« 2023. № 2 (170)

Народознавчі зошити.  2023. № 2 (170).  С. 287—298

УДК 316:167(316.77+314.7)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.02.287

НОВИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ МІГРАЦІЙНИХ СТУДІЙ ХХІ СТОЛІТТЯ: ГОРИЗОНТАЛЬНИЙ СОЦІАЛЬНИЙ ПРОСТІР, СОЦІАЛЬНИЙ ЧАС ТА СОЦІОДИНАМІКА ІДЕНТИЧНОСТЕЙ

МАРКОВ Ігор

  • кандидат історичних наук,
  • старший науковий співробітник,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ соціальної антропології,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: igor.markow@gmail.com

Наукові редактори:

ЗАРЕМБА-КОСОВИЧ Ганна

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-3984-879X
  • кандидатка соціологічних наук,
  • наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ соціальної антропології,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: ganna.zaremba@gmail.com

СУДИН Данило

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-5648-0224
  • кандидат соціологічних наук,
  • доцент кафедри соціології,
  • Український Католицький Університет;
  • науковий співробітник,
  • Інститут народознавства
  • Національної академії наук України,
  • відділ соціальної антропології,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: dansudyn@gmail.com

Анотація. Стаття Ігоря Маркова підготовлена на основі його неопублікованої монографії «Українська трудова міграція у соціодинаміці глобалізованого суспільства». Мета статті обґрунтування двох ключових понять, необхідних для вивчення міграцій ХХІ століття, а саме горизонтальний соціальний простір та соціальний час. Причиною запровадження цих понять є зміни характеру міграцій. Потоки мігрантів творять окрему соціальну дійсність, що існує паралельно із державами, суспільствами-донорами та приймаючими суспільствами, і не підвладна їхньому визначальному впливу. Одним з факторів, який призводить до цієї позатериторіальності соціальної дійсності мігрантів, є нові засоби спілкування. Відтак, горизонтальний соціальний простір є простором не лише спілкування, але й співбуття.

Соціальний час, що приходить на зміну історичному часові, означає, що природа стає частиною соціального простору і його опосередковує. Не тільки засоби комунікацій, створені людиною, а й інші позалюдські об’єкти і позалюдські гібриди, сформовані у взаємодії людини і природи, формують медіапростір спілкування. Можна сказати: три послідовні форми часу, що утворюються як співвідношення природного і соціального, зумовлюють три етапи масових міграцій: 1) природний або циклічний час (домінування природи над соціумом) відповідає розселенню людей, великим переселенням  народів і формуванню  цивілізацій; 2) історичний або лінійний час (рівновага і «відокремлення» природного і соціального) відповідає територіальним міграціям індустріальної епохи; 3) часопростір або «соціальний час» (соціальне опанування і абсорбування природного) відповідає транснаціональним і глобальним міграціям.

Соціальний час та горизонтальний соціальний простір дозволяють зрозуміти процес перетворення ідентичностей мігрантів, а відтак — їхню соціодинаміку, яка є важливим виміром буття сучасних мігрантів та їхнього впливу на країни-реципієнти та країни походження.

Сучасні міграції стають звичним явищем в життєдіяльності людини. Якщо спочатку, основними причинами міграції були економічні чинники, то зараз міграційні процеси зумовлені багатьма факторами. Для сучасних мігрантів важливі зміна способу життя та самовираження.

Наведені вище теоретичні концепти верифікуються на основі емпіричних даних, зібраних в межах проєктів: «Процеси української трудової міграції в Росії: соціальні та гендерні аспекти» (2010—2011 рр.), «Опрацювання концепції політики циркулюючої міграції українців до ЄС у взаємодії експертних середовищ та аналітичних центрів України та ЄС», «Транснаціональна міграція в перехідний період: трансформативні характеристики тимчасової мобільності людей» EURA-NET (2014—2019 рр.).

Ключові слова: міграція, ідентичність, соціальний простір, соціальний час, час, транснаціональна міграція.

Надійшла 10.03.2023

Список використаних джерел

  • 1. Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество. Москва: Политиздат, 1992. 543 с.
  • 2. Braichevska O., Volosiuk H., Malynovska O., Pylynskyi Y., Popson N., Ruble B. Nontraditional immi grants in Kyiv. Washington: Woodrow Wilson Interna tional Center for Scholars, 2004. 183 p.
  • 3. Виступ Уповноваженого з прав людини Н.І.Карпа чової у Верховній Раді України під час представлення Спеціальної доповіді «Стан дотримання та за хисту прав громадян України за кордоном». URL: https://www.radiosvoboda.org/a/901949.html (дата звернення: 09.03.2023).
  • 4. Бжезинский З. Еще один шанс. Три президента и кризис американской сверхдержавы. Москва: Между на родные отношения, 2007. 240 с.
  • 5. Формирование потоков трудовых миграций в приграничных регионах Украины. Миграция и пограничный режим: Беларусь, Молдова, Россия и Украина. Под общ. ред. С.И. Пирижкова. Сборник научных трудов. 113 с.
  • 6. Енциклопедія постмодернізму. За ред. Ч. Вінквіста і В. Тейлора; пер. з англ. В. Шовкун; наук. ред. пер. О. Шевченко. Київ: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2003. С. 385—386.
  • 7. Мережі і мережні війни. Майбутнє терору, злочин ності та бойових дій. За ред. Джона Арквілли, Девіда Ронфельдта. Київ: Києво-Могилянська академія, 2005. 348 с.
  • 8. Бауман З. Глобалізація. Наслідки для людини і суспільства. Київ: Києво-Могилянська академія, 2008. 109 с.
  • 9. Алексеева М. Гендер в пространстве транскультурной коммуникации: анализ дискурсивных репрезентаций. Дипломная работа при Европейском уни верситете в Санкт-Петербурге. Санкт-Петер бург: Архив Центра независимых социологических исследований в Санкт-Петербурге. 34 с.

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »