Народознавчі зошити. 2020. № 6 (156). С. 1297—1302
УДК 73/75.011.036(477)(092)Грабар
DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.06.1297
У ПРОЄКЦІЇ РОДОВОДУ: ДАРІЙ ГРАБАР
Роман ЯЦІВ
- ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-1509-5367
- канд. мистецтвознавства, професор,
- проректор з наукової роботи,
- Львівської національної академії мистецтв,
- вул. Кубійовича, 38, 79011, м. Львів, Україна,
- e-mail: jaciv@ukr.net
Метою дослідження є висвітлення проблеми естетичного світогляду відомого сучасного художника і педагога Дарія Грабара у проєкції морально-ціннісного імперативу, авторського розуміння концепту «культурної пам’яті», дії власної екзистенції. Актуальність теми статті полягає у першій у мистецтвознавстві спробі систематизації та наукової інтерпретації великого творчого доробку художника.
Об’єкт дослідження — практичний досвід мистця в основних творчих галузях: художнє дерево, монументальне мистецтво, станковий живопис і графіка, предмет — формально-образна мова творів, їх синкретична і смислова природа. Методологічною основою статті є структурно-типологічний та формально-аналітичний методи, культурологічний підхід при розкритті специфіки індивідуального мислення художника.
Синкретичне формально-образне мислення Дарія Грабара визначилося на стику народного мистецтва та активних стильових пошуків, які рівноцінно велися по вектору монументального живопису, станкового малярства і графіки, а також художнього дерева. В умовах тоталітаризму, незважаючи на обмеження у творчій свободі, Д. Грабар упродовж 1970—1980-х років системно розпрацьовував методологію синтетичної (декоративно-узагальнюючої форми), адаптуючи її до своїх творів різних жанрів і тем.
Ключові слова: образотворче мистецтво, декоративно-монументальне мистецтво, графіка, живопис, Дарій Грабар, структура творчості, естетичний світогляд, синкретична природа творчості, смислове поле, формально-образні засоби, пластично-образні ідеї, малярська стратегія.
