Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2020. № 3 (153)

Народознавчі зошити. 2020. № 3 (153). С. 647—651

УДК 745.51:008(477.83/.86)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.03.647

СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЕТНОДИЗАЙНУ В ГАЛИЧИНІ (ПЕРША ТРЕТИНА ХХ СТОЛІТТЯ)

ОДРЕХІВСЬКИЙ Роман

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-3581-4103

доктор мистецтвознавства, доцент, професор,

Національний лісотехнічний університет України,

кафедра дизайну,

вул. Генерала Чупринки, 103, 79057, Львів, Україна,

Контакти: е-mail: odre2010@ukr.net

Анотація. Галичина — край, багатий на традиції народного мистецтва: вишивку, різьблення, розпис тощо. У першій третині ХХ ст. народне мистецтво суттєво вплинуло на розвиток етнодизайну в регіоні. Мета статті — проаналізувати мистецтво різьблення, яке застосовувалося у першій третині ХХ ст. у декорі меблевих виробів, інтер’єрів та екстер’єрів споруд — на прикладі діяльності таких видатних митців, як Олени Кульчицької, Модеста Сосенка та інших.

Це мистецтво значною мірою вплинуло на розвиток етнодизайну. Майстри використовували давні народні мотиви плоскорізьблення: геометричні, рослинні мотиви, солярні знаки тощо. Національних особливостей та своєрідності дизайну середовища надавало також мистецтво малярства, кераміки, текстилю.

Висновки. Особливості етнодизайну в Галичині проаналізовані на прикладах розвитку житлового, громадського та сакрального середовища — на аналізі творчості О. Кульчицької, А. Сабарая, М. Сосенка та інших майстрів. У першій третині ХХ ст. вони створили найкращі ансамблі, в образному вирішенні яких важливу роль відіграли орнаментально-композиційні системи традиційного народного мистецтва. Перспектива подальших досліджень  — вивчити це питання ширше, залучивши до аналізу творчу діяльність майстрів з інших регіонів, якими так багата українська земля.

Ключові слова: етнодизайн, середовище, різьблення, обладнання, декор.

Надійшла 4.05.2020

Список використаних джерел

  1. Нога О. Український стиль в церковному мистецтві Галичини кінця ХІХ — початку ХХ століть. Львів: Українські технології, 1999. 160 с.
  2. Бірюльов Ю. Мистецтво львівської сецесії. Львів: Центр Європи, 2005. 184 с.
  3. Етнодизайн у контексті українського національного відродження та європейської інтеграції. Кн. 3: зб. наук. праць. Редкол.: гол. ред. М.І. Степаненко, упоряд. і наук. ред. Є.А. Антонович, В.П. Титаренко. Полтава: ПНУ ім. Короленка, 2019. 478 с.
  4. Нога О., Яців Р. Мистецькі товариства, об’єднання, угрупування, спілки Львова (1860—1998): Матеріали до довідника. Львів: Українські технології, 1998. 128 с.
  5. Одрехівський Р. Українське національне відродження та розвиток мистецтва різьблення в Галичині: кінець ХІХ — початок ХХ ст. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2018. № 2. С. 239—243.
  6. Болюк О. Художні вироби з дерева бойків: архаїчна монументальність та «живописна» геометрія. Народознавчі зошити. 2020. № 1 (151). С. 126—137.
  7. Brykowski R. Drewniana Architektura Cerkiewna Na Koronnych Ziemiach Rzeczypospolitej. Warszawa: Towarzystwo opieki nad zabytkami, 1995. 259 s.: il.
Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »