НАДАННЯ ДОПОМОГИ | Народознавчі Зошити

« 2021. № 1 (157)

Народознавчі зошити. 2021. № 1 (157). С. 3—18

УДК 398.21/.22:159.922.4](477.86)”194/196″(091)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.01.003

МОТИВ НАДАННЯ ДОПОМОГИ В ПАРАДИГМІ ВІДНОСИН УКРАЇНСЬКИХ ПОВСТАНЦІВ ТА МІСЦЕВОГО НАСЕЛЕННЯ (ЗА ФОЛЬКЛОРНИМИ НАРАТИВАМИ З ІВАНО-ФРАНКІВЩИНИ)

Марія КАЧМАР

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-7811-9576
кандидатка філологічних наук,
наукова співробітниця,
Інститут народознавства НАН України,
проспект Свободи, 15, 79000, Львів, Україна,
e-mail: mariakachmar@ukr.net

Розглядаються етнопсихологічні особливості народних оповідань та переказів про героїчну боротьбу українців у 1940—1960-х роках, зокрема мотив надання допомоги як один із базових у сюжетиці наративів. Актуальність роботи полягає в комплексному вивченні цього мотиву, що дає змогу простежити тяглість фольклорної традиції через її зв’язок з національним характером та виявити інноваційні риси його семантики, зумовлені подіями середини ХХ ст. Об’єктом та джерельною базою дослідження є тексти народних оповідань та переказів про національно-визвольні змагання українців періоду Другої світової війни, зафіксовані в Галицькому і Богородчанському районах Івано-Франківської області в 2019 р. та введені в науковий обіг уперше. Мета статті — простежити специфіку актуалізації в народних зразках однієї з домінантних рис національного характеру — надання допомоги, виокремити основні її види, розкрити тяглість традиції та з’ясувати роль оповідача в процесі акумулювання, вказати на інші етноментальні чинники, що формують біполярне сприйняття необхідності такої допомоги. Для виконання мети і завдань роботи використано структурно-типологічний, текстологічний, історико-порівняльний, міждисциплінарний методи, метод польових досліджень.

Ключові слова: фольклорний наратив, національний характер, мотив надання допомоги, повстанський героїчний епос, індивідуалізм.

1. Кульчицький О. Світовідчування українця. Українська душа (відп. ред. В. Храмова). Київ: Фенікс, 1992. С. 48—65.
2. Янів В. Українська вдача і наш виховний ідеал. Нариси до історії української етнопсихології. Мюнхен, 1993. С. 196—217.
3. Фурман А. Українська ментальність та її культурно-психологічні координати. Психологія і суспільство. 2001. № 1. С. 9—73.
4. Янів В. Соціальні інстинкти українців. Нариси до історії української етнопсихології. Мюнхен, 1993. С. 158—174.
5. Ярема Я. Українська духовність в її культурно-історичних виявах. Перший Український Педаґоґічний конґрес. 1935. Львів, 1938. С. 16—88.
6. Демедюк М. Етнопсихологічні константи українців у казковому наративі. Література. Фольклор. Проблеми поетики. Київ, 2012. Вип. 36. С. 92—99.
7. Луньо Євген. Культ рідної армії у повстанській епічній традиції Яворівщини. Народознавчі зошити. 2012. № 5. С. 890—907.
8. Кузьменко О. Психологія поведінки українців в народних оповіданнях про Першу світову війну (за польовими матеріалами з архіву В. Гнатюка). Studia methodologica. Тернопіль, 2008. Вип. 25. С. 233—236.
9. Сокіл В. Фольклорна проза про голодомори ХХ ст. в Україні: парадигма тексту. Монографія. Львів, 2017. 440 с.
10. Бріцина О. ХХ сторіччя в усній історії українців (нотатки до питання про історизм фольлору). У пошуках власного голосу. Усна історія як теорія, метод та джерело. Збірник наукових статей. Харків: ТОРГСІН ПЛЮС, 2010. С. 135—144.
11. Лящук Н. Стереотип національного характеру українців в прозових жанрах фольклору. Лінгвостилістичні студії. 2016. Вип. 4. С. 123—130.
12. Мишанич С. Біля джерел народної прози. Фольклористичні та літературознавчі праці. Донецьк, 2003. Т. 1. С. 297—350.
13. Куєвда В., Ковтунович Т. Психологічні ретроспекції української етнокультурної моделі. Монографія. Кіровоград, 2013. 103 с.
14. Башгьоз І. Відступи в усному оповіданні: дослідження, присвячене авторським коментарям турецьких оповідачів. Народна творчість та етнографія. 2010. № 5. С. 94—102.
15. Донцов Д. Дух нашої давнини. Мюнхен; Монреаль, 1951. 341 с.
16. Липа Ю. Призначення України. Нью-Йорк: Накладом Української Книгарні «Говерля», 1853. 305 с.
17. Цимбалістий Б. Родина і душа народу. Українська душа (відп. ред. В. Храмова). Київ: Фенікс, 1992. С. 66—96.
18. Кримський С.Б. Під сигнатурою Софії. Київ: Києво-Могилянська академія, 2008. 367 с.
19. Кісь О. Жіночий досвід участі в національно-визвольних змаганнях на західноукраїнських землях у 1940—1950-х рр. Схід/Захід. Історико-культурологічний збірник. Вип. 13—14. «Історична пам’ять і тоталітаризм: досвід Центрально-Східної Європи. Харків, 2009. С. 101—125.
20. Мишанич С. Від факту до художнього узагальнення (майстерність оповідача). Фольклористичні та літературознавчі праці. Донецьк, 2003. Т. 1. С. 87—108.
21. Щур Ю. УПА і Червона армія: протиборство чи взаємодія? URL: https://mil.in.ua/uk/blogs/upa-i-chervona-armiya-protyborstvo-chy-vzayemodiya/ (дата звернення: 25.11.2020).
22. Ващенко Г. Виховний ідеал: підручний для Виховників, Учителів та Українських родин. Брюссель; Торонто; Нью-Йорк, 1976. 208 с.
23. Янів В. Нариси до історії української етнопсихології. Нариси до історії української етнопсихології. Мюнхен, 1993. С. 1—100.
24. Антонюк Я. Агентурно-бойові спецгрупи НКВС — МВС — НКДБ — НДБ. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Історичні науки. 2008. Вип. 10. С. 213—225.
25. Словник символів (Потапенко О.І., Дмитренко М.К. та ін.). URL: http://ukrlife.org/main/evshan/symbol_ d.htm (дата звернення: 10.12.2020).
26. Кузьменко О. Перша світова війна в українській фольклорній традиції. Україна Модерна. 2016. Вип. 23. С. 111—151.
27. Храмова В. До проблеми української ментальності. Замість передмови. Українська душа (відп. ред. В. Храмова). Київ: Фенікс, 1992. С. 3—35.
28. Козловський В.І. Доля. Українська фольклористична енциклопедія (керівник проекту, науковий редактор, упорядник Василь Сокіл). Львів: Інститут народознавства НАН України, 2018. С. 230—231.
29. Чижевський Д. Нариси з історії філософії на Україні. Прага: Український Громадський Видавничий Фонд, 1931. 176 с.
30. Костомаров М. Дві руські народности. Ляйбціґ: Українська накладня, б. р. 111 с.

читати публікацію»