« 2023. № 4 (172)

Народознавчі зошити. 2023. № 4 (172). С. 1121—1133

УДК [398.22(=161.2)-055.2:323.282(47+57)]:355.425.4 (477.8)”194/196″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.04.1121

ЖІНОЧИЙ ГОЛОС У ФОЛЬКЛОРНОМУ ДИСКУРСІ ПРО ЗЛОЧИНИ ПРОТИ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІЇ ТА НАРОДНИЙ ОПІР 1940-х—1960-х РОКІВ

ПАСТУХ Надія

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-7703-5541
  • кандидатка філологічних наук,
  • старша наукова співробітниця,
  • відділ фольклористики,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна.
  • Контакти: e-mail: npastukh@gmail.com

Анотація. Мета статті — на матеріалі фольклорних оповідних текстів про злочинні дії радянського режиму та німецьких окупантів проти української нації у 1940—1960-х рр., про народний опір цим злочинам та про збройну боротьбу УПА проаналізувати жіночий досвід, здобутий особисто, побачений на свої очі чи почутий від інших та відтак омовлений у параметрах фольклорної традиції, з акцентом на так званій «жіночій історії».

Актуальність статті обумовлена недостатньою увагою до жіночого аспекту фольклорної оповідної традиції про окреслені історичні події, а також браком фольклористичного інтересу до розповідей і спогадів із життя звичайних людей через «слабку фольклорність» таких текстів.

Об’єктом дослідження є народні оповідання, перекази та (зрідка) легенди про жіночий досвід повсякдення в час війни, здійснення злочинів проти української нації, розгортання повстанської боротьби та виявів опору в 40—60-х рр. ХХ ст., а предметом — особливості конструювання жіночого фольклорного «тексту» в межах окресленої тематики на противагу чоловічому, стратегії, до яких вдаються жінки, аби переконати слухача в правдивості їхніх свідчень, та головні фольклорні мотиви й сюжети, творцем, виконавцем і головним персонажем яких є жінки.

Ключові слова: жінка, жіночий досвід, гендерні особливості, злочини проти українців, опір, Українська повстанська армія (УПА), бандерівці.

Надійшла 24.07.2023

Список використаних джерел

  • 1. Кісь О. Національно-визвольні змагання як випробування меж традиційної жіночості: жіночий досвід у національному підпіллі 1940—1950-х років. Етнічна історія народів Європи. 2016. Вип. 48. С. 61—78.
  • 2. Білий В. Оповідання селянина про те, як він права добивався у денікінців. Етнографічний вісник. 1925. Кн. 1. С. 37—40.
  • 3. Білий В., Олексієва О. Коротенькі пісні («частушки») років 1917—1925. Етнографічний вісник. 1925. Кн. 1. С. 22—36.
  • 4. Білий В. «Автобіографія чи спомини революції». Етнографічний вісник. 1926. Кн. 2. С. 63—67.
  • 5. Левченко М. Оповідання селян за часи громадянської війни. Етнографічний вісник. 1926. Кн. 2. С. 68—75 (коментар В. Білого на с. 75—76).
  • 6. Кісь О. Українки в ГУЛАГу: вижити значить перемогти: монографія. Львів: ІН НАН України, 2017.
  • 7. Улюра Г. Теоретико-методологічні засади гендерних студій з літературознавства. Гендерні студії в літературознавстві: навч. посіб. За ред. В.Л. Погребної. Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2008. С. 6—20.
  • 8. Голубець О. Дівчина. Українська фольклористична енциклопедія. За ред. В. Сокола. Львів: ІН НАН України, 2018. С. 219—220.
  • 9. Кузьменко О. Драматичне буття людини в українському фольклорі: концептуальні форми вираження (період Першої та Другої світових воєн). Львів: Інститут народознавства НАН України, 2018. 728 с.
  • 10. Яворівщина у повстанській боротьбі. Розповіді учасників та очевидців. Записав і упоряд. Євген Луньо. Т. 1. Наконечне Перше. Наконечне Друге. Друге вид. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2005. 544 с.
  • 11. Яворівщина у повстанській боротьбі. Розповіді учас­ників та очевидців. Записав і упорядкував Євген Луньо. Т. 2. Яворів. Львів: Растр-7, 2015. 1080 c.
  • 12. Повстанська боротьба у розповідях учасників та очевидців. Записав та упорядкував Євген Луньо. Технічне упорядкування — Петро Луньо та Леся Дуда. Т. 3. Бунів, Іваники, Калинівка, Поруденко, Наконечне Перше, Наконечне Друге. Львів; Дрогобич: Коло, 2021. 760 с. 

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »