« 2022. № 1 (163)

Народознавчі зошити. 2022. № 1 (163). С. 3—15

УДК 316.723[394.25+392](477.8-21)”XX”

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.01.003

МАРКУВАННЯ ВЕРНАКУЛЯРНИХ ПРОСТОРІВ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ МІСТ У КОНТЕКСТІ КУЛЬТУРНИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ ПОЧАТКУ ХХІ ст.

БАБІЙ Надія

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0002-9572-791X
  • кандидатка мистецтвознавства, доцентка,
  • Прикарпатський національний університет
  • імені Василя Стефаника,
  • вул. Шевченка, 57, Івано-Франківськ, 76000, Україна,
  • Контакти: e-mail: nbabij26@gmail.com

Анотація. Мета дослідження — виявлення нових практик перекодування міських просторів.

Предмет дослідження — питання розуміння «вернакулярної культури» та «вернакулярного простору» у міському середовищі. Виокремлені різноманітні, неспоріднені естетичні програми в середовищах міст Західної України, що маркують нові практики буденного життя, залучаючи магістральні шляхи. Виділені умовно три групи реалізаторів «вермикулярного» маркування: носії «карнавальної» культури, що імітують хіпстерський спосіб життя, «традиціоналісти» — національно та релігійно свідомі консервативні общини, що орієнтуються на усталену політичну естетику, «комунікатори», діяльність яких реалізується появою меседжевих об’єктів-палімпсестів. Естетика 1990-х використовується як відправна точка для культурних перетворень у вернакулярних просторах сьогодення.

Ключові слова: вернакулярна культура, вернакулярний простір, «карнавальна культура», «традиціоналісти», «комунікатори», магістральні практики, громадський простір.

Надійшла 11.01.2022

Список використаних джерел

  • 1. Дебор Ги-Эрнест. Психогеография. Москва: Ад Маргинем Пресс, 2017. 112 с.
  • 2. Lerner Max. America as a civilization; life and thought in the United States today. New York: Simon and Schuster, 1957.
  • 3. Lantis M. Vernacular Culture. American Anthropologist. 1960. № 62. Рр. 202—216.
  • 4. Вуд Ф. Круговорот городского творчества. URL: https://www.culture29.ru/upload/medialibrary/575/ 5752b40de121145269f1c4249770f0f5.pdf (дата звернення 15.09.2021).
  • 5. Vernacular. URL: https://dictionary.cambridge.org.vernacular (дата звернення 15.09.2021).
  • 6. Vernacular. URL: https://www.dictionary.com/browse/vernacular (дата звернення 15.09.2021).
  • 7. Базазьяни С. Среда и монументальное искусство в координатах 80-х годов. Декоративное искусство СССР. 1986. № 4. С. 2—5.
  • 8. Шумилович Б. 1993 у Львові: трансгресії та естетичні ритуали переходу. 2018. URL: https://zbruc.eu/node/80025 (дата звернення 15.09.2021).
  • 9. Лютий Т. Масова і популярна культура: проблема демаркації. Наукові записки НаУКМА. Філософія та релігієзнавство. 2019. Том 3. С. 85—99.
  • 10. Калуцков В. О типах районов в культурной географии. Культурная и гуманитарная география, 2013. Т. 2. № 1. С. 3—9.
  • 11. Бабій Н. Самоцінність монументального мистецтва в системі сучасного розвитку міської культури Західної України. 2020. URL: http://lib.pnu.edu.ua:8080/bitstream/ 123456789/8787/1/THE%20SELF-VALUE%20OF% 20MONUMENTAL%20ARTS%20IN% 20THE%20SYSTEM%20OF%20MODERN%20% 20URBAN%20CULTURAL% 20DEVELOPMENT%20OF%20WESTERN%20UKRAINE.pdf (дата звернення 15.09.2021).
  • 12. Лефевр А. Производство пространства. Москва: Streike Press, 2015. 432 с.
  • 13. Пясковский Ю. Город говорит с человеком. Декоративное искусство СССР. 1986. № 1 (338). С. 21—26.
  • 14. Народное искусство в cреде современного города. Изложение докладов. Декоративное искусство СССР. 1983. № 5 (306). С. 2—15.
  • 15. Рубцов А. Самоценность не альтернатива синтезу. Декоративное искусство СССР. 1981. № 7. С. 42—44.
  • 16. Byrne D. Vernacular culture and nationalism. 2016. URL: https://davidbyrne.com/journal/vernacular-culture-and-nationalism (дата звернення 17.09.2021).
  • 17. Єшкілєв В. Гра в традицію. 2021. URL: https://matrix-info.com/gra-v-tradytsiyu/?fbclid= IwAR01vzyUe0_k9OMRbWcPiy-TTNTAyyPgIYMeekcsyxWR_vvaEpJJq2eBD7c (дата звернення 19.09.2021).
  • 18. Тризуб, якого видно з космосу, зробив ветеран УПА. 2011. URL: https://www.youtube.com/watch?v=p9d C_ImRXbM&ab_channel=5канал (дата звернення 15.09.2021).
  • 19. Українець посіяв 700 кілометрів чорнобривців i сoняшникiв yздoвж дoрiг. 2021. URL: https://lviv1256.com/news/ukrajnets-prykrasyv-kvitamy-chotyry-desyatky-kilometriv-trasy-lutsk-lviv/ (дата звернення 15.09.2021).
  • 20. В’їзд до Любомля — в патріотичних кольорах. 2014. URL: https://www.volynnews.com/news/society/vyizd-do-liubomlia-v-patriotychnykh-kolorakh/ (дата звернення 15.09.2021).
  • 21. Иванова А. Карнавальный дизайн, культура «сделай сам» и «новая норма» в городской среде. Владивосток; Хабаровск. Вестник ТОГУ. 2017. № 3 (46). С. 109—118.
  • 22. Козлова І. Структура соціального простору міста в контексті туристоорієнтованості країни: місце і значення публічного простору. (Не)Задоволення публічними просторами. Урбаністичні Студії ІІІ. Київ: Всесвіт, 2016. С. 296—304.
  • 23. Slavik’s fashion. URL: https://www.facebook.com/SlaviksFashion (дата звернення 19.09.2021).
  • 24. Андрухович А. Слова слова слова. Збруч. 2017.URL: https://zbruc.eu/node/63290 (дата звернення 22.01.2021).
  • 25. Babii N. Popular culture as a source of ideas in the urban spaces of Western Ukraine during the pandemic. Culture and Arts in the Modern World. Issue 22. 2021. Pp. 129—144.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »