Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2021. № 1 (157)

Народознавчі зошити. 2021. № 1 (157). С. 3—18

УДК 398.21/.22:159.922.4](477.86)”194/196″(091)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.01.003

МОТИВ НАДАННЯ ДОПОМОГИ В ПАРАДИГМІ ВІДНОСИН УКРАЇНСЬКИХ ПОВСТАНЦІВ ТА МІСЦЕВОГО НАСЕЛЕННЯ (ЗА ФОЛЬКЛОРНИМИ НАРАТИВАМИ З ІВАНО-ФРАНКІВЩИНИ)

Марія КАЧМАР

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-7811-9576
  • кандидатка філологічних наук,
  • наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • проспект Свободи, 15, 79000, Львів, Україна,
  • e-mail: mariakachmar@ukr.net

Розглядаються етнопсихологічні особливості народних оповідань та переказів про героїчну боротьбу українців у 1940—1960-х роках, зокрема мотив надання допомоги як один із базових у сюжетиці наративів. Актуальність роботи полягає в комплексному вивченні цього мотиву, що дає змогу простежити тяглість фольклорної традиції через її зв’язок з національним характером та виявити інноваційні риси його семантики, зумовлені подіями середини ХХ ст. Об’єктом та джерельною базою дослідження є тексти народних оповідань та переказів про національно-визвольні змагання українців періоду Другої світової війни, зафіксовані в Галицькому і Богородчанському районах Івано-Франківської області в 2019 р. та введені в науковий обіг уперше. Мета статті — простежити специфіку актуалізації в народних зразках однієї з домінантних рис національного характеру — надання допомоги, виокремити основні її види, розкрити тяглість традиції та з’ясувати роль оповідача в процесі акумулювання, вказати на інші етноментальні чинники, що формують біполярне сприйняття необхідності такої допомоги. Для виконання мети і завдань роботи використано структурно-типологічний, текстологічний, історико-порівняльний, міждисциплінарний методи, метод польових досліджень.

Ключові слова: фольклорний наратив, національний характер, мотив надання допомоги, повстанський героїчний епос, індивідуалізм.

  • 1. Кульчицький О. Світовідчування українця. Українська душа (відп. ред. В. Храмова). Київ: Фенікс, 1992. С. 48—65.
  • 2. Янів В. Українська вдача і наш виховний ідеал. Нариси до історії української етнопсихології. Мюнхен, 1993. С. 196—217.
  • 3. Фурман А. Українська ментальність та її культурно-психологічні координати. Психологія і суспільство. 2001. № 1. С. 9—73.
  • 4. Янів В. Соціальні інстинкти українців. Нариси до історії української етнопсихології. Мюнхен, 1993. С. 158—174.
  • 5. Ярема Я. Українська духовність в її культурно-історичних виявах. Перший Український Педаґоґічний конґрес. 1935. Львів, 1938. С. 16—88.
  • 6. Демедюк М. Етнопсихологічні константи українців у казковому наративі. Література. Фольклор. Проблеми поетики. Київ, 2012. Вип. 36. С. 92—99.
  • 7. Луньо Євген. Культ рідної армії у повстанській епічній традиції Яворівщини. Народознавчі зошити. 2012. № 5. С. 890—907.
  • 8. Кузьменко О. Психологія поведінки українців в народних оповіданнях про Першу світову війну (за польовими матеріалами з архіву В. Гнатюка). Studia methodologica. Тернопіль, 2008. Вип. 25. С. 233—236.
  • 9. Сокіл В. Фольклорна проза про голодомори ХХ ст. в Україні: парадигма тексту. Монографія. Львів, 2017. 440 с.
  • 10.    Бріцина О. ХХ сторіччя в усній історії українців (нотатки до питання про історизм фольлору). У пошуках власного голосу. Усна історія як теорія, метод та джерело. Збірник наукових статей. Харків: ТОРГСІН ПЛЮС, 2010. С. 135—144.
  • 11.    Лящук Н. Стереотип національного характеру українців в прозових жанрах фольклору. Лінгвостилістичні студії. 2016. Вип. 4. С. 123—130.
  • 12.    Мишанич С. Біля джерел народної прози. Фольклористичні та літературознавчі праці. Донецьк, 2003. Т. 1. С. 297—350.
  • 13.    Куєвда В., Ковтунович Т. Психологічні ретроспекції української етнокультурної моделі. Монографія. Кіровоград, 2013. 103 с.
  • 14.    Башгьоз І. Відступи в усному оповіданні: дослідження, присвячене авторським коментарям турецьких опо­ві­дачів. Народна творчість та етнографія. 2010. № 5. С. 94—102.
  • 15.    Донцов Д. Дух нашої давнини. Мюнхен; Монреаль, 1951. 341 с.
  • 16.    Липа Ю. Призначення України. Нью-Йорк: Накладом Української Книгарні «Говерля», 1853. 305 с.
  • 17.    Цимбалістий Б. Родина і душа народу. Українська душа (відп. ред. В. Храмова). Київ: Фенікс, 1992. С. 66—96.
  • 18.    Кримський С.Б. Під сигнатурою Софії. Київ: Києво-Могилянська академія, 2008. 367 с.
  • 19.    Кісь О. Жіночий досвід участі в національно-визвольних змаганнях на західноукраїнських землях у 1940—1950-х рр. Схід/Захід. Історико-культурологічний збірник. Вип. 13—14. «Історична пам’ять і тоталітаризм: досвід Центрально-Східної Європи. Харків, 2009. С. 101—125.
  • 20.    Мишанич С. Від факту до художнього узагальнення (майстерність оповідача). Фольклористичні та літе­ра­турознавчі праці. Донецьк, 2003. Т. 1. С. 87—108.
  • 21.    Щур Ю. УПА і Червона армія: протиборство чи взаємодія? URL: https://mil.in.ua/uk/blogs/upa-i-chervona-armiya-protyborstvo-chy-vzayemodiya/ (дата звернення: 25.11.2020).
  • 22.    Ващенко Г. Виховний ідеал: підручний для Виховників, Учителів та Українських родин. Брюссель; Торонто; Нью-Йорк, 1976. 208 с.
  • 23.    Янів В. Нариси до історії української етнопсихології. Нариси до історії української етнопсихології. Мюнхен, 1993. С. 1—100.
  • 24.    Антонюк Я. Агентурно-бойові спецгрупи НКВС — МВС — НКДБ — НДБ. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Історичні науки. 2008. Вип. 10. С. 213—225.
  • 25.    Словник символів (Потапенко О.І., Дмитренко М.К. та ін.). URL: http://ukrlife.org/main/evshan/symbol_ d.htm (дата звернення: 10.12.2020).
  • 26.    Кузьменко О. Перша світова війна в українській фольклорній традиції. Україна Модерна. 2016. Вип. 23. С. 111—151.
  • 27.    Храмова В. До проблеми української ментальності. Замість передмови. Українська душа (відп. ред. В. Хра­мова). Київ: Фенікс, 1992. С. 3—35.
  • 28.    Козловський В.І. Доля. Українська фольклористична енциклопедія (керівник проекту, науковий редактор, упорядник Василь Сокіл). Львів: Інститут народознавства НАН України, 2018. С. 230—231.
  • 29.    Чижевський Д. Нариси з історії філософії на Україні. Прага: Український Громадський Видавничий Фонд, 1931. 176 с.
  • 30.    Костомаров М. Дві руські народности. Ляйбціґ: Українська накладня, б. р. 111 с.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »