« 2020. № 6 (156)

Народознавчі зошити. 2020. № 6 (156). С. 1367—1382

УДК 801.81+ 811.161.2″38

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.06.1367

ТЕКСТОВО-ОБРАЗНА УНІВЕРСАЛІЯ — КОНСТИТУТИВНИЙ МОДУС ОРГАНІЗАЦІЇ ФОЛЬКЛОРНО-ПІСЕННОГО ДИСКУРСУ УКРАЇНСЬКИХ НАРОДНИХ ДУМ

Тетяна БЕЦЕНКО

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-1936-6673
  • доктор філологічних наук, професор,
  • Сумський державний педагогічний
  • університет ім. А.С. Макаренка,
  • кафедра української мови і літератури,
  • вул. Роменська, 87, 40002, Суми, Україна,
  • e-mail: tpb2016@ukr.net

Виникнення, а також побутування дум у національно-культурному середовищі відносимо до феноменальних, виняткових, унікальних явищ духовного етнобуття. Пізнання природи феномену мовної форми, мовної синтактики, мовної ідеї дум є одним із першочергових завдань лінгвістичного аналізу означеного жанру фольклору, тому що відкриває перспективи осмислення сутності та енергетики думового дискурсу з-поміж інших жанрів народної творчості. Це й визначає актуальність теми наукової розвідки.

Проблема текстово-образних універсалій означена і започаткована в окремих розвідках автора статті.

Мета статті — описати основоположні компоненти, що цілісно формують поняття текстово-образної універсалії як фундаментальної конститутивної мовноструктурної одиниці думового епосу; з’ясувати природу текстово-образної універсалії — закономірного конструктивного складника епічної фольклорно-поетичної імпровізованої оповіді, що синтезує єдність форми, змісту та естетики в образно-символічному наповненні.

Об’єктом наукового спостереження є мовнообразна організація українських народних дум, предметом — текстово-образні універсалії як ядерні структури, що генерують епічну оповідь, їх загальні фундаментальні атрибути та властивості, які характеризують призначення та функціональну роль цих конструкцій.

Ключові слова: текстово-образна універсалія, формула, концепт, знак-символ, фольклор, мова українських народних дум, фольклорна комунікація, імпровізація.

  • 1. Ухов П.Д. Атрибуции русских былин. Москва, 1970.
  • 2. Мальцев Г.И. Традиционные формулы русской необрядовой лирики (К изучению эстетики устнопоэ­ти­ческого канона). Русский фольклор. 1981. Т. 21. С. 13—37.
  • 3. Jones R. Language and prosody of Russian folk epic. Paris, 1972.
  • 4. Parry M. Studies in the epic technique of oral versevaking. ln: Harvard Studies in Classical Philology. V. 41. Homen and Homeric Style. Oxford, 1930. P. 73—148.
  • 5. Lord A.B. The Singer of Tales. New York, 1968.
  • 6. Петенева З.М. Язык и стиль русских былин. Львов, 1985.
  • 7. Лотман Ю.М. Структура художественного текста. Москва, 1970.
  • 8. Кумахов М.А. К проблеме языка эпической поэзии. Вопросы языкознания. № 2. Москва, 1979.
  • 9. Єрмоленко С.Я. Нариси з української словесності. Ки­їв, 1999.
  • 10.    Єрмоленко С.Я. Фольклор і літературна мова. Київ, 1987.
  • 11.    Астафьева Л.А. Сюжет и стиль былин: Автореф. дис. … док. филол. наук. Москва, 1993.
  • 12.    Болотнова Н.С. Коммуникативные универсалии и их лексическое воплощение в художественном тексте. Филологические науки. № 4. Москва, 1992.
  • 13.    Тюкова И.Н. Коммуникативные универсалии и их лексическое воплощение в лирике Б.И. Пастернака: Автореф. … канд. филол. наук. Томск, 2005.
  • 14.    Чистов К.В. Народные традиции и фольклор. Очерки теории. Ленинград, 1986.
  • 15.    Українська мова: Енциклопедія. Київ, 2000.
  • 16.    Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики. Київ, 2004.
  • 17.    Полубиченко Л.В., Егорова О.А. Традиционные фор­мулы народной сказки как отражение национального менталитета. Вестник Московского государственного университета. Серия 19. № 1. Москва, 2003.
  • 18.    Селіванова О. Сучасна лінгвістика. Термінологічна енциклопедія. Полтава; Київ, 2006.
  • 19.    Кононенко В.І. Концепти українського дискурсу. Іва­но-Франківськ, 2004.
  • 20.    Аскольдов С.А. Концепт и слово. Русская словесность. От теории словесности к структуре текста. Москва, 1997.
  • 21.    Карпенко-Иванова У. Фрейм «вооруженное противо­стояние» в русской, английской, итальянской куль­турно-языковой традиции. Киев, 2006.
  • 22.    Венгранович М. Функционально-стилевая специфика фольклорного текста в аспекте экстралингвистической обусловленности. Opole: Stylistyka, 2005.
  • 23.    Ревзин И.И. Модели языка. Москва, 1962.
  • 24.    Киров Е.Ф. Теоретические проблемы моделирования языка. Казань, 1989.
  • 25.    Карпов В.О. Язык как система. Минск, 1992.
  • 26.    Жинкин Н.И. Речь как проводник информации. Москва, 1982.
  • 27.    Грица С. Ендогенна природа фольклору. Філософська і соціологічна думка. № 7—8. Київ, 1994.
  • 28.    Григорьев Б.Б., Чумакова В.И. Лексикон семиологии. Теория знаков в терминах, понятиях, именах. Владивосток, 2002.
  • 29.    Украинские народные думы. Москва, 1972.
  • 30.    Літературознавча енциклопедія. Т. 1. Київ, 2007.
  • 31.    Українська фольклористика: словник-довідник. Тернопіль, 2008.
  • 32.    Путилов Б.Н. Эпическое сказительство: типология и этническая специфика. Москва, 1997.
  • 33.    Грица С.И. Украинская песенная эпика. Москва, 1990.
  • 34.    Іваницький А. Українська народна музична творчість. Київ: Муз. Україна, 1990. 335 с.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »