« 2023. № 2 (170)

Народознавчі зошити.  2023. № 2 (170).  С. 273—286

УДК [39:[572:314.7]:001.891]-057.4І.Марков(477)(092)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.02.273

СОЦІАЛЬНА АНТРОПОЛОГІЯ ІГОРЯ МАРКОВА: НЕЗАВЕРШЕНИЙ ШЛЯХ (практика та теорія міграційних студій)

ЧОРНІЙ Петро

  • ORCID ID https://orcid.org/0000-0002-4521-9597
  • кандидат історичних наук, старший науковий співробітник,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ соціальної антропології,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: p.chorniy@gmail.com

СУДИН Данило

  • ORCID ID https://orcid.org/0000-0001-5648-0224
  • кандидат соціологічних наук, доцент кафедри соціології,
  • Український Католицький Університет; науковий співробітник,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ соціальної антропології,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: dansudyn@gmail.com

ЗАРЕМБА-КОСОВИЧ Ганна

  • ORCID ID https://orcid.org/0000-0003-3984-879X
  • кандидатка соціологічних наук, наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ соціальної антропології,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: ganna.zaremba@gmail.com

Анотація. У статті здійснено огляд основних етапів життя Ігоря Маркова, засновника та першого керівника Відділу соціальної антропології Інституту народознавства НАН України. Описано шлях його особистісного становлення. Головну увагу приділено аналізу наукового доробку вченого, передусім у сфері міграційних студій.

У своїх дослідженнях Ігор Марков поділяв твердження, що найважливішою рисою  сучасних міграцій є перетворення світу окремих держав, економік і культур у спільний соціальний простір, чому активно сприяла глобалізація, а однією з головних характеристик нової епохи стали транснаціональні міграції. Тому він припускав, що сучасну українську міграцію можна виокремити в нову п’яту хвилю міграції, у порівнянні до чотирьох попередніх, започаткувавши, тим самим, наукову дискусію на цю тему.

Ключові слова: Ігор Марков, Відділ соціальної антропології, міграція, соціодинаміка, ідентичність, людина в русі, людина в дії.

Надійшла 5.04.2023

Список використаних джерел

  • 1. Марков І. Самообмеження і свобода. Zbruč. URL: https://zbruc.eu/node/112317 (останній перегляд: 03.03.2023).
  • 2. Марков І., Танчин І. «Генеза» — явище епохальне. Zbruč. URL: https://zbruc.eu/node/74881 (останній перегляд: 03.03.2023).
  • 3. Марков Ігор. Глобалізація і міграції: теоретичні та методологічні аспекти дослідження соціодинаміки. Народознавчі зошити. 2015. № 6 (126). С. 1220—1230.
  • 4. Науковий семінар «Міграційні тенденції української молоді в контексті мобільностей сучасного світу» (Організатори: Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка»; Відділ соціальної антропології Інституту народознавства Національної академії наук України). Львів, 22 березня 2018 року.
  • 5. Markov I., Odynets S., Sudyn D. Ukraine and Temporary Migration in European-Asian Transnational Space. Characteristics of Temporary Migration in European-Asian Transnational Social Spaces. Ed. by P. Pitkanen, M. Korpela, M. Aksakal, K. Schmidt. Dortrecht: Springer, 2018. P. 161—175. URL: https://doi.org/10.1007/978-3-319-61258-4_9
  • 6. Chorniy P., Markov I., Sudyn D., Zaremba-Kosovych G. Characteristics and development impact of temporary migration: The case of Ukraine. Temporary Migration, Transformation and Development: Evidence from Europe and Asia. Edited by Pirkko Pitkдnen, Tomoko Hayakawa, Kerstin Schmidt, Mustafa Aksakal, S. Irudaya Rajan. London: Routledge, 2019. P. 165—188. URL: https://doi.org/10.4324/9780429244346
  • 7. Народознавчі зошити. 2015. № 6. URL: https://nz.lviv.ua/2015-6/ (останній перегляд: 17.03.2023).

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »