« 2021. № 1 (157)

Народознавчі зошити. 2021. № 1 (157). С. 19—27

УДК 801.81:17.0221]:325.83.(477.82)”1940/1960″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.01.019

АКСІОЛОГІЧНІ ОРІЄНТИРИ У ФОЛЬКЛОРНИХ НАРАТИВАХ ПРО НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНУ БОРОТЬБУ 40—60-х рр. ХХ ст.  (за польовими матеріалами з Волинського Полісся) 

Марина ДЕМЕДЮК

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-4415-002X
  • кандидатка філологічних наук, наукова співробітниця
  • Інституту народознавства НАН України,
  • відділ фольклористики,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • e-mail: mdemedyuk@gmail.com

У статті розглядаються ключові аксіологічні орієнтири, які фіксують найважливіший аспект існування людини, її здатність до трансформації світу, перетворення самої себе, підпорядковане значимим ціннісним критеріям. З’ясовано, що цінності різняться залежно від історичної епохи, середовища, однак є основою людської діяльності, а також суспільних відносин, що зумовлює актуальність дослідження уснословесного масиву текстів із застосуванням ціннісного підходу. Метою запропонованої розвідки є дослідження специфіки та трансформації аксіологічних орієнтирів в період Другої світової війни, що актуалізується в дихотомічних поняттях добра і зла, моральної автономії, відповідальності та морального авторитету. Об’єктом дослідження обрано фольклорні наративи Волинського Полісся, а предметом — відображення у текстах ціннісних орієнтирів в умовах воєнного часу. Методологічну основу праці становлять принципи об’єктивності та історизму фольклору, а основними методами структурно-типологічний, метод концептуального аналізу.

Використані опрацювання проблеми ціннісних характеристик у художньому фольклорному тексті, представлені у публікаціях філософської та психологічної проблематики (Н. Годзь, О. Стасевської, С. Горбатюк та ін.). Підкреслено, що в останні роки у зв’язку із розширенням предметного поля уснословеснознавства проблема актуалізується й у фокусі фольклористичних розробок (праці Я. Гарасима, О. Івановської, Н. Ярмоленко, Л. Мушкетик, Л. Халюк).

Ключові слова: цінності, аксіологічні орієнтири, фольклорний текст, наративи, війна, амбівалентний характер.

  • 1. Кононенко В. Концепти українського дискурсу. Монографія. Київ-Івано-Франківськ: Плай, 2004. 248 с.
  • 2. Стасевська О.Е. Духовні цінності і соціокультурна ідентичність: проблема взаємообумовленості. Вісник національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого. Серія філософія, філософія права, політологія, соціологія. № 3. 2017. С. 113—122.
  • 3. Гарасим Я. Національна самобутність естетики українського пісенного фольклору. Львів: Українські технології, 2010. 376 с.
  • 4. Івановська О. Український фольклор: семантика і прагматика традиційних смислів: підруч. для студ. фольклорист. та філол. спец. вищ. навч. закл. Київ: Експрес-Поліграф, 2012. 335 с.
  • 5. Ярмоленко Н. Український усний героїчний епос: динаміка традиції: монографія. Київ, 2010. 552 с.
  • 6. Мушкетик Л. Вищі софійні цінності та діалектика добра і зла в уснословесному тексті. Міжнародна конференція «Фольклор — стратегічний ресурс нації». Фольклористичні читання, присвячені професору Лідії Дунаєвській. (Тези доповідей). Київ, 2019. С. 94—95.
  • 7. Халюк Л. Усні народні оповідання українців-переселенців Лемківщини, Холмщини, Підляшшя та Надсяння: жанрово-тематична специфіка, художні особливості. Київ, 2013. 216 с.
  • 8. Грица С. Ендогенна природа фольклору. Філософська та соціологічна думка. 1994. № 7—8. С. 62—73.
  • 9. Разумцева Г.І. Морально-етичні погляди українського народу за фольклорними джерелами: аксіологічний аспект. Автореф. дис… канд. філософ. наук. Київ, 2004.
  • 10.    Халюк Л. Усні наративи як фольклорне джерело з історії українського населення Польщі в 1947 році. Міжнародна конференція «Фольклор — стратегічний ресурс нації». Фольклористичні читання, присвячені професору Лідії Дунаєвській. (Тези доповідей). Київ, 2019. С. 122—124.
  • 11.    Савчин М. Духовна ідентичність як визначальна характеристика досконалої особистості. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія: Психологія і педагогіка. 2014. Вип. 27. С. 112—118. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nznuoapp_ 2014_ 27_29. (Дата звернення 19.12.2020).
  • 12.    Матюхіна О.А. Життя як найвища цінність буття — провідна ідея філософії Альберта Швейцера. Вісник Національного авіаційного університету. Сер.: Філософія. Культурологія. 2013. № 2. С. 47—51. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnau_f_2013_2_12. (Дата звернення 19.12.2020).
  • 13.    Лосский Н. Ценность и бытие. Бог и Царство Божие как основа ценностей. Париж, 1931. URL: http://psylib.org.ua/books/lossn01/index.htm (Дата звернення 19.12.2020).
  • 14.    Швейцер А. Культура и этика. URL: https://royallib.com/read/shveytser_albert/kultura_i_etika.html#0 (Дата звернення 19.12.2020).
  • 15.    Скрипник А.І. Виховний потенціал політичних цінностей. Інтелігенція і влада. Серія: Історія. 2006. Вип. 6. С. 207—212. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/iiv_2 006_6_29.
  • 16.    Свириденко І.М. Теоретичні аспекти феномена «вірність». Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції: зб. наук. пр. Житомир: АПН України; Ін-т проблем виховання, 2008. С. 390—397.
  • 17.    Ницше Ф. Так говорил Заратустра: Книга для всех и ни для кого. Москва: Мартин, 2005. 416 с.

читати публікацію»

Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »