« 2021. № 6 (162)

Народознавчі зошити. 2021. № 6 (162).  С. 1507—1535

УДК 398.1:81’374.2(477.41/.42)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.06.1507

МЕТЕОРОЛОГІЧНІ ВІРУВАННЯ ПОЛІЩУКІВ (МАТЕРІАЛИ ДО «СЛОВНИКА ТРАДИЦІЙНОЇ НЕМАТЕРІАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ ПРАВОБЕРЕЖНОГО ПОЛІССЯ»)

ВАСЯНОВИЧ Олександр

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-9360-6447
  • кандидат історичних наук,
  • заступник директора з наукової роботи,
  • Державний науковий центр захисту культурної
  • спадщини від техногенних катастроф,
  • просп. Перемоги, 56, 03057, м. Київ, Україна,
  • Контакти: e-mail: guru_v@ukr.net

Анотація. Метою публікації є формування словника метеорологічних вірувань мешканців Правобережного Полісся на основі польових матеріалів, зібраних протягом 2002—2017 років у північних районах Волинської, Рівненської, Житомирської, Київської областей та від переселенців із Чорнобильської зони відчуження за авторським запитальником. Для реалізації поставленої мети складено перелік термінів і термінологічних словосполучень, якими жителі Правобережного Полісся позначали обрядові дії від посухи, грози, граду, морозу та вихру; виконавців відповідних метеорологічних обрядових дій; магічні предмети, атрибути, локативи здійснення ритуальних дій тощо, коротко розкрито їх зміст та проілюстровано наративами із зазначенням географії побутування. 

Хронологічно поданий термінологічний матеріал, зважаючи на особливу стійкість у часі мовних форм культури, належить до набагато давнішої термінолексики Правобережного Полісся, ніж сама інформація про нього, що записувалася від представників старшого покоління на початку ХХІ ст. 

Висновки. Аналіз термінології метеорологічних вірувань дає можливість помітити локальні особливості побутування певних явищ на території дослідженого регіону.

Ключові слова: народна метеорологія, народні вірування, магічні дії, словник, термін, Правобережне Полісся.

Надійшла 2.10.2021

Список використаних джерел

  • 1. Труды этнографо-статистической экспедиции в Западно-Русский край, снаряженной Императорским русским географическим обществом. Юго-Западный отдел. Материалы и исследования, собранные д. чл. П.П. Чубинским. Санкт-Петербург, 1872. Т. І. ХХХ. 224 с.
  • 2. Труды этнографо-статистической экспедиции в Западно-Русский край, снаряженной Императорским русским географическим обществом. Юго-Западный отдел. Материалы и исследования, собранные д. чл. П.П. Чубинским. Санкт-Петербург, 1872. Т. ІІІ. VІІ—VІІІ. 482 с.
  • 3. Сумцов Н. Культурные переживания. Киевская старина. 1889. № 1. С. 64—89.
  • 4. Зеленин Д.К. Описание рукописей ученого архива Императорского Русского Географического Общества. Петроград, 1914. Вып. І. Х. 484 с.
  • 5. Зеленин Д.К. Описание рукописей ученого архива Императорского Русского Географического Общества. Петроград, 1915. Вып. ІІ. C. 485—988.
  • 6. Зеленин Д.К. Описание рукописей ученого архива Императорского Русского Географического Общества. Петроград, 1916. Вып. ІІІ. C. 989—1280.
  • 7. Абрамов И. Приметы, поверья и заговоры жителей Новоград-Волынского и Заславского уездов. Живая старина. 1913. Вып. ІІІ—ІV. С. 378—383.
  • 8. Беньковский И. Мак в народной демонологии на Волыни. Киевская старина. 1905. № 4. С. 34—36.
  • 9. Беньковский И. Народные поверья, суеверья и приметы, приуроченные к Благовещению. Киевская старина. 1903. № 5. С. 98—100.
  • 10. Беньковский И. Осина в верованиях и в понятии народа на Волыни. Киевская старина. 1898. № 7. С. 7—8.
  • 11. Беньковский И. Поверья, обряды, суеверья и приметы, приуроченные к «Риздвяным святам». Киевская старина. 1896. № 1. С. 1—9.
  • 12. Беньковский И. Рождественские святки на Волыни. Киевская старина. 1889. № 1. С. 237—242.
  • 13. Дмитрук Н. Голод на Україні року 1921. Етнографічний вісник. 1927. № 4. С. 79—87.
  • 14. Дмитрук Н. З нового побуту. Етнографічний вісник. 1926. № 2. С. 31—37.
  • 15. Полесье и этногенез славян. Предварительные материалы и тезисы конференции. Москва: Наука, 1983. 156 с.
  • 16. Толстая С.М. Лягушка, уж и другие животные в обрядах вызывания и остановки дождя. Славянский и балканский фольклор. Духовная культура Полесья на общеславянском фоне. Москва: Наука, 1986. С. 22—27.
  • 17. Толстая С.М. Пахание реки, дороги. Славянский и балканский фольклор. Духовная культура Полесья на общеславянском фоне. Москва: Наука, 1986. С. 18—22.
  • 18. Толстая С.М. Стретенская и четверговая свечи. Славянский и балканский фольклор. Духовная культура Полесья на общеславянском фоне. Москва: Наука, 1986. С. 27—30.
  • 19. Толстой Н.И. Еще раз о теме «тучи — говяда, дождь — молоко». Славянский и балканский фольклор: Верования. Текст. Ритуал. Москва: Наука, 1994. С. 3—16.
  • 20. Толстой Н.И. Вызывание дождя в Полесье. Очерки славянского язычества. Москва: Индрик, 2003. С. 89—125.
  • 21. Толстые Н.И. и С.М. Заметки по славянскому язычеству. 2. Вызывание дождя в Полесье. Славянский и балканский фольклор. Генезис, архаика, традиции. Москва: Наука, 1978. С. 95—130.
  • 22. Толстые Н.И. и С.М. Заметки по славянскому язычеству. 3. Первый гром в Полесье. 4. Защита от града в Полесье. Обряды и обрядовый фольклор. Москва: Наука, 1982. С. 49—83.
  • 23. Толстые Н.И. и С.М. Заметки по славянскому язычеству. 1. Вызывание дождя у колодца. Русский фольклор. Ленинград: Наука, 1981. Т. 21. С. 87—98.
  • 24. Толстая С.М. Полесский народный календарь. Москва: Индрик, 2005. 600 с.
  • 25. Виноградова Л.Н., Толстая С.М. Ритуальное приглашения мифологических персонажей на Рождественский ужин: структура текста. Славянское и балканское языкознание: Структура малых фольклорных текстов. Москва: Наука, 1993. С. 60—82.
  • 26. Васянович О. Магічні засоби попередження несприятливих явищ погоди на Коростенщині. Наукові записки. Івано-Франківськ, 2003. Вип. 7—8. С. 110—114.
  • 27. Васянович О. «Нечисті» покійники в метеорологічних уявленнях жителів Центральноукраїнського Полісся. Народознавчі зошити. 2006. № 3—4. С. 398—402.
  • 28. Васянович О. Вогонь як засіб боротьби зі зливою та градом на Поліссі. Поліссєзнавство: наукові фольклорно-етнографічні та мистецтвознавчі студії. Рівне, 2006. С. 211—216.
  • 29. Васянович О. Метеорологічні знання та вірування українців-поліщуків, пов’язані з днем Благовіщення. Західне Полісся: історія та культура. Рівне, 2006. Вип. 2. С. 211—216.
  • 30. Васянович О. Використання обиденного полотна з метою викликання дощу в Центральноукраїнському Поліссі. Рушник: символ, образ, знак: матеріали третьої науково-практичної конференції: доповіді і повідомлення. Глухів, 2004. С. 36—40.
  • 31. Васянович О.О. Способи боротьби зі зливою та градом в традиційній обрядовості українців Житомирського Полісся. Науковий збірник «Велика Волинь»: праці Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині. Житомир, 2007. Вип. 26. С. 200—206.
  • 32. Васянович О. Вода у метеорологічних віруваннях поліщуків Березнівщини. Літопис Березнівщини: наукові записки Березнівського краєзнавчого музею. Рівне: О. Зень, 2015. Вип. ІІ. С. 139—143.
  • 33. Васянович О.О. Метеорологічні знання та вірування українців на території, постраждалій від Чорнобильської катастрофи. Чарнобылем не зарасце: традыцыі матэрыяльнай і духоўнай культуры Усходняга Палесся: зборнік навуковых артыкулаў. Гомель: ГДУ імя Ф. Скарыны, 2016. Ч. 1. С. 83—91.
  • 34. Васянович О.О. Сучасний стан збереження архаїчних метеовірувань на території Київського Полісся. Археологія і давня історія України. Київ, 2016. Вип. 3. С. 213—219.
  • 35. Васянович О.О. Метеорологічні уявлення українців Полісся про «єврейські кучки». Науковий збірник Закарпатського музею народної архітектури та побуту. Ужгород, 2016. Вип. 3. С. 498—504.
  • 36. Васянович О. Метеорологічні знання та вірування жителів Полісся: українсько-білоруські паралелі. Дриновський збірник. 2017. Т. 10. C. 362—372.
  • 37. Чибирак С. Гроза у народних знаннях і віруваннях поліщуків. Минуле і сучасне Волині та Полісся. Сереховичі в історії України, Волині та Полісся: науковий збірник. Луцьк, 2006. Вип. 21. С. 56—58.
  • 38. Чибирак С. Магічні дії, спрямовані на захист від грози і викликання дощу, в традиційній культурі Полісся. Минуле і сучасне Волині та Полісся. Камінь-Каширський в історії Волині та України: науковий збірник. Луцьк, 2006. Вип. 20. С. 207—210.
  • 39. Чибирак С. Народні знання і світоглядні уявлення поліщуків як відображення колективного досвіду (за матеріалами Коростенського, Лугинського і Овруцького районів Житомирської області). Минуле і сучасне Волині та Полісся: Роде наш красний: матеріали ІІІ Волинської обласної науково-етнографічної конференції. Луцьк, 2007. С. 84—86.
  • 40. Чибирак С. Збереження народних знань та світоглядних уявлень мешканцями Житомирського Полісся. Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Серія: Історичні науки. 2013. № 21 (269). С. 177—182.
  • 41. Ковальчук Н.А. Традиційні свята та обряди Рівненського Полісся: структура, термінологія, географія поширення (середина ХХ ст.). Київ: Арт Економі, 2019. 328 с.
  • 42. Конопка В. Ареальна характеристика традиції колядування під час жнив в Україні. Народознавчі зошити. 2013. № 3. С. 447—455.
  • 43. Конопка В. Волинський «Народний календар» (за матеріалами із сс. Вільгір та Колесники Гощанського району Рівненської області). Народознавчі зошити. 2014. № 2. С. 392—402.
  • 44. Пархоменко Т.П. Календарні звичаї та обряди Рівненщини: Матеріали польових досліджень. Рівне, 2008. 200 с.
  • 45. Пахолок І. Метеорологічна тема в системі Зелених свят поліщуків. Народознавчі зошити. 2009. № 5—6. С. 709—713.
  • 46. Васянович О. Народна метеорологічна термінологія поліщуків (матеріали до «Словника традиційної нематеріальної культури Правобережного Полісся»). Народознавчі зошити. 2020. № 4 (154). С. 923—944.

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »