« 2021. № 6 (162)

Народознавчі зошити. 2021. № 6 (162).  С. 1483—1506

УДК [39:692.2](477.4/.5)”18/19″:930.2

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.06.1483

ТЕХНІКА ТА ТЕХНОЛОГІЯ СПОРУДЖЕННЯ СТІН ЖИТЛА НА ЗОЛОТОНІЩИНІ (у контексті житлобудівельної культури лівобережжя Середньої Наддніпрянщини)

РАДОВИЧ Роман

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0002-1900-8948
  • доктор історичних наук,
  • старший науковий співробітник,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ історичної етнології,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: radovychroman@gmail.com

Анотація. Традиційне житло Середньої Наддніпрянщини неодноразово було предметом дослідження учених. Однак низка питань, зокрема стосовно техніки та технології будівництва, залишались поза їхньою увагою. Власне це й визначає актуальність нашої розвідки. У роботі автор ставить перед собою мету з’ясувати особливості техніки та технології традиційного житлового будівництва на теренах Золотоніського та лівобережної частини Канівського районів Черкаської області в контексті житлобудівельної культури лівобережжя Середньої Наддніпрянщини. Об’єктом дослідження є народне житло, а предметом — техніка та технологія спорудження стін. Методологічною основою дослідження є принцип історизму у поєднанні з елементами структурно-функціонального аналізу та використання основних методів етнологічної науки: ретроспективного, типологічного, комплексного, історичної реконструкції тощо. Територія дослідження охоплює Золотоніський та лівобережну частину Канівського районів Черкаської області. Хронологічні межі дослідження: кінець ХІХ — перша половина ХХ ст. Джерельною базою роботи стали польові матеріали автора, зібрані на теренах Золотоніського (2010 р.) та Канівського (2009 р.) районів Черкаської області. Водночас для досягнення мети дослідження залучений значний масив наукової літератури та джерел, зокрема й польових досліджень сучасних українських етнологів, які стосуються народного будівництва лівобережжя Середньої Наддніпрянщини. 

Ключові слова: Середня Наддніпрянщина, Золотоніщина, житло, техніка будівництва, зруб, каркас.

Надійшла 14.07.2021

Список використаних джерел

  • 1. Русов М.А. Поселенія и постройки крестьянъ Полтавской губерніи. Сборник Харьковского историко-филологического общества. Харьковъ: Печатное дъло, 1902. Т. ХІІІ. С. 72—120.(Труды Харьковскаго предварительнаго комитета по устройству ХІІ археологическаго съезда. Т. ІІ. Ч. І—ІІ).
  • 2. Коваленко Г. Про український стиль і українську хату. Українська хата. Київ, 1912. С. 166—201, 272—282.
  • 3. Свирида Р. Пам’ятки народного будівництва лісо степової Київщини і Національному музеї народної архітектури та побуту. Проблеми збереження, відтво рення та популяризації історико-культурної спадщини в контексті діяльності музеїв просто неба. Вип. 1. Матеріали першої Міжнародної науково-практичної конференції, 17—19 жовтня 2013 р. м. Львів. Упоряд. М.І. Банах, Н.В. Будинкевич, Н.В. Гаврилів. Львів: Апріорі, 2013. С. 252—262.
  • 4. Милорадович В.П. Житье-бытье лубенского крестьянина. Українці: народні вірування, повір’я, демонологія. Київ: Либідь, 1991. С. 170—341.
  • 5. Падалка Л.В. Что сказало населеніе Полтавской губерніи о своемъ старомъ бытѣ. Полтава, 1905. Труды Полтавской ученой архивной комиссии. Полтава, 1906. Вып. 2. С. 22—29. 
  • 6. Марковичъ Я. Записки о Малороссіи ея жителяхъ и произведеніяхъ. СПб.: при Губернскомъ правленіи, 1798. Ч. 1. 103 с.
  • 7. Шафонский А. Черниговскаго намѣстничества топографическое описаніє съ краткимъ географическимъ и историческимъ описанием Малыя Россіи изъ частей коей оное намѣстничество составлено. Кіевъ: Въ Унивеситетской Типографіи, 1851. 697 с.
  • 8. [Б. а.] Бытъ Малорусскаго крестьянина (преимущественно въ Полтавской губерніи. Этнографическій сборникъ издаваемый Императорскимъ Русскимъ Географическимъ Обществомъ. СПб.: В типографіи Эдуарда Праца, 1858. Вып. ІІІ. С. 19—46.
  • 9. Иваница А. Домашній бытъ Малоросса, Полтавской Губерніи Хорольскаго уѣзда. Этнографическій сбор никъ издаваемый Императорскимъ Русскимъ Геогра фическимъ Обществомъ. СПб.: В типографіи Эдуарда Праца, 1853. Вып. І. С. 337—371.
  • 10. Зеленинъ Д.К. Описаніе рукописей ученаго архива Императорскаго русскаго географическаго общества. Петроградъ: Типографія А.В. Орлова, 1916. Вып. ІІІ. С. 989—1279.
  • 11. Русов А.А. Опісание Черниговской губерніи. Чернигов: Типографія Губернского Земства, 1899. Т. 2. 377 с.
  • 12. Етнографічний образ сучасної України. Корпус експедиційних фольклорно-етнографічних матеріалів. Т. 9. Народна житлобудівна культура. Екологія та органі зація середовища проживання. Голов. ред. Г. Скрипник; НАН України; ІМФЕ ім. М.Т. Рильського. Київ, 2020. 944 с.: іл.
  • 13. Свирида Р. Традиції народного будівництва. Шевченківський край. Київ, 2009. С. 350—363. 
  • 14. Бломквист Е.Э. Крестьянские постройки русских, украинцев и белоруссов: (поселения, жилища и хо зяйственные строения). Восточнославянский этно гра фический сборник: Очерки народной материальной культуры русских, украинцев и белорусов в ХІХ — начале ХХ в. Москва: Изд-во АН СССР, 1956. С. 3—458.
  • 15. Чубинский П.П. Малороссы Юго-Западного края: жилище, утварь, хозяйственные постройки и орудия. Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский край, снаряженной Русским Географическим обществом Юго-Западного отдела. СПб., 1877. Т. 7. Вып. 2. С. 339—606.
  • 16. Косміна Т.В. Традиції та інновації в архітектурі народного Києва та Київщини. Етнографія Києва і Київщини: традиції й сучасність. Київ: Наукова думка, 1986. С. 157—200.
  • 17. Космина Т. Поселення, садиба, житло. Українці: іс то рико-етнографічнамонографія у двох книгах. Опіш не: Українське Народознавство, 1999. Кн. 2. С. 13—57.
  • 18. Чижикова Л.Н. Русско-украинское пограничне: история и судьбы традиционно-бытовой культуры. Москва: Наука, 1988. 256 с.
  • 19. Радович Р. Поліське житло: культурно-генетичні витоки та еволюційні процест. Львів, 2017. 852 с.
  • 20. Гурков В.С., Гошко Р.Ю. Поселения. Полесье. Ма териальная культура. Київ: Наукова думка, 1988. С. 279—333.
  • 21. Moszyński K. Kultura ludowa słowian. Kraków, 1929. Cz. 1: Kultura materjalna. 710 s.
  • 22. Вовк Хв. Етнографічні особливості українського наро ду. Вовк Хв. Студії з української етнографії та антропології. Київ: Мистецтво, 1995. С. 39—218.
  • 23. Кримський А. Звенигородщина. Шевченкова батьківщина з погляду етнографічного та діялектологічного. Київ, 1930. Ч. 1. Вип. 1. 434 с.
  • 24. Радович Р. Традиційне житло українців південного Поділля другої половини ХІХ — початку ХХ століття: конструктивно-технологічний аспект (за матеріалами Хмельницької області). Вісник Львівського університету. Серія історична. Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2010. Вип. 45. С. 437—462. 
  • 25. Радович Р. Сільське житло кінця ХІХ — початку ХХ ст. на півдні Поділля (за матеріалами Борщівського р-ну). Літопис Борщівщини: історико-крає знавчий збірник. Борщів: Джерело, 1996. Вип. VІІІ. С. 58—66.
  • 26. Радович Р. Традиційне сільське житло на Опіллі другої половини XIX — початку XX століть. Записки НТШ. Львів: НТШ, 1995. Т. ССХХХ. С. 79—106.
  • 27. Радович Р. Традиційне житло Буковинського Поділля другої половини ХІХ — початку ХХ ст. Народознавчі зошити. 2020. № 2. С. 277—292.
  • 28. Gloger Z. Budownictwo drzewne i wyroby z drzewa w dawnej Polsce. Warszawa: Druk. W. Łazarskiego, 1907. T. 1. 192 s.
  • 29. Топографическое описаніе Харьковского Намѣстни чества а историческим предуведомлением а бувших в сей стране с древних времен переменах. Москва, 1788.
  • 30. Таранушенко С.А. Хата по Єлисаветинському пр. під ч. 35 в Харкові. С.А. Таранушенко Наукова спадщина. Харківський період. Дослідження 1918—1932 рр. Харків: Видавець Савчук О.О., 2012. С. 21—48. 
  • 31. Матеріалы для изслѣдованія Подольской губерніи въ статистическомъ и хозяйсвенномъ отношеніяхъ. Каме нецъ-Подольскъ: Типографія Губернскаго Управленія, 1873. 226 с.
  • 32. Фундуклей И. Статистическое описаніе Киевской губерніи. СПб.: Въ типографіи министерства внутрен нихъ дѣлъ, 1852. Ч. І. 549 с.
  • 33. Могильченко М. Будівля на Чернигівщині, Глухівського повіту у с. Полошках. МУРЕ. Львів: з друкарні НТШ, 1899. Т. 1. С. 79—95.
  • 34. Русанова И.П. Славянские древности VІ—ІХ вв. между Днепром и Западным Бугом. Археология СССР: САИ. Москва: Наука, 1973. Вып. Е1—252. 99 с.
  • 35. Петрашенко В.О. Архітектура поселень у слов’янський та давньоруський час. VІІІ—ХІІІ ст. Відейко М.Ю., Терпиловський Р.В., Петрашенко В.О. Давні поселення України. Київ: [б. в.], 2005. С. 115—160.
  • 36. Свєшніков І.К. Культура шнуркової кераміки західної частини УРСР. Стжижовська культура. Археологія Української РСР: в 3-х т. Київ: Наукова думка, 1971. Т. 1. С. 292—308. 
  • 37. Бабенко В.А. Этнографический очерк народного быта Екатеринославского края. Харьков: Харьковский част ный музей городской усадьбы, 2013. 152 с.

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »