« 2020. № 6 (156)

Народознавчі зошити. 2020. № 6 (156). С. 1383—1388

УДК 801.81:82.163.4-42

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.06.1383

СОЦІОЕКОНОМІЧНА ОПОЗИЦІЯ  «БАГАТИЙ/БІДНИЙ» І МОРАЛЬНО-ЕТИЧНІ ІМПЕРАТИВИ ЕТНОСУ (на матеріалі українських та польських пісень ХІХ століття)

Ярослав ГАРАСИМ

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-1679-1287
  • доктор філологічних наук, професор,
  • Львівський національний університет імені Івана Франка, кафедра української фольклористики
  • імені академіка Філарета Колесси,вул. Університетська, 1, 79000, Львів, Україна, e-mail: jaroslav.harasym@gmail.com

Мета дослідження —  простежити специфіку виявлення у народнопісенних текстах (об’єкт), активне побутування яких зафіксовано публікаціями і записами впродовж ХІХ століття (предмет дослідження), тієї морально-етичної панорами, що сфокусована у погляді на соціально полярні стосовно фінансово-матеріального стану верстви української і польської людності, та встановлення тих етнопсихологічних чинників, які могли спричинитися до витворення національно-культурних поведінкових стереотипів при оцінці «багатства/бідності» у процесі соціокультурного становлення етносу. Разом з тим простежено психологізм міжособистісних стосунків та з’ясовано вплив досліджуваних соціоекономічних категорій на формування аксіологічної парадигми традиційного соціуму.

Хронологічні межі дослідження — кінець XVIII — початок ХІХ століття.

Актуальність теми обумовлена тим, ці питання у вітчизняній науці висвітлюються вперше. У дослідженні використано історико-порівняльний (компаративний), типологічний, структурно-функціональний методи.

Ключові слова: фольклорна пісенність, етноетичний канон, ментальність, аксіологічна парадигма, соціальна ієрархія, стереотип.

  • 1. Драгоманов М. Нові українські пісні про громадські справи (1764—1880). Вступна стаття, текстологічне опрацювання і коментар М. Чорнопиского. Львів: Літопис, 2006. 280 с.
  • 2. [Головацький Я.]. Народные песни Галицкой и Угорской Руси: в 3 ч. Собрал Я.Ф. Головацкий. Москва: Изд. Имп. О-ва Истории и Древностей Рос. при Моск. Ун-те, 1878. Ч. 1: Думы и думки. 1878. 390 c.
  • 3. Гарасим Я. Етноестетика Василя Стефаника. Міфологія і фольклор. 2008. № 1. С. 62—68.
  • 4. Драгоманов М. Політичні пісні українського народу XVIII—XIX ст. Михайло Драгоманов. Частина перша. Розділ перший. Женева: Печатня «Громади», 1883. 136 с.
  • 5. Zbiór wiadomości do antropologii krajowéj. Kraków: w Drukarni Uniwersytetu Jagiellońskiego, 1878. T. 2. 286 s.
  • 6. Гайдай М. Народна етика у фольклорі східних і західних слов’ян (Проблема добра і зла). Київ: Наукова думка, 1972. 200 с.
  • 7. Zbiór wiadomości do antropologii krajowéj. Kraków: Nakładem Akademii Umiejętności, 1892. Tom XV. 340 s.
  • 8. Kolberg O. Lud: jego zwyczaje, sposób życia, mova, podania, przysłowia, obrzędy, gusła, zabawy, pieśni, muzyka i tańce. Kraków: w Drukarni Uniwersytetu Jagiellońskiego, 1871. Ser. VI. 520 s.

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »