« 2023. № 4 (172)

Народознавчі зошити. 2023. № 4 (172). С. 1111—1120

УДК 801.81 (477.82) “1940/1960”

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.04.1111

МІСЦЯ ПАМ’ЯТІ У ФОЛЬКЛОРНИХ НАРАТИВАХ ПРО ПОДІЇ 40—60-х рр. ХХ ст. (ЗА МАТЕРІАЛАМИ З ВОЛИНСЬКОГО ПОЛІССЯ)

ДЕМЕДЮК Марина

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-4415-002X
  • кандидатка філологічних наук, старша наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ фольклористики,
  • проспект Свободи, 15, 79000, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: mdemedyuk@gmail.com

Анотація. У статті крізь призму меморіальних просторів П. Нора розглянуто фольклорні наративи з Волинського Полісся. З’ясовано, що пам’ять про Другу світову війну зазнала трансформацій під впливом історичних обставин (совєтська окупація, відновлення незалежності України, російсько-українська війна).

Метою запропонованої розвідки є дослідження специфіки та трансформації місць пам’яті в уснотрадиційній прозі жителів Волинського Полісся. Об’єктом дослідження обрано фольклорні наративи, які авторка зафіксувала впродовж експедицій у 2018—2022 рр., а предметом — відображення у текстах подій, пов’язаних із просторами пам’яті про Другу світову війну.

 Методологічну основу праці становлять принципи об’єктивності та історизму фольклору, а основними методами — структурно-типологічний, метод концептуального аналізу. Використані опрацювання проблеми дослідження автобіографічних наративів у світовому та українському науковому дискурсі.

З’ясовано, що ключові події періоду Другої світової війни закарбувалися в пам’яті значним чином тому, що мають прив’язку до певного локусу. Поле стає тим місцем, з яким пов’язуються сюжети про організацію повстанського руху, вишколи і зібрання повстанців. Навіть намагання совєтської влади надати цьому простору нового ідеологічно вивіреного звучання не змогло затерти його первісного значення, пов’язаного з боротьбою УПА.

Ключові слова: фольклорний текст, наративи, Друга світова війна, Волинь, місце пам’яті, могили-кургани.

Надійшла 19.05.2023

Список використаних джерел

  • 1. Trigg D. The Memory of Place: A Phenomenology of the Uncanny. Volume 41 (Series In Continental Thought) Paperback. URL: https://www.academia.edu/355785/The_Memory_of_Place_a_Phenomenology_of_the_Uncanny_2012_ (Дата звернення: 21.04.2023).
  • 2. Nora P. Between memory and history. Representations. Special Issue: Memory and Counter-Memory. 1989. Spring. № 26. P. 7—24. URL: http://links.jstor.org/sici?sici=0734-6018%28198921%290%3A26%3C7%3ABMAHLL%3E2.0.CO%3B2-N (Дата звернення: 21.04.2023).
  • 3. Джадт Т. «Места памяти» Пьера Нора: Чьи места? Чья память? Ab Imperio. 2004. № 1. С. 44—71.
  • 4. Montaсo E.A. Places of memory. Is the concept applicable to the analysis of memorial struggles? The case of Uruguay and its recent past. Cuad. CLAEH. Vol. 4 no.se. Montevideo, 2008. URL: http://socialsciences.scielo.org/scielo.php?script=sci_arttext&pid=S0797-60622008000100001#_ftnref14 (Дата звернення: 21.04.2023).
  • 5. Ассман А. Простори спогаду. Форми та трансформації культурної пам’яті. Пер. з нім. К. Дмитренко, Л. Доронічева та О. Юдіна, наук. ред. О. Юдіна. Київ: Ніка-Центр, 2012.
  • 6. Horn C., Wollentz, Di Maida G., Haug A. Places of Memory. Spatialised practices of remembrance from prehistory to today. Oxford, 2000.
  • 7. Довгополова О. Місця пам’яті й наші пошуки себе. Verbum. № 24. URL: verbum.com.ua/03/2019/me­mory-places/our-searching-for-the-self (Дата звернення: 21.04.2023).
  • 8. Reeves К. Sites of memory: The Past in the Present History, Memory and Public Life. 2018. P. 65—79. URL: https://tandfbis.s3-us-west-2.amazonaws.com/rt-files/Docs/Sites+of+Memory+free+chapter.pdf (Дата звернення: 21.04.2023).
  • 9. Набок С. Простір і пам’ять: на перехрестях контекстів. Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України. 2017. Вип. 5—6. С. 244—253. URL: http://nbuv.gov. ua/UJRN/Nzipiend_2017_5-6_16. (Да­та звернення: 21.04.2023).
  • 10. Winter J. Sites of Memory. In Radstone S., Schwarz B. Memory. Histories, Theories, Debates. Fordham University Press, 2010. Pp. 312—324. URL: https://www.jstor.org/stable/j.ctt1c999bq.25 (Дата звернення: 21.04.2023).
  • 11. Нагорна Л. Поняття «Місце пам’яті» в системі me­mo­ry studies. Регіональна історія України. 2014. Вип. 8. С. 55—74. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/reisuk_­2014_8_5 (Дата звернення: 21.04.2023).
  • 12. Дрогобицька О.Я. Вшанування пам’яті героїв націо­нально-визвольних змагань під час Зелених свят у Галичині (20-ті—30-ті рр. ХХ ст.). Галичина. Науковий і культурно-просвітній краєзнавчий часопис. Івано-Франківськ, 2019. № 32. С. 175—185.
  • 13. Кузьменко О. Драматичне буття людини в українському фольклорі: концептуальні форми вираження (період Першої та Другої світових воєн). Львів: Інститут народознавства НАН України, 2018. 728 с.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »