« 2023. № 1 (168)

Народознавчі зошити. 2023. № 1 (169).  С. 257—262

УДК 801.8:[929(477):39-051]

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.01.257

ПАСПОРТИЗАЦІЯ ФОЛЬКЛОРНИХ ЗРАЗКІВ ЯК ДОДАТКОВЕ ДЖЕРЕЛО ДО РЕКОНСТРУКЦІЇ БІОГРАФІЙ ФОЛЬКЛОРИСТА І РЕСПОНДЕНТА

ШАЛАК Оксана

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-8275-6703
  • кандидатка філологічних наук,
  • старша наукова співробітниця,
  • Інститут біографічних досліджень
  • Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського,
  • відділ теорії та методики біобібліографії,
  • вул. Володимирська, 62, кімн. 125, 01033, м. Київ, Україна,
  • Контакти: e-mail: shalak@ukr.net

Анотація. Актуальність статті зумовлена потребою напрацювання механізмів та моделей повнішого розкриття біографій фольклористів і талановитих респондентів, що дасть змогу глибше осмислити історію української фольклористики. Біографія науковця залежить не тільки від його освіти, знань, наукових поглядів, належності до наукової школи. Вона визначається також умовами, в яких особистість формується, залежить від соціально-політичних обставин, що сприяють розвою таланту або ж гальмують його, у яких відбувається розвиток наукових і світоглядних принципів. Біографія постає частиною історії і не тільки історії науки.

Мета статті— з’ясувати значення паспортизації фольклору, роль фольклорного паспорта як рукописного документа — науково надійного джерела для реконструкції біографій фольклористів, їхніх кореспондентів, а також інформантів — окремих носіїв фольклору. Наукова новизна полягає в прагненні авторки висвітлити історію паспортизації фольклорного зразка, проаналізувати паспорти в рукописах фольклористів, що належать до різних періодів в історії української фольклористики, а також виявити значення паспорта як своєрідного біографічного джерела, що містить не тільки персональні дані інформанта, а й інформацію про місце, дату запису та прізвище записувача. Методологічною основою є принцип історизму,порівняльно-історичний метод, а також функціонально-системний підхід до вивчення явищ та персоналій в історії української фольклористики.

Ключові слова: паспортизація, фольклорний зразок, записувач, інформант, респондент, біографія, реконструкція, біографічне джерело, рукопис, історія фольклористики.

Надійшла 4.01.2023

Список використаних джерел

  • 1. Шалак О.І. Паспорт фольклорного зразка як джерело до біографій фольклористів. Бібліотека. Наука. Комунікація. Інноваційні трансформації ресурсів і послуг: матеріали Міжнар. наук. конф. (4—6 жовт. 2022 р.). Київ: НБУВ, 2022. С. 472—474.
  • 2. Українські народні пісні в записах Зоріана Доленги-Ходаковського. Упорядкув., текстолог. інтерпр. та передм. О.І. Дея. Київ: Наукова думка, 1974. 784 с.
  • 3. Podania i legendy polskie, ruskie, litewskie. Zebral Lu­cian Siemieсski. Poznań, 1845. XX. 163 s.
  • 4. Шалак О. Листи А. Димінського до О. Кістяківського. Народна творчість та етнологія. 2007. № 2. С. 59—69.
  • 5. Архів Інституту рукопису Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського (далі — ІР НБУВ). Ф. 1. Од. зб. 24871. Лист А. Димінського до О. Кістяківського.
  • 6. Записки Юго-Западного отдела Императорского русского географического общества. Т. 2 за 1874 год. Киев, 1875. 616 с.: карти.
  • 7. Программа Юго-Западного Отдела Императорского Русского Географического Общества для собирания сведений по этнографии. Киев: Типог­раф. М.П. Фрица, 1875. 104 с.
  • 8. Архів ІР НБУВ. Ф. 1. Од. зб. 1525. Записи народної прози.
  • 9. Боржковский В. Лирники. Киевская старина. 1889. Т. ХХVІ. № 9. С. 653—708.
  • 10. Бучко Н.О. З інтересів М.М. Коцюбинського до фольклору та етнографії. Народна творчість та етнографія. 1959. № 3. С. 74—77.
  • 11. Архів ІР НБУВ. Ф. 170. Од. зб. 634. Звідки узялась панщина (оповідання). Записав Коцюбинський М.М. в с. Стадниці Подільської губ. в 1890 р.
  • 12. Архів Відділу рукописних фондів і текстології Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України. Ф. 28. Од. зб. 324. Побутові пісні, записані уч. 4-ої групи В. Парасунькою 1919 р.
  • 13. Сорокіна С., Завальна О., Радієвська Т. Музей до- і ранньої історії у Києві (1942—1943): структура та персональний склад. URL: https://shron1.chtyvo.org.ua/Sorokina_Svitlana/Muzei_do-_i_rannoi_istorii_u_Kyievi_1942_1943_struktura_ta_personalnyi_sklad.pdf?PHPSESSID=7q8f24pf4hb84qjv7eitj3aog5 (дата звернення: 29.11.2022).
  • 14. Корж Н.Л. Устное повествование бывшего запорожца, жителя Екатеринославской губернии и уезда, селение Михайловки Никиты Леонтьевича Коржа.Одесса: Гор. тип., 1842. 94 с.
  • 15. Pieśni i obrzędy weselne ludu ruskiego z okolic Niemirowa na Podolu rosyjskiem. Podała Lucyna hr. Stadnicka. Zbiór wiadomości do antropologii krajowej wydawany staraniem Komisyi Antropologicznej Akademii Umiejętności w Krakowie. 1888. T. XII. S. 103—116.
  • 16. Венгрженовский С. Языческий обычай в Брацлавщине «гонити шуляка». Киевская старина. 1895. Т. L. № 9. С. 282—323.

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »