« 2020. № 6 (156)

Народознавчі зошити. 2020. № 6 (156). С. 1297—1302

УДК 73/75.011.036(477)(092)Грабар

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.06.1297

У ПРОЄКЦІЇ РОДОВОДУ: ДАРІЙ ГРАБАР  

Роман ЯЦІВ

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-1509-5367
  • канд. мистецтвознавства, професор,
  • проректор з наукової роботи,
  • Львівської національної академії мистецтв,
  • вул. Кубійовича, 38, 79011, м. Львів, Україна,
  • e-mail: jaciv@ukr.net

Метою дослідження є висвітлення проблеми естетичного світогляду відомого сучасного художника і педагога Дарія Грабара у проєкції морально-ціннісного імперативу, авторського розуміння концепту «культурної пам’яті», дії власної екзистенції. Актуальність теми статті полягає у першій у мистецтвознавстві спробі систематизації та наукової інтерпретації великого творчого доробку художника.

Об’єкт дослідження — практичний досвід мистця в основних творчих галузях: художнє дерево, монументальне мистецтво, станковий живопис і графіка, предмет — формально-образна мова творів, їх синкретична і смислова природа. Методологічною основою статті є структурно-типологічний та формально-аналітичний методи, культурологічний підхід при розкритті специфіки індивідуального мислення художника.

Синкретичне формально-образне мислення Дарія Грабара визначилося на стику народного мистецтва та активних стильових пошуків, які рівноцінно велися по вектору монументального живопису, станкового малярства і графіки, а також художнього дерева. В умовах тоталітаризму, незважаючи на обмеження у творчій свободі, Д. Грабар упродовж 1970—1980-х років системно розпрацьовував методологію синтетичної (декоративно-узагальнюючої форми), адаптуючи її до своїх творів різних жанрів і тем.

Ключові слова: образотворче мистецтво, декоративно-монументальне мистецтво, графіка, живопис, Дарій Грабар, структура творчості, естетичний світогляд, синкретична природа творчості, смислове поле, формально-образні засоби, пластично-образні ідеї, малярська стратегія.

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »