« 2023. № 4 (172)

Народознавчі зошити. 2023. № 4 (172). С. 1103—1110

УДК 398.332.4(=161.2) 

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.04.1103

НАРОДНА РЕЛІГІЙНІСТЬ У КАЛЕНДАРНІЙ ОБРЯДОВОСТІ УКРАЇНЦІВ: МИХАЙЛОВЕ ЧУДО (ПЕРЕДУМОВИ ПЕРЕДРІЗДВЯНО-НОВОРІЧНОГО ПЕРІОДУ)

ДЯКІВ Володимир

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9513-4364
  • кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ етнології сучасності,
  • проспект Свободи, 15, 79000, Львів, Україна;
  • Національний університет «Львівська політехніка»,
  • катедра української мови Інституту гуманітарних та соціальних наук,
  • вул. С. Бандери 12, 79013, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: d.v.m.1029@gmail.com

Анотація. Актуальність праці зумовлюється потребою дослідити народно-релігійні вірування та уявлення українців, які пов’язані зі святом Михайлове чудо, у контексті передумов передріздвяно-новорічного періоду в календарній обрядовості і, таким чином, розглянути особливості цих передумов. Метою статті є виокремлення характерних для традиційного ранньозимового періоду народно-релігійних уявлень і вірувань, визначенні традиційної основи та інновацій, особливостей функціонування ідейно-змістових і структурних складових. Об’єктом дослідження є народні календарні обряди українців, що пов’язані з Михайловим чудом, а предметом — певні прояви народної християнської релігійності у цій обрядовості. Територіально та хронологічно зосереджено увагу на охопленні етнографічних регіонів України в період першої половини XIX — початку XXI століття.

На основі архівних і польових джерел, а також наукової літератури, на прикладі свята Михайлове чудо проаналізовано розвиток своєрідної народної релігійності у традиційній календарній обрядовості українців у контексті передумов передріздвяно-новорічного періоду. Використано в основному порівняльно-типологічний та історично-культурологічний методи, а також елементи структурно-типологічного, географічного та інших методів етнологічної науки.

Ключові слова: Михайлове чудо, народна релігійність, календарна обрядовість, функціонування, вірування.

Надійшла 4.07.2023

Список використаних джерел

  • 1. Дяків В. Свято Семена: народна релігійність у традиційній календарній обрядовості українців на тлі передумов передріздвяно-новорічного періоду. Народознавчі зошити. 2019. № 2 (146). С. 293—302. DOI: 10.15407/nz2019.02.293
  • 2. Шухевич В. Гуцульщина. Четверта часть. XVII: обряди церковні. Материяли до українсько-руської етнольоґії. 1904. Т. VII. С. 1—272.
  • 3. Дикарев М. Народний калєндар Валуйського повіту (Борисівської волости) у Вороніжщині (Записано від Наталі Дикаревої, Петра Короля, Гальки Мироненкової, Гальки Михайленкової, Віри і Петра Тарасевських і др.). Материяли до українсько-руської етнольоґії. 1905. Т. VI. С. 114—204.
  • 4. Стішова Н. Звичаєво-обрядова культура Слобожанщини в календарних святах осіннього циклу українців (на матеріалі фольклорно-етнографічних польових досліджень). Календарна обрядовість у життєдіяльності етносу. Збірка наукових праць: Матеріали міжнародної наукової конференції»Одеські етнографічні читання». Одеса, 2011. С. 305—313.
  • 5. Онищук А. Народний калєндар. Звичаї й віруваня прив’язані до поодиноких днів у році, записав у 1907—10 р. в Зеленици, Надвірнянського пов. Антін Онищук, народ. учитель. Матеріяли до української етнольоґії. 1912. Т. XV. С. 1—61.
  • 6. Шекерик-Доників П. Рік у віруваннях гуцулів. Вибрані твори. Верховина, 2009. 352 с.

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »