« 2020. № 6 (156)

Народознавчі зошити. 2020. № 6 (156). С. 1297—1302

УДК 73/75.011.036(477)(092)Грабар

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.06.1297

У ПРОЄКЦІЇ РОДОВОДУ: ДАРІЙ ГРАБАР  

Роман ЯЦІВ

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-1509-5367
  • канд. мистецтвознавства, професор,
  • проректор з наукової роботи,
  • Львівської національної академії мистецтв,
  • вул. Кубійовича, 38, 79011, м. Львів, Україна,
  • e-mail: jaciv@ukr.net

Метою дослідження є висвітлення проблеми естетичного світогляду відомого сучасного художника і педагога Дарія Грабара у проєкції морально-ціннісного імперативу, авторського розуміння концепту «культурної пам’яті», дії власної екзистенції. Актуальність теми статті полягає у першій у мистецтвознавстві спробі систематизації та наукової інтерпретації великого творчого доробку художника.

Об’єкт дослідження — практичний досвід мистця в основних творчих галузях: художнє дерево, монументальне мистецтво, станковий живопис і графіка, предмет — формально-образна мова творів, їх синкретична і смислова природа. Методологічною основою статті є структурно-типологічний та формально-аналітичний методи, культурологічний підхід при розкритті специфіки індивідуального мислення художника.

Синкретичне формально-образне мислення Дарія Грабара визначилося на стику народного мистецтва та активних стильових пошуків, які рівноцінно велися по вектору монументального живопису, станкового малярства і графіки, а також художнього дерева. В умовах тоталітаризму, незважаючи на обмеження у творчій свободі, Д. Грабар упродовж 1970—1980-х років системно розпрацьовував методологію синтетичної (декоративно-узагальнюючої форми), адаптуючи її до своїх творів різних жанрів і тем.

Ключові слова: образотворче мистецтво, декоративно-монументальне мистецтво, графіка, живопис, Дарій Грабар, структура творчості, естетичний світогляд, синкретична природа творчості, смислове поле, формально-образні засоби, пластично-образні ідеї, малярська стратегія.

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »