« 2022. № 1 (163)

Народознавчі зошити. 2022. № 1 (163). С. 87—96

УДК 002:641.5(477.83/.86)]:37-051Заклинська]:821.161.2-6Гануляк]

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.01.087

ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ КНИГИ ОСИПИ ЗАКЛИНСЬКОЇ «НОВА КУХНЯ ВІТАМІНОВА»: КНИГОЗНАВЧА СИЛЬВЕТКА

МОВНА Маріанна

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-2473-6998
  • кандидатка історичних наук,
  • наукова співробітниця,
  • Львівська національна наукова бібліотека
  • України ім. В. Стефаника НАН України,
  • відділ наукової бібліографії,
  • вул. Стефаника 2, 79000, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: mari3anna@ukr.net

Анотація. У статті вперше досліджується історія створення модерної кулінарної книги початку XX ст. — «Нова кухня вітамінова» (1928) О. Заклинської, у якій акумульовано досвід харчових практик і тогочасної гастрономічної культури. Розкрито також постать авторки видання, у якому популяризувався український кулінарний дискурс з його національними традиціями у їх поєднанні з кращими зразками європейської кухні.

Об’єктом дослідження є історія створення кулінарної книги О. Заклинської, а предметом — сама книга.

Основним джерелом до розкриття дослідницької тематики став епістолярій подружжя Заклинських зі збереженого донині родинного архіву, що проливає світло на процес творення книги, його видавничі нюанси.

Методика дослідження ґрунтується на застосуванні принципів науковості, об’єктивності та історизму, а у процесі студіювання матеріалу було використано проблемно-хронологічний і типологічний методи, метод історичної реконструкції та біографістики.

Ключові слова: Осипа Заклинська, «Нова кухня вітамінова», Григорій Гануляк, кулінарний дискурс, український, модерний, епістолярій, Галичина, початок XX ст.

Надійшла 3.12.2021

Список використаних джерел

  • 1. Заклинська О. Нова кухня вітамінова. Львів: Русалка, 1928. 192 с.
  • 2. [Заклинська Осипа]. Кілька слів про ведення кухні. Нова Хата. Львів, 1926. Чис. 9. Верес. С. 18—19.
  • 3. [Заклинська Осипа]. Наше чергове завдання. Нова Хата. Львів, 1928. Чис. 6. Черв. С. 6.
  • 4. Арсенич П. Родина Заклинських. Івано-Франківськ, 1995. С. 28—29.
  • 5. Лист Д. Макогона до О. Заклинської від 9 грудня 1913 р., с. Лукавиця, повіт Чернівці. Відділ рукописів ЛННБ України ім. В. Стефаника. Ф. 48 (Архів родини Заклинських). Оп. 1. Спр. 141-ж. Арк. 8.
  • 6. Маковський В. (Ґмінд). Табор українських збігців і виселенців у часі Світової війни 1914—1918. Спогади зперед 20-ти літ. Діло. Львів, 1935. Чис. 211. 10 серп. С. 4.
  • 7. Кусий Л. Михайло Таранько — редактор і видавець літератури для дітей та молоді. Львів, 2020. С. 80.
  • 8. Загальні збори Т-ва ВПУВ. Діло. Львів, 1938. Чис. 141. 30 черв. С. 7.
  • 9. Особова справа Заклинської О.С. Архів ЛННБ України ім. В. Стефаника. Оп. 3-ос. Арк. 114—119, 124.
  • 10. Лист Миколи Матвійчука до Богдана Заклинського від 22 лютого 1928 р., м. Львів. Відділ рукописів ЛННБ України ім. В. Стефаника. Ф. 48 (Архів родини Заклинських). Оп. 1. Спр. 40-ж. Арк. 27.
  • 11. Лист Григорія Гануляка до Богдана Заклинського від 27 лютого 1928 р., м. Львів. Відділ рукописів ЛННБ України ім. В. Стефаника. Ф. 48 (Архів родини Заклинських), Оп. 1. Спр. 25-г. Папка 6. Арк. 6.
  • 12. Листи Григорія Гануляка до Богдана і Осипи Заклинських, 1928 р., м. Львів. Відділ рукописів ЛННБ України ім. В. Стефаника. Ф. 48 (Архів родини Заклинських). Оп. 1. Пр. 25-г. Папка 6. Арк. 6, 8,9,10—12, 15.
  • 13. Уживаймо якнайбільше овочів та садовини! Коломия: Накладом вид-ва «Жіноча Доля», 1929. 32 с. (Бібліотека для Господинь «Добра Хазяйка»; вип. 2).
  • 14. Уживаймо якнайбільше ярин!: (яринні страви). Коломия: Накладом вид-ва «Жіноча Доля», 1928. 32 с. (Бібліотека для Господинь «Добра Хазяйка»; вип. 1).
  • 15. Лист Григорія Гануляка до Осипи Заклинської від 13 березня 1928 р. Відділ рукописів ЛННБ України ім. В. Стефаника. Ф. 48 (Архів родини Заклинських). Оп. 1. Спр. 25-г. Папка 6. Арк. 8.
  • 16. Лист Олександра Рибачевського до Осипи Заклинської від 30 березня 1928 р. Відділ рукописів ЛННБ України ім. В. Стефаника. Ф. 48 (Архів родини Заклинських). Оп. 1. Спр. 141. Арк. 2.
  • 17. «Нова кухня вітамінова». Діло. Львів, 1928. Чис. 74. 1 квіт. С. 5. Новинки.
  • 18. [Реклама]. Дяківські відомости. Львів, 1928. Чис. 10. 1 жовт. С. 4.
  • 19. [Реклама]. Нова Хата. Львів, 1928. Чис. 4. Квіт. С. 2.
  • 20. [Гануляк Григорій]. [Рецензія]. Ілюстрований господарський калєндар на 1929 рік. Львів: Русалка, 1928. С. 68.
  • 21. Олесницька С. Нові книжки й видання. Діло. Львів, 1928. Чис. 119. 31 трав. С. 4.
  • 22. Б. Стефанія. Нова куховарська книжка. Новий час. Львів, 1928. Чис. 53. 30 квіт. С. 6.
  • 23. Б. Стефанія. [Рецензія]. Ілюстрований господарсь­кий калєндар на 1929 рік. Львів: Русалка, 1928. С. 65—68.
  • 24. Нашим господиням під розвагу. Ілюстрований господарський калєндар на 1929 рік. Львів: Русалка, 1928. С. 65.
  • 25. [Реклама]. Український термінар і калєндар на 1929 рік. Станиславів, 1928. С. 11.
  • 26. Мовна М. Українська кулінарна книга Галичини міжвоєнного двадцятиріччя: видання і постаті. Записки Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника: зб. наук. праць (у друці).

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »