« 2022. № 1 (163)

Народознавчі зошити. 2022. № 1 (163). С. 3—15

УДК 316.723[394.25+392](477.8-21)”XX”

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.01.003

МАРКУВАННЯ ВЕРНАКУЛЯРНИХ ПРОСТОРІВ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ МІСТ У КОНТЕКСТІ КУЛЬТУРНИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ ПОЧАТКУ ХХІ ст.

БАБІЙ Надія

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0002-9572-791X
  • кандидатка мистецтвознавства, доцентка,
  • Прикарпатський національний університет
  • імені Василя Стефаника,
  • вул. Шевченка, 57, Івано-Франківськ, 76000, Україна,
  • Контакти: e-mail: nbabij26@gmail.com

Анотація. Мета дослідження — виявлення нових практик перекодування міських просторів.

Предмет дослідження — питання розуміння «вернакулярної культури» та «вернакулярного простору» у міському середовищі. Виокремлені різноманітні, неспоріднені естетичні програми в середовищах міст Західної України, що маркують нові практики буденного життя, залучаючи магістральні шляхи. Виділені умовно три групи реалізаторів «вермикулярного» маркування: носії «карнавальної» культури, що імітують хіпстерський спосіб життя, «традиціоналісти» — національно та релігійно свідомі консервативні общини, що орієнтуються на усталену політичну естетику, «комунікатори», діяльність яких реалізується появою меседжевих об’єктів-палімпсестів. Естетика 1990-х використовується як відправна точка для культурних перетворень у вернакулярних просторах сьогодення.

Ключові слова: вернакулярна культура, вернакулярний простір, «карнавальна культура», «традиціоналісти», «комунікатори», магістральні практики, громадський простір.

Надійшла 11.01.2022

Список використаних джерел

  • 1. Дебор Ги-Эрнест. Психогеография. Москва: Ад Маргинем Пресс, 2017. 112 с.
  • 2. Lerner Max. America as a civilization; life and thought in the United States today. New York: Simon and Schuster, 1957.
  • 3. Lantis M. Vernacular Culture. American Anthropologist. 1960. № 62. Рр. 202—216.
  • 4. Вуд Ф. Круговорот городского творчества. URL: https://www.culture29.ru/upload/medialibrary/575/ 5752b40de121145269f1c4249770f0f5.pdf (дата звернення 15.09.2021).
  • 5. Vernacular. URL: https://dictionary.cambridge.org.vernacular (дата звернення 15.09.2021).
  • 6. Vernacular. URL: https://www.dictionary.com/browse/vernacular (дата звернення 15.09.2021).
  • 7. Базазьяни С. Среда и монументальное искусство в координатах 80-х годов. Декоративное искусство СССР. 1986. № 4. С. 2—5.
  • 8. Шумилович Б. 1993 у Львові: трансгресії та естетичні ритуали переходу. 2018. URL: https://zbruc.eu/node/80025 (дата звернення 15.09.2021).
  • 9. Лютий Т. Масова і популярна культура: проблема демаркації. Наукові записки НаУКМА. Філософія та релігієзнавство. 2019. Том 3. С. 85—99.
  • 10. Калуцков В. О типах районов в культурной географии. Культурная и гуманитарная география, 2013. Т. 2. № 1. С. 3—9.
  • 11. Бабій Н. Самоцінність монументального мистецтва в системі сучасного розвитку міської культури Західної України. 2020. URL: http://lib.pnu.edu.ua:8080/bitstream/ 123456789/8787/1/THE%20SELF-VALUE%20OF% 20MONUMENTAL%20ARTS%20IN% 20THE%20SYSTEM%20OF%20MODERN%20% 20URBAN%20CULTURAL% 20DEVELOPMENT%20OF%20WESTERN%20UKRAINE.pdf (дата звернення 15.09.2021).
  • 12. Лефевр А. Производство пространства. Москва: Streike Press, 2015. 432 с.
  • 13. Пясковский Ю. Город говорит с человеком. Декоративное искусство СССР. 1986. № 1 (338). С. 21—26.
  • 14. Народное искусство в cреде современного города. Изложение докладов. Декоративное искусство СССР. 1983. № 5 (306). С. 2—15.
  • 15. Рубцов А. Самоценность не альтернатива синтезу. Декоративное искусство СССР. 1981. № 7. С. 42—44.
  • 16. Byrne D. Vernacular culture and nationalism. 2016. URL: https://davidbyrne.com/journal/vernacular-culture-and-nationalism (дата звернення 17.09.2021).
  • 17. Єшкілєв В. Гра в традицію. 2021. URL: https://matrix-info.com/gra-v-tradytsiyu/?fbclid= IwAR01vzyUe0_k9OMRbWcPiy-TTNTAyyPgIYMeekcsyxWR_vvaEpJJq2eBD7c (дата звернення 19.09.2021).
  • 18. Тризуб, якого видно з космосу, зробив ветеран УПА. 2011. URL: https://www.youtube.com/watch?v=p9d C_ImRXbM&ab_channel=5канал (дата звернення 15.09.2021).
  • 19. Українець посіяв 700 кілометрів чорнобривців i сoняшникiв yздoвж дoрiг. 2021. URL: https://lviv1256.com/news/ukrajnets-prykrasyv-kvitamy-chotyry-desyatky-kilometriv-trasy-lutsk-lviv/ (дата звернення 15.09.2021).
  • 20. В’їзд до Любомля — в патріотичних кольорах. 2014. URL: https://www.volynnews.com/news/society/vyizd-do-liubomlia-v-patriotychnykh-kolorakh/ (дата звернення 15.09.2021).
  • 21. Иванова А. Карнавальный дизайн, культура «сделай сам» и «новая норма» в городской среде. Владивосток; Хабаровск. Вестник ТОГУ. 2017. № 3 (46). С. 109—118.
  • 22. Козлова І. Структура соціального простору міста в контексті туристоорієнтованості країни: місце і значення публічного простору. (Не)Задоволення публічними просторами. Урбаністичні Студії ІІІ. Київ: Всесвіт, 2016. С. 296—304.
  • 23. Slavik’s fashion. URL: https://www.facebook.com/SlaviksFashion (дата звернення 19.09.2021).
  • 24. Андрухович А. Слова слова слова. Збруч. 2017.URL: https://zbruc.eu/node/63290 (дата звернення 22.01.2021).
  • 25. Babii N. Popular culture as a source of ideas in the urban spaces of Western Ukraine during the pandemic. Culture and Arts in the Modern World. Issue 22. 2021. Pp. 129—144.

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »