пред­метів на Закарпатті. Матеріали і дослідження з архео­логії Прикарпаття і Волині. Львів, 2007. Вип. 11. С. 337—343.
  23. ОнишкевичМ.Й. Словник бойківських говірок. Київ: Наукова думка, 1984. Ч. 1 (А—Н). 496 с.
  24. Худаш М.Л., Демчук М.О. Походження українсь­ких карпатських і прикарпатських назв населених пунктів (відантропонімні утворення). Київ: Наукова думка, 1991. 451с.
  25. Худаш М. Українські карпатські і прикарпатські назви населених пунктів (відапелятивні утворення). Львів: Інститут Народознавства НАН України, 2006. 451с.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »